- •1. Що є предметом теорії імовірності? Дати означення події,випробування,вірогідної,випадкової та неможливої подій.Навести приклад.
- •11. Граничні теореми у схемі випробувань бернулі.А)пуассона.Б) Локальну та інтегральну Лапласа.
- •12. Дати означення випадкової величини (в.В.), дискретної (д.В.В.) та неперервної випадкової величини (н.В.В.). Навести приклади.
- •13. Дати означення ф-ціїї розподілу двовимірної вв. Основні властивості ф-ції розподілу, її геометричний зміст.
- •15. Довести основні властивості математичного сподівання і дисперсії.
- •16. Записати основні закони розподілу д.В.В.: а) біноміальний ; б)Пуассона; в)геометричний; г) гіпергеометричний. Пояснити зміст букв. Навести приклади д.В.В., розподілених за цими законами.
- •18. Нормальний закон розподілу.
- •20. Дати означення вибіркових : а) моди, б) медіани, в) початкового моменту, г) центрального моменту, д) асиметрії, е) ексцесу. Записати формули, пояснити зміст букв.
- •21. Функції одного випадкового аргументу
- •43. Дати означення: а) поліггну; б) гістограми; в)кумулятивної частоти та частостей. Вказати їх імовірнісний зміст.
- •44. Дати означення генеральних та вибіркових дисперсії та середнього квадратичного відхилення. Записати формули для їх обчислення, пояснити зміст букв.
- •48. Інтервальна оцінка та , що визначається 2 числами – кінцями інтервалу.
- •51. Записати формули інтервальної оцінки ймовірності настання події у схемі випробувань Бернуллі.
- •55.Статистична і кореляційна залежність. Функції та лінії регресії.
- •56. Вибіркові рівняння регресії.
43. Дати означення: а) поліггну; б) гістограми; в)кумулятивної частоти та частостей. Вказати їх імовірнісний зміст.
Полігоном
частот наз. ламану, відрізки якої
з’єднують точки (x1, N1), (x2, n2), …, (xm ,
nm)Полігоном выдносних частот (частостей)
наз. ламану, відрізки якої проходять
черезточки (x1, w1), (x2, w2), …, (xm , wm). Полігони
частот та частостей є аналогами щільності
імовірностей. Гістограмою частот
називають ступінчасту фігуру, яка
складається з прямокутників, основами
яких є часткові інтервали варіант
довжиною h= xk – xk-1, а висоти дорівнюють
(щільність частоти).Гістограмою відносних
частот (частостєй) називають ступінчасту
фігуру, яка складається з прямокутників,
основами яких є часткові інтервали
варіант, а висоти дорівнюють відношенню
(щільність частості).Площа гістограми
частот дорівнює об'єму вибірки, а площа
гістограми частостєй - одиниці.Для
накопиченої частоти і накопиченої
відносної частоти можуть бути
побудовані графіки схожі на полігон
частот. Ці графіки називаються полігоном
накопиченої частоти або полігоном
накопиченої відносної частоти. У
статистиці також їх називають огівою
або кумулятивною кривою. Полігон
накопиченої частоти зручно використовувати
у цілому ряді задач статистики.
44. Дати означення генеральних та вибіркових дисперсії та середнього квадратичного відхилення. Записати формули для їх обчислення, пояснити зміст букв.
Генеральною
середньою Dг наз середнє арифметичне
квадратів відхилень значень ознак
генеральної сукупності від їх середнього
значення. Вибірковою дисперсією DB
називають середню квадратів відхилення
варіант від вибіркової середньої з
врахуванням відповідних частостей
.
Вибірковим середньоквадратичним
відхиленням (стандартом) називають
квадратний корінь із вибіркової
дисперсії. Вибіркова дисперсія дає
занижені значення для дисперсії D
(X) генеральної сукупності, вона буде
зсунутою оцінкою D(Х). Тому вибіркову
дисперсію доцільно виправити таким
чином, щоб вона стала незсунутою
оцінкою.
46. Варіанти, що записані у табллиці у зростаячому (спадаючому) порядку, наз. варіаційним рядом. Ряд n1, n2,…, nm наз рядом частот.Сумі усіх частот повинна дорівнювати об’єму вибірки. Дискретним варіаційним рядом наз. сукупність пар “варіанта-частота” (хі-ni), розташ. в порядку зростання варіанти. Інтервальним варіаційним рядом наз. сукупність пар “інтервал-частота”, розташ. в порядку зростання меж інтервалів. Додане число, що вказує, скільки раз та чи інша варіанта зустрічається в таблиці даних, наз. частотою.
45) Для побудови дискретного ряду з невеликим числом варіант спочатку виписуються всі ці варіанти та значення ознаки, а потім підраховується частота повторення варіант. Ряд розподілу прийнято оформляти у вигляді таблиці, що складається із стовпчиків (або/та рядків), де в одних представлені варіанти, а в інших — частоти. Для побудови ряду розподілу дискретних ознак, представлених у вигляді інтервалів, необхідно встановити оптимальне число груп (інтервалів), на які слід розбити всі одиниці досліджуваної сукупності.
В інтервальному ряді розподілу моду
можна знайти з допомогою наступної
формули:
де
ΧMo — мінімаальна границя
модального інтервалу,
ΙMo — величина модального інтервалу (визначається за найбільшою з частот модальних інтервалів),
fMo, fMo − 1, fMo + 1 — частоти поточного, попереднього й наступного модальних інтервалів.
47. Дати означення точкової та інтервальної оцінок параметра, точності, надійності (Надійної ймовірності), інтервальної оцінки, надійного інтервалу.
точковими оцінками параметрів розподілу генеральної сукупності наз. Такі оцінки, які визначаються одним числом.
Інтервальна оцінка та , що визначається 2 числами – кінцями інтервалу.
Надійністю
оцінки параметрів 0 за 0* наз. імовірність
з якою викон. нерівність
Інтервал
(0* -
)=
наз. надійним, якщо він покриває невідомий
параметр 0 із заданою надійністю
.
Точність
оцінки визнач.
.
