4.Загальні вимоги до викладення тексту

Розрахунково-пояснювальна записка оформляється згідно з вимогами, що ставляться до оформлення текстових документів: ГОСТ 2.105-79 "Общие требования к текстовым документам" та ГОСТ 2106-68 "Текстовые документы". Вона має бути віддрукована чи написана розбірливо чорнилом (чорним, фіолетовим або синім) на одній стороні аркуша формату А4 (210297 мм), а при необхідності схеми, рисунки і таблиці допускається виконувати й на аркушах інших форматів, передбачених ГОСТ 2.301-68 "Формати".

У магістерській роботі кожен розділ повинен починатися із нової сторінки і мати основний надпис для заголовних листів документів із зазначенням у ньому прізвища відповідного консультанта даної частини роботи.

Незначні помилки у написанні тексту та графічні неточності, виявлені при оформленні пояснювальної записки, допускається виправляти шляхом підчищення або зафарбовування спеціальною білою фарбою з наступним нанесенням на цьому ж місці виправленого тексту чи графіки. При цьому пошкодження аркушів та сліди помарок не допускаються.

У розрахунково-пояснювальних записках на першій (заголовній), а при необхідності й на наступних сторінках розміщують зміст. Він повинен мати номери і найменування розділів та підрозділів із зазначенням номерів сторінок.

Розрахунково-пояснювальна записка має бути чітко викладена у логічній послідовності за розділами, які повинні мати порядкові номери у межах всієї записки, позначені арабськими цифрами з крапкою. Розділи можуть бути розбиті на підрозділи, пункти чи підпункти і мати відповідну нумерацію у межах кожного розділу, підрозділу чи пункту, наприклад 3.4.2.1; 3.4.2.2; 3.4.2.3 і т.д.

Найменування розділів записують великими літерами у вигляді заголовків, розташованих симетрично рамці. Крапку після позначення розділів, пунктів, підпунктів арабськими цифрами не ставлять. У кінці найменування розділу крапка також не ставиться. Підкреслення та переноси слів у заголовках не допускаються. Якщо найменування розділу складається із двох речень, то їх необхідно розділити крапкою. Для виділення заголовків рекомендується між ними і текстом залишати вільне місце розміром 15 мм.

Найменування підрозділів, пунктів чи підпунктів записують із нового абзацу малими літерами (за винятком першої великої). У кінці найменування підрозділів, пунктів чи підпунктів крапка не ставиться.

При викладенні розрахунків, довідкових даних і т. п. необхідно посилатись на літературні джерела (вказуються в квадратних дужках із зазначенням їх порядкових номерів у списку літератури та сторінок, номерів формул чи таблиць у довідкових посібниках).

Усі формули, якщо їх у тексті більше від однієї, необхідно нумерувати арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу й порядкового номера формули, розділених крапкою. Номер ставлять з правої сторони аркуша на рівні формули. Посилання у тексті на порядковий номер формули дають у дужках, наприклад: "у формулі (3.2)...".

Одиниця фізичної величини одного й того ж параметра у межах усієї записки повинна бути постійною. Позначення одиниць фізичних величин записують тільки при числових значеннях та пишуть без крапки. Наприклад, 16м, 27 Н, 12 шт і т. д. Числові значення величин підставляються у формули, а потім без проміжних обчислень записується кінцевий результат. Значення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, мають бути наведені безпосередньо під формулою, якщо вони у тексті не зустрічалися раніше. Значення кожного символу дають із нового рядка у тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Перший рядок розшифрування повинен починатися із слова "де" без двох крапок після нього.

Результати розрахунків рекомендується представляти у табличному вигляді.

Над лівим верхнім кутом таблиці розміщують надпис "Таблиця ..." із зазначенням номера, наприклад: "Таблиця 4.2". Позначення таблиці складається із номера розділу та порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Таблиці нумерують в межах розділу арабськими цифрами. Допустима наскрізна нумерація таблиць у межах текстового документа. Якщо у документі тільки одна таблиця, то вона не нумерується і слово "Таблиця" не пишеться. Кожна таблиця може мати заголовок, який розміщують над таблицею, після номера таблиці через дефіс. Заголовок повинен бути коротким і відображати зміст таблиці. У кінці заголовка крапку не ставлять. Заголовок пишуть прописними буквами, крім першої заголовної. При переносі таблиці на наступну сторінку над її продовженням пишуть "Продовження таблиці...." і вказують її номер. При цьому заголовок вказується тільки над її першою частиною.

Ділити головку таблиці по діагоналі не допускається. Графу "№ п/п "до таблиці не включають. При необхідності нумерацію показників, параметрів чи інших даних порядкові номери вказують у графі перед їх найменуванням.

Для скорочення тексту заголовків і підзаголовків таблиць окремі поняття можна позначати літерами, якщо вони пояснені у тексті чи приведені на ілюстраціях, наприклад: В - ширина, Д - діаметр.

Якщо текст у графі таблиці повторюється і складається із двох та більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "те ж", а далі лапками.

Нижче наведено приклад оформлення таблиці під номером 4.2 у текстовому документі.

Таблиця 4.2 – Фактори, які характеризують успішність процесу

Методи витиснення	В’язкість МПа с	Склад	Насиче- ність пор, %	Мінералі- зація мг/л
1	2	3	4	5
1.Розчинами ПАР 2.Розчинами полімерів 3. Розчинами лугів 4. Сірчаною кислотою	до 50 10-100 до 100 1-30	Асфальтени Смоли Орган.кислоти Асфальтени	до 30 до 30 до 60 до 30	150-200 до 25

Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних чи хімічних символів, які повторюються, не допускається. Для скорочення тексту заголовків і підзаголовків граф таблиці окремі поняття можна замінити літерними позначеннями, якщо вони пояснені у тексті або подані в ілюстраціях.

Якщо всі параметри, розташовані у таблиці, мають однакову розмірність, то скорочене найменування одиниці параметрів розміщують над таблицею праворуч, після її заголовка, наприклад: «У міліметрах» Якщо у таблиці є графи із параметрами переважно однієї розмірності і показниками з іншою розмірністю, то над таблицею розміщують надпис про переважну розмірність, а відомості про інші розмірності дають у заголовках відповідних граф. Приклад такого запису наведено нижче (див. таблицю 4.2). Таблиці необхідно розміщувати після першого згадування про них у тексті або подавати в додатках.

Текст розрахунково-пояснювальної записки може супроводжуватися ілюстраціями у вигляді електричних, гідравлічних чи кінематичних схем, рисунків, фотографій, графіків і т.п., якщо вони не представлені у графічній частині проекту.

Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту. Не слід у тексті наводити графіки, номограми та інший графічний матеріал із технічної літератури, який служить тільки для визначення розрахункових параметрів. Ілюстрації можуть бути розташовані за текстом викладеного матеріалу, у його кінці чи подані у додатках. Ілюстрації повинні бути виконані згідно з вимогами ЄСКД.

Усі ілюстрації (схеми, графіки тощо) називаються рисунками і, якщо їх у тексті більше однієї, нумеруються у межах розділу арабськими цифрами. Номер ілюстрації складається з номера розділу й порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад: Рисунок 1.1, Рисунок 1.2. Посилання на них у тексті дають так: "... на рисунку 1.1 представлено ..." чи "... деталь (рисунок 1.2) має ..." Якщо ілюстрацій не багато, то допустима їх наскрізна нумерація у межах усього тексту.

Кожний рисунок повинен супроводжуватися змістовним підписом, розташованим під ілюстрацією (підрисунковим текстом). Якщо у тексті документа є посилання на складові частини виробу, то на ілюстрації повинні бути вказані номери позицій цих частин, а на кінематичних та електричних схемах - позиційні позначення, встановлені для схем даного типу. При посиланні у тексті на окремі елементи деталей (буртики, отвори, канавки і т.п.) їх можна позначати літерами українського чи латинського алфавіту. Вказані дані наносять згідно з вимогами ГОСТ 2.109-73 "Основные требования к чертежам".