3. Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення водних ресурсів.

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів встановлює, що шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенса-ції, як правило, в повному обсязі, без застосування норм зниження розміру стягнення і незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до Методики при забрудненні водних ресурсів для відшкодування збитків розраховують середню фактичну концентрацію забруднюючих речовин у стічних водах, збитки внаслідок наднормативних та самовільних скидів, збитки внаслідок самовільного використання води, збитки внаслідок безпосереднього забруднення підземних вод нафтопродуктами.

Середня фактична концентрація забруднюючих речовин в стічних водах за період скиду визначається з усієї сукупності відібраних і підданих хімічному аналізу проб стічної води обчислюється по формулі: С_с.ф..= ,

де С_с.ф. – середня фактична концентрація, приймається як розрахункова при визначенні збитків, г/куб.м;

С₁, С₂,…,С_n – концентрації забруднюючих речовин у відібраних пробах за період порушення водоохоронного законодавства, г/куб.м;

n – кількість відібраних проб.

Розрахунок величини збитків внаслідок наднормативних скидів визначається за формулою: З_над = V T  (С_с.ф. - С_д)  0,003 А_і  n  &  0,001 ,

де V – витрати стічних вод, куб.м/год;

Т – тривалість наднормативного скиду, годин;

С_с.ф. – середня фактична концентрація забруднюючих речовин у зворотних водах, г/куб.м;

С_д – дозволена для скиду концентрація забруднюючих речовин, визначена при затвердженні ГДС (ТПС) г/куб.м. У разі скиду речовин, які відсутні в переліку допустимих для скиду, а фактична концентрація їх перевищує ГДК для водного об'єкта, що приймає стічні води, в розрахунковій формулі С_д приймається рівним ГДК;

0,003 – базова ставка відшкодування збитків, в частках неоподаткованого мінімуму доходів громадян, НМД/кг, (розрахована як середня вартість знешкодження різних забруднюючих речовин в долях неоподаткованого мінімуму доходів за одиницю маси речовини);

А_і – показник відносної небезпечності речовини, визначається з співвідношення 1/С_гдк,

де:

С_гдк – гранично допустима концентрація цієї речовини згідно з СанПІН № 4630-88 або Узагальненим переліком ГДК шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм.

У разі скиду речовин, для яких не встановлені рівні ГДК або ОБРВ, показник відносної небезпечності приймається рівним 100, а при ГДК – "відсутність" – 100000.

Длязавислих речовин показник відносної небезпечності приймається рівним 0,3, а для підприємств, що експлуатують комунальні системи каналізації, – 0,1.

n – величина неоподаткованого мінімуму доходів громадян в одиницях національної валюти;

& – коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта :

Таблиця Значення коефіцієнтів, що враховують категорію водного об’єкта

Категорія водного об’єкта	&
Морські та поверхневі водні об’єкти комунально-побутового використання Поверхневі водні об’єкти господарсько-питного водокористування Поверхневі та морські водні об’єкти рибогосподарського водокористування: ІІ категорії І категорії	1,0 1,4 1,6 2,0

0,001 - коефіцієнт, що враховує розмірність величин.

Збитки за наднормативні скиди комунальними каналізаціями відшкодовуються у разі порушення технологічних режимів роботи очисних споруд, передбачених проектом у розмірі, який не повинен перевищувати 50 % прибутку за послуги каналізації за час порушення природоохоронного законодавства (крім аварійних скидів)

Збитки для самовільних, аварійних та санкціонованих вимушених скидів стічних вод (крім скидів із водних транспортних засобів) визначаються за формулою:

З _с.а.в. = V T  С_с.ф.. 0,003 А_і  n  &  0,001,

де позначення аналогічні тим, що використані у формулі

Збитки за аварійні скиди комунальними каналізаціями відшкодовуються у розмірі, що не повинен перевищувати 50% річного прибутку за послуги каналізації.

При самовільному використанні води збитки розраховуються за формулою:

З _с.в. = W  Таp.,

де W – об'єми води при самовільному водокористуванні, куб.м;

Таp. – діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1 куб.м;

Збитки внаслідок безпосереднього забруднення підземних вод нафтопродуктами розраховуються:

• в розрахунку на 1 куб.м забруднених підземних вод за формулою:

З_п.в. = Y_n  n  V_з  L ,

де Y_n – питома величина збитків, спричинених навколишньому середовищу, в частинах НМД;

n – розмір неоподатковуваного мінімуму доходів, одиниць національної валюти;

V_з – об'єм забруднених підземних вод, куб.м;

L – коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод:

для ґрунтових – 1,0;

для міжпластових безнапірних – 1,3;

для міжпластових напірних (артезіанських) – 1,6.

Визначення об’єму забруднених підземних вод V_з провадиться за формулою:

V_з = F m  na

де F – площа забруднення, кв.м;

m – середня потужність забрудненої частини водоносного горизонту, м;

na – активна пористість водонасиченої товщі, частки одиниці

Таблиця Орієнтовні значення активної пористості водонасичених порід*

Назва породи	Активна пористість
Гравелисто-галечні відкладення Крупнозернисті піски Різнозернисті піски Дрібнозернисті піски Тонкозернисті піски Пилуваті та глинисті піски Супіски Суглинки Тріщинуваті породи (крейда, вапняк, пісковик)	0,28-0,30 0,24-0,26 0,20-0,24 0,18-0,22 0,15-0,19 0,05-0,15 0,08-0,10 0,05-0,08 0,04-0,08

* у разі відсутності характеристик конкретної водонасиченої породи для розрахунків беруть середні значення наведених інтервалів.

в розрахунку на 1 тонну нафтопродуктів визначається за формулою:

Зп.в = Yn  n  M  L ,

де M – маса нафтопродуктів, тон.

Питому величину екологічних збитків визначають з таблиці 2.5 при наявності інформації про об'єм забруднених підземних вод або з таблиці 2.6, якщо відома маса нафтопродуктів.

Таблиця Питомі величини збитків, заподіяних забрудненням підземних вод нафтопродуктами в розрахунку на 1 куб.м підземних вод

Область	Питомі величини екологічних збитків*	Область	Питомі величини екологічних збитків*
Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська Кіровоградська АРК Луганська Львівська	0,0024 0,0009 0,0051 0,0027 0,0047 0,0024 0,0036 0,0051 0,0006 0,0069 0,0015 0,0009 0,0007	Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернігівська Чернівецька	0,0043 0,0047 0,0009 0,0006 0,0007 0,0010 0,0013 0,0012 0,0012 0,0017 0,0003 0,0047

Таблиця Питомі величини збитків, заподіяних забрудненням підземних вод нафтопродуктами в розрахунку на 1 т забруднюючої речовини

Область	Питома величина збитків*	Область	Питома величина збитків*
Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська Кіровоградська Автономна Республіка Крим Луганська	50,36 17,91 109,59 57,73 102,43 51,77 79,97 107,36 110,57 142,46 31,84 19,89	Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернігівська Чернівецька	16,03 90,39 103,12 17,74 14,31 15,34 21,77 26,91 24,43 27,30 36,94 6,69 100,89

* В частинах неоподатковуваного мінімуму доходів.

Забруднення підземних вод, як правило, є наслідком забруднення поверхні землі та ґрунтів. Виявлення факту безпосереднього забруднення поверхні землі, ґрунтів здійснюється візуально або за допомогою хіміко-аналітичних визначень проб ґрунтів.

Маса (об’єм) забруднюючих речовин, які потрапили на поверхню землі, встановлюється документально чи прямими натурними замірами.

В умовах повного насичення шару ґрунту рідкими забруднюючими речовинами їх обсяг може бути визначено за формулою: V = F h м ,

де V – об’єм забруднюючих речовин, куб.м;

F – площа забруднення, кв.м;

h – глибина просочування, м;

м – дефіцит насичення, в частках від одиниці.

У разі відсутності даних щодо дефіциту насичення для конкретних ґрунтів для розрахунків беруться середні значення інтервалів орієнтовних значень, які наведені в табл. 1.6.4.