Визначення через рід і видову відмінність

При визначенні через рід і видову відмінність визначува­не поняття підводиться під друге, більш ширше поняття, що є найближчим його родом, і вказуються ознаки, котрими відрізняється визначуване поняття від інших понять, які входять до цього роду.

Видова відмінність — це ознака або група ознак, якими відрізняється визначуваний предмет від предметів, що вхо­дять до цього роду. Ознак, які утворюють видову відмінність» має бути вказано у визначенні стільки, щоб вони разом з родо­вою ознакою виражали сутність визначуваного предмета і їх було достатньо для обмеження цього предмета від усіх інших схожих предметів.

Визначення через рід і видову відмінність можна виразити так; А є Вс

Генетичне визначення (від грецької "генезис", що означає "походження") — це таке визначення, в якому зміст по­няття розкривається за допомогою вказівки на спосіб виникнення предмета. Описуючи походження предмета, ми пе­релічуємо його істотні ознаки і, таким чином, з'ясовуємо зміст визначального поняття. Цим способом визначено чимало понять у математиці, і зокрема в геометрії. Наприклад: "Коле є крива, яка утворюється рухом на площині точки, котра зберігає рівну відстань від центру". Називаючи спосіб виник­нення кола, ми перелічуємо його істотні ознаки і, таким чи­ном, з ясовуємо зміст визначуваного поняття: 1) крива 2) що утворюється рухом точки, 3) яка зберігає рівну відстань від центру, тобто з'ясовуємо зміст поняття "коло".

У суспільних науках генетичне визначення застосовується досить рідко, оскільки процес виникнення суспільних явищ незмірно складніший, ніж, наприклад, геометричних фігур, І тому описати його у формі короткого визначення досить складно.

1. Визначення через вказівку відношення предмета до своєї протилежності.

Визначеннями через названі відношення визначуваного предмета до своєї протилежності будуть такі:

"Властивість є прояв якості при взаємодії предмета з інши­ми предметами"; "Якість є внутрішня основа всіх властивос­тей предмета"; "Явище є форма виразу сутності, а сутність — внутрішня основа явища"; "Форма — це спосіб існування змісту" і т. д. У кожному з цих і подібних визначень, зміст одного поняття розкривається через вказівку відношення його до другого: властивості — до якості, а якості — до власти­вості; явища — до сутності, а сутності — до явища тощо. Визначення через вказівку відношення визначуваного предмета до своєї протилежності є основним способом ви­значення філософських та інших категорій.

2.Визначення через перелічення предметів або явищ, до яких застосовне дане поняття.

Наприклад: "Близькі родичі" — батьки, діти, усинови­телі, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, а також дружина"; "Законні представники" — родичі, усиновителі, опікуни, опі­куни обвинувачуваного або потерпілого, представники уста­нов і організацій, під опікою яких перебуває обвинувачений або потерпілий".

3. Номінальним є таке визначення, за допомогою якого визначається не сам предмет, а його ім'я. Номінальне визначення не розкриває змісту поняття, тому воно не є визначення у власному розумінні слова. За допомогою номінальних визначень дається найменування предметам і явищам, які вивчаються, уводяться нові терміни в науковий обсяг, з'ясовується значення вживаних термінів і т. д.