Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoriya_Ukrayini.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
818.18 Кб
Скачать

28. Причини і основні етапи визвольної війни українського народу проти Польщі.

Причини визвольної війни:

У 1648 р. український народ єдиною силою виступив проти польсько-католицького поневолення. У деяких маєтках се­ляни відробляли панщину по 5-6 днів на тиждень. Експлуатація була жорстокою. Національний і соціальний гніт по­силювався духовним рабством, у якому опинився народ України після Бе­рестейської унії 1596 р. Насильницьке покатоличення населення, утиски православної церкви, конфіскація церковного майна і земель об'єднали у русі спротиву широкі верстви людності.

Очолив цю війну Б. Хмельницький.

ЗС, що знаходилася тоді на Микитиному Розі, обрала його гетьманом. Звідси під його проводом 22 квітня 1648 р. вирушили козаки, щоб об'єднатися з Повстанським рухом на Надд­ніпрянщині та розпочати велику визвольну війну українського народу.

1 період війни (1648-1649) знаменувався перемогами під Жов­тими Водами і Корсунем; битвою під Пилявцями; облогою Львова і Зборів-ським договором.

Битва під Жовтими Водами - це яскрава сторінка в історії військово­го мистецтва козаків. В ніч на 6 травня 1648 р. польське військо зробило спробу відійти на з'єднання з іншою частиною своїх військ, біля урочища Княжі Байраки натрапило на засідку і було вщент розгромлене. Майже З тис. поляків потрапи­ли в полон.

У битві під Корсунем (травень 1648 р.) Хмельницький, керуючи 15-тис. загоном, змусив армію Речі Посполитої залишити вигідні пози­ції та прийняти бій на невигідній для польської кавалерії пересіченій місцевості - Гороховій Діброві. Шеститисячний резерв М.Кривоноса, вдаривши із засідки, завершив розгром поляків. Коронні гетьмани М.Потоцький і М.Калиновський потрапили в полон.

Такі ж принципи стратегії й тактики Хмельницький застосував і в битві під Пилявцями, що відбулася 21-23 вересня 1648 р. на берегах р.Ікви. Сили сторін були приблизно рівними. Центральним пунктом битви була гребля через річку. 13 вересня Хмельницький захопив її і розпочав наступ на польські позиції, що і привело до втечі частини поляків увечері і паніки серед тих, хто залишився. Перемога у цій битві відкрила шлях до визволь­ного походу в західноукраїнські землі.

29. Зборівський договір. Утворення козацької державності

В жовтні козацько-селянське військо дійшло до Львова та оточило йо­го, проте брак продовольства, смерть від чуми Кривоноса, бездоріжжя, епідемії змусили Хмельницького зняти облогу, задовольнившись викупом.

Почавши переговори з посланцями Яна Казимира, Хмельницький при­пинив бойові дії.

В грудні 1648 р. козацьке військо на чолі з Б. Хмельницьким урочисто ввійшло у Київ. І вже тут гетьман формулює основні принципи національної державної ідеї. В переговорах з поляками він захищає право укра­їнського народу на створення власної, незалежної від влади польського короля держави.

Наприкінці червня 1649 р. Хмельницький разом із ханом Ісламом-Гіреєм оточив польські війська під Збаражем, а сам із головною частиною військ вирушив на Зборів, де оточив 30-тисячну польську армію Яна Кази­мира. Саме тоді хан Іслам зрадив Хмельницького і змусив його піти на переговори з польським королем.

У серпні 1649 р. було укладено Зборівську угоду. Згідно з нею встановлювався реєстр у 40 тис. козаків, на Київщині, Чернігівщині та Брацлавщині урядові посади мали право обіймати лише козацька старшина та православна шляхта. Умови Зборівського договору влаштовували не всі верстви населення.

Таким чином, ідею соборності України не було реалізовано, і Хмель­ницький задовольнився козацькою автономією в межах Речі Посполитої. Створюються центральні й місцеві органи вла­ди, запроваджується новий адміністративно-територіальний поділ.

Вищим законодавчим органом була Генеральна рада, але фактично ним стала рада козацької старшини. Виконавчу владу репрезентував геть­ман, який видавав універсали, організовував фінансову та судову системи, керував зовнішньою політикою.

При гетьмані існував уряд - Генеральна канцелярія, що складалася з генеральної старшини. Територія козацької республіки становила близько 200 тис. км2 і бу­ла поділена на 16 полків. Столицею і геть­манською резиденцією було м. Чигирин. Починає форму­ватися козацька, селянська і державна власність на землю.

Перед Б. Хмельницьким стояла дуже серйозна проблема - не допус­тити соціального вибуху, оскільки за Зборівською угодою передбачалося принципове збереження старої соціально-економічної системи. Але гетьман про­водив досить гнучку політику. З одного боку, він не допускав безконтроль­них селянських заворушень, а з іншого - всіляко прагнув уникнути понов­лення найжорстокіших форм експлуатації кріпаків.

Велику увагу Хмельницький приділяв дипломатичній діяльності, спрямованій на зміцнення міжнародного становища козацької держави. Було встановлено військово-політачну спілку з Кримським ханством, Трансильваніею, Росією, Туреччиною, Швецією, Венецією.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]