Фізика, як основа нтп.

Дослідження теплових явищ у 19 ст. сприяло швидкому удосконаленню теплових двигунів.

Фундаментальні дослідження в області електромагнетизму призвели до виникнення і розвитку електротехніки. У 19 ст. було створено телеграф, потім лампочку, електродвигуни, генератор. З'явився телефон, радіо, було створено автомобіль, метро, народжувалась авіація.

У 1912 р. поет Брюсов писав:

Свершились все мечты, что были так далеки, Победный ум прошел за годы сотни миль,

При электричестве пишу я эти строки,

И у ворот, гудя, стоит автомобиль.

А між тим НТП ще тільки набирав темп:

• відкриття електрона;

• створення квантової теорії;

• атомна фізика;

• фізика твердого тіла - визначила створення і швидкий розвиток електроніки.

Все це призвело до створення систем радіозв'язку, радіо керування, радіолокації, телебачення, ЕОМ, вихід у космічний простір.

Фундаментальні дослідження в області ядерної фізики дозволили розв'язати одну з проблем - енергетичну; виникла лазерна техніка.

Але в свою чергу, НТП стимулює розвиток науки.

Фізика як важливий компонент людської культури.

Гуманітарний зміст предмету полягає у розвитку мислення, формуванні світогляду, вихованні почуттів.

Стверджуючи діалектику, фізика довела фундаментальність статистичних закономірностей.

Фізика показала, що по мірі пізнання відбувається стирання меж між корпускулярним і хвильовим рухом, між речовиною і полем.

Діючи на сам характер мислення, допомагаючи орієнтуватися в шкалі життєвих цінностей, фізика сприяє виробленню адекватного відношення до оточуючого світу, вчить, що світ у принципі можливо пізнати і що по мірі поглиблення знань картина ускладнюється...

• Моральний потенціал - фізика має справу з істинами, які не залежать від моди, традицій і т.д. Згадаємо : "Платон мне друг, но истина дороже".

• Світоглядний: розуміння будови світу, місця людини в ньому. В не меншій мірі ніж література чи історія, фізика захоплена гогенівськими питаннями: "Хто ми? Звідки ми? Куди ми йдемо?". Саме фізика досліджує "первоначала вещей", "первопричину явлений".

• Естетичний - розуміння краси світу через його гармонію.

• Громадянський - виховання почуття особистої відповідаль­ності за майбутнє світу.

• Розвиваючий: сучасна фізика показала людству перекон­ливий урок діалектики

а) фундаментальність ймовірних причинно-наслідкових зв'язків;

б) загальність принципу симетрії;

в) важливість принципу відповідності.

Із сказаного можна зробити висновок, що без знання фізики неможливо уявити собі повноцінної освіти. Але тільки в нашій країні фізика була обов'язковим предметом.

2. Мета та завдання навчання фізики.

Мета освіти обумовлена потребами суспільства на сучасному етапі його розвитку і обумовлена соціальним замовленням. Існує декілька класифікацій цілей навчання фізиці. Одна з них прийнята в дидактиці, згідно з якою цілі поділяються на:

Інша класифікація цілей навчання основана соціально-особистісному підході.

Цей підхід базується на тому, що однією із основних цілей навчання є розвиток особистості.

Соціальна мета - формування інтелектуальних, моральних, професійних якостей, які дозволять людині служити суспільству і в той же час:

особистісна мета - формування таких якостей, які найбільше відповідають їх здібностям, інтересам і які б могли знадобитися їм в житті.

Отже, мета навчання має 2 аспекти: соціальний - показує вимоги суспільства до освіти, особистісний - потреби учня.

Виділяють 4 групи соціально-особистісних цілей загальної освіти:

1. засвоєння особистістю досвіду попередніх поколінь;

2. розвиток функціональних механізмів психіки;

3. формування узагальнених властивостей особистості;

4. розвиток здібностей, інтересів, схильностей.

№	Група цілей	Конкретна мета навчання фізиці
1.	Засвоєння особистістю досвіду попередніх поколінь	знання основ фізики: фактів, понять, законів, теорій, ФКС; формування знань про методи пізнання у фізиці; знання про основи НТП; формування експериментальних вмінь, навичок; формування світогляду; підготовка до вибору професії
2.	Розвиток функціональних механізмів психіки	розвиток сприйняття, мови, пам'яті, уяви, мислення (абстрактного)
3.	Формування узагальнених типологічних властивостей особистості	формування самостійності; розвиток загальних здібностей; формування моральних якостей, естетичного сприйняття світу; формування уміння оцінювати свої дії
4.	Розвиток індивідуальних рис особистості	розвиток здібностей до фізики; розвиток інтересу до фізики; формування мотивів навчання

Цілі навчання учнів класів різних профілів мають свою специфіку, яка визначається майбутньою професією.

Наприклад учні фізико-математичних класів свою подальшу діяльність будуть пов'язувати з фізикою. Тому їх необхідно познайомити із специфічними фізичними методами пізнання, з апаратом вищої математики при розв'язанні фізичних задач; формувати у них дослідницькі експериментальні вміння.

Учнів класів технічного профілю необхідно знайомити з тим, що фізика є основою техніки, формувати конструкторські вміння.

У учнів біолого-хімічного профілю необхідно сформувати уявлення про те, що фізичні, хімічні і біологічні явища пов'язані між собою, що закони фізики лежать в основі біологічних і хімічних явищ, а також необхідно сформувати у них дослідницькі експериментальні вміння.

Учні гуманітарних класів у подальшому фізику вивчати не будуть, тому у задачі навчання входить формування у них знань і умінь на рівні базовому, тобто формування у них уявлень про те, що фізика є елементом загальнолюдської культури і несе в собі гуманітарний потенціал.

Мета навчання у вигляді кінцевих результатів формулюється у навчальних програмах.

Завдання навчання фізики випливають із мети і полягають у наступному:

1. Дати учням систему знань, що включає в себе основи фізики на сучасному етапі її розвитку; явища; важливі закони для різних форм руху матерії; головні фізичні теорії; фундаментальні досліди; методи дослідження фізичних явищ і практичне використання їх.

2. У процесі вивчення навчального матеріалу не тільки збагатити пам'ять, але й розвинути мислення і творчі здібності.

3. Формувати науковий світогляд: матеріальність фізичних явищ, розкриття причинно-наслідкових зв'язків між явищами і об'єктивного характеру фізичних законів, можливість пізнання їх та практичного використання; створення уявлень про сучасну наукову картину світу.

4. Політехнічна освіта учнів.

5. Екологічне виховання.

Ці завдання виконуються по різному на І та II ступені навчання фізики. Що це означає?

Наприклад, якщо ми ставимо перед собою завдання повідомити учням деякий об'єм знань, то це можна виконати на емпіричному рівні: одержати з експерименту набір фактів, ввести відповідні поняття і сформулювати закон, що описує взаємозв'язки між цими поняттями.

Але цілі освіти, розвитку і виховання вимагають формування теоретичного мислення. А це можливо лише на теоретичному рівні пізнання.

Якщо емпіричний рівень зупиняється на рівні законів, то це означає, що учневі необхідно засвоїти основні закони (Ома, Ньютона, Фарадея...) і вміти розв'язувати задачі, цим самим будуть досягнуті цілі освіти.

Для теоретичного рівня пізнання характерно зростання евристичної ролі теорії, яка вивчалась. При цьому значно зростає роль фізичної теорії.

Наприклад: перехід до теоретичного рівня пізнання спостерігається введенням елементів МКТ і електронної теорії вже

на І ступені навчання фізиці. Це дозволило знайти єдиний стрижень, навколо якого об'єднати весь фізичний матеріал.