- •1. Поява людини і первісні форми співжиття в Україні. Трипільська культура.
- •2. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях. Грецька колонія Північного Причорномор’я.
- •3. Східні слов’яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток і культура. Початки державності.
- •4.Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку.
- •5. Політичний і суспільний устрій Русі-України.
- •6. Культура Київської Русі.
- •7. Місце і значення Київської Русі в історії України
- •8. Причини та наслідки занепаду Київської Русі
- •9. Формування Галицько-Волинського князівства. Суспільні відносини в державі.
- •10. Діяльність князів Романа та Данила. Розквіт Галицько-Волинської держави.
- •11. Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави.
- •12. Українські землі у складі іноземних держав у 14-16 ст.
- •13. Шляхи та причини входження українських земель до Великого князівства Литовського, мовний та культурно-релігійний склад держави
- •14. Політичний лад і економічний розвиток українських земель за Литовської доби
- •15. Духовне життя, культура України за Литовської доби. Становище церкви.
- •16. Кревська унія.
- •17. Укр. Землі в складі Речі Посполитої. Люблінська унія та розвиток укр. Земель після унії
- •18. Соціально-економічний розвиток України в другій пол. 16 – першій пол. 17 століття. Посилення експансії Польщі
- •19. Берестейська церковна унія та її наслідки.
- •20. Загарбання турками і татарами Південної України і їх наслідки на інші українські землі (друга половина 15 ст.)
- •21. Виникнення та початкова історія укр. Козацтва, його класифікація.
- •22. Заснування і основні етапи історії Запорізької Січі.
- •23. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі.
- •24. Виникнення і значення реєстрового козацтва
- •25. Українське козацтво у другій половині 16 - першій пол. 17 ст.
- •26. Козацькі повстання: Косинського, Наливайка. 1620-30 р.Р.
- •27. Культурне життя України в 16 - 17 ст.
- •28. Причини і основні етапи визвольної війни українського народу проти Польщі.
- •29. Зборівський договір. Утворення козацької державності
- •30. Битва під Берестечком. Укладення Білоцерківського договору
- •31. Переяславська Рада 1654 р. Та її рішення.
- •32. Березневі статті 1654 р.
- •33. Дипломатична діяльність Богдана Хмельницького (1648-1657 рр.)
- •34. Боротьба старшинських угрупувань за владу
- •35. Війна Росії з Польщею. Андрусівський договір 1667р. Територіальне розчленування України.
- •36. Україна за часів Руїни.
- •37. Відновлення козаччини на правобережній України в середині 80х рр. 17 ст. С.Палій
- •38.Розвиток культури України в другій половині 17 ст.
- •39. Гетьманщина на поч. 18 ст. Гетьман і. Мазепа.
- •41. Наступ царизму на автономію України. Скасування гетьманського устрою.
- •42. Пилип Орлик та його Конституція 1710 р.
- •43. Соціально-економічний розвиток Лівобережної та Слобідської України у 18 ст. Юридичне оформлення кріпосного права.
- •44. Розвиток економіки на Правобережжі та західноукр. Землях у 18 ст.
- •45. Укр. Культура у 18 ст.
- •2. Література XVIII століття
- •3. Архітектура України у XVIII ст.
- •46. Політичне становище і соціал.-економ розвиток східноукр. Земель у і полов. 19 ст. Колоніальна політика царизму щодо України.
- •47. Декабристський рух в Україні
- •48. Відродження української національної свідомості
- •49 Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 – п. Полов. 19 ст.
- •50. Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях в першій половині 19 ст. Гурток ,,Руська Трійця
- •53. Укр. Сусп. Політ. Рух у другій полов 19 ст.
- •54. Укр. Культура в 19 – на поч. 20 ст.
- •55. Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині 19 - на початку 20 ст.
- •56.Активізація національно-визвольного руху в Україні на початку 20 ст.
- •57.Українські партії на початку 20 ст., їх програми, стратегія, тактика.
- •58. Україна в роки і Світової війни
- •59. Політичне становище в Україні після повалення царського режиму. Організація і діяльність Центр. Ради. Проголошення унр.
- •60. Гетьманський переворот. П. Скоропадський. Гетьманський уряд і його політика.
- •61. Кінець Гетьманату. Утворення Директорії унр та його діяльність.
- •62. Зовн. Політика унр. Брестський договір та його наслідки.
- •63. Західна Україна в 1918 р. Утворення зунр. Є. Петрушевич.
- •64. Військо унр і Укр. Галицька армія в боротьбі з денікінцями.
- •65. Варшавський договір. Спільні бойові дії польських і укр. Військ проти Червоної армії.
- •66. Ризький договір та його наслідки.
- •67. Відновлення Радянської влади в Україні в 1919 р. Селянсько-повстанський рух.
- •68. Перехід до нової економічної політики і її здійснення в Україні.
- •69. Утворення срср. Статус України в складі Радянського Союзу.
- •71. Український націонал- комунізм в 1920
- •72. Проведення сталінської політики воєнного-комуністичного штурму в Україні: результати, наслідки.
- •73. Причини і наслідки голодомору в Україні в 1921-1922 та в 1932-33 рр. Причини та наслідки голоду в Україні 1932-1933 рр.
- •74. Сталінський терор проти укр.. Народу в 1920-30 р.Р.
- •75. Соціал-економ. Та політ. Розвиток західноукр. Земель в 1920-1930 рр.
- •76. Заснування організації укр. Націоналістів (оун). Розкол в оун. А. Мельник, с. Бандера.
- •77. Українське питання в міжнародних стосунках напередодні Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа і українські землі. Входження земель Зах. Укр. До складу урср.
- •78 . Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні. Радянський партизанський рух і більшовицьке підпілля.
- •79. Укр. Націон-визво. Рух в роки іі світової війни. Оун і упа.
- •80. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Політичні наслідки Другої світової війни та українське питання.
- •81. Україна після 2 с.В.. Перехід до мирного будівництва.
- •82. Повоєнний сталінський режим в Україні. Репресії 40-х -50-х рр.
- •83. Західноукр. Землі в повоєнні роки. Операція «Вісла»
- •84. Розвиток господарства Радянської України в другій половині 50-х – першій половині 60-х років.
- •85. Викриття культу особи Сталіна. Демократизація суспільно-політичного життя в Україні в другій половині 50-х на початку 60-х рр. Та їх суперечливий характер.
- •86. Наростання кризових явищ в соціал-економ. Політ. І культурному житті Радянської Укр. В другій полов. 60-х – першій половині 80-х
- •87.Національне питання в Радянській Україні в 60-х першій половині 80-х років. Дисидентський рух і його придушення.
- •89. Розпад срср. Проголошення незалежності Укр.
- •90. Суперечливі процеси в політичному житті України.
- •91. Духовне і культурне життя України в умовах державної незалежності.
- •92. Визнання укр. Держави міжнародним співтовариством. Взаємовідносини з снд
24. Виникнення і значення реєстрового козацтва
Реєстрове козацтво — це козаки, зараховані на військову службу Речі Посполитої й записані у спеціальні списки-реєстри.
Ідея створення козацького реєстру належала польському королю Сигізмунду І, який у 1524 р. запропонував сформувати для захисту південних кордонів держави наймане військо із запорозьких козаків.
Втілив цю ідею його наступник — Сигізмунд II Август. У 1572 р. 300 найманих козаків були записані в реєстр і отримали назву реєстрових. Пізніше реєстр збільшувався і становив, залежно від певних обставин, від 1 до 6 тисяч козаків.
Права та привілеї реєстрового козацтва:
право землеволодіння, заняття промислами і торгівлею;
отримували плату за військову службу;
звільнялися від сплати податків та виконання по- винностей;
обирали гетьмана і старшину на козацькій Раді;
мали власну судову й адміністративну юрис-дикцію;
в містечку Трахтемирів на Київщині мали власний монастир — як шпиталь і арсенал.
Реєстровці зобов’язувалися підпорядковуватися офіцерам, яких призначив король, і не нападати самовільно на Кримське ханство.
Козацькі полки створювала і Московська держава: на Слобожанщині в середині XVII ст. існувало 5 козацьких полків (у тому числі Харківський), що підпорядковувалися російському командуванню. Значення козацтва в історії України:
засвоїли степові запустілі землі;
були захисниками південних районів України від і турецько-татарських нападів;
брали участь у народних повстаннях;
сформували основи козацької державності.
25. Українське козацтво у другій половині 16 - першій пол. 17 ст.
Колоніальна політика Польщі, посилення кріпацтва, покатоличення викликали активний протест українського населення і зумовили потужні повстання, які мали антифеодальний та національно-визвольний характер.
На кінець XVI ст. активізувалися походи козаків проти Туреччини, що помітно погіршило її стосунки з Польщею. У відповідь польський уряд категорично заборонив походи і стратив деяких їхніх організаторів. Але це не зупинило козаків. Поступово їхні виступи проти польських панів набувають дедалі більш організованих форм. У 1591 р. починається повстання реєстрових козаків під орудою К. Косинського. Приводом прислужилася особиста образа Косинського на князя Острозького. Проте незабаром повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля і Волинь.
У лютому 1593 р. князь Острозький розбиває військо Косинського на р. П'ятці. Козаки укладають угоду, згідно з якою Косинський позбавляється гетьманства, козаки втрачають право нападати на сусідні країни, а селяни-втікачі повертаються до своїх поміщиків. Але Косинський з вірними козаками тікає на Січ і звідти у травні 1593 р. наступає на Черкаси. Там він зазнає поразки та гине. Його військо відступає на Запоріжжя.
В 1594- 1596 рр. розгортається нове повстання під проводом С. Наливайка. Але після битви на р. П'ятці він кидає службу і організовує загін нереєстрових козаків для походів на татар. Захопивши багато здобичі, Наливайко посилає гінців на Січ із закликом розгорнути антипольську боротьбу. До початку І596 р. повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Волинь, Поділля. Не останню роль у такому стрімкому успіхові відіграло те, що основні польські сили у цей час перебували у Молдавії, де підтримували польського ставленика на молдавський трон. Але, побачивши реальну загрозу з боку козаків, польський уряд вирішує направити проти них коронне військо.
Інший шлях реалізації потенціалу козацтва обрав гетьман П. Сагайдачний. Спершу він проводив політику мирних угод і компромісів для захисту прав України. Він зі своїми козаками брав участь у війні польського короля Сигізмунда III з Росією. Але найвизначнішу роль Військо Запорізьке відіграло під час Хотинської війни.
У 1620 р. Туреччина організувала 150-тисячний похід з метою остаточно розбити Польську державу. Польща змогла виставити лише 40-тисячне військо і тому змушена була звернутися по допомогу до козаків, пообіцявши їм поступки у релігійному питанні та значну платню. Але вирішальним тут було інше: Сагайдачний чітко усвідомлював, що агресія Туреччини не обмежиться Річчю Посполитою, а продовжиться вже проти України. В Хотинській битві брало участь 40-тисячне козацьке військо, що стало важливим фактором перемоги поляків. Але за умовами Хотинського миру козакам було заборонено плавати Дніпром у Чорне море і здійснювати походи до турецьких берегів. Кордон між Туреччиною і Польщею встановлювався по Дніпру.
Значним був внесок П. Сагайдачного у захист православ'я в Україні. Він залучив усе Військо Запорізьке до складу Київського братства, відновив втрачену після Берестейської унії вищу церковну ієрархію, висвятив на сан київського митрополита Іова Борецького, архієпископа і кількох єпископів. Велику увагу Сагайдачний приділяв розвиткові української культури й освіти.
У 1625 р. після повстання на чолі з М. Жмайлом польський уряд змушений був підписати Куруківську угоду, згідно з якою козацький реєстр становив уже 6 тис. у складі шести полків - Київського, Корсунського, Канівського, Черкаського, Білоцерківського, Переяславського, але козакам було заборонено здійснювати самостійні військові походи.
Приводом для наступного заворушення стали суперечності між реєстровими і нереєстровими козаками. Незабаром повстання охопило Лівобережжя і частину Правобережжя. 30-тисячний загін повсталих розгромив коронне військо під Переяславом і змусив Річ Посполиту шукати компромісу. Нова угода збільшувала реєстр до 8 тис. осіб, зберігалися привілеї козацької старшини. Щоб нейтралізувати Січ, польський уряд будує у 1635 р. на Дніпрі фортецю Кодак, але того ж року козаки під командуванням І. Сулими розгромили кодацьку залогу та зруйнували фортецю.
У 1637-1638 рр. вибухнули нові повстання під керівництвом П. Бута, Д. Гуні та Я. Острянина. Тут знову показала себе проблема суперечностей між реєстровим і нереєстровим козацтвом, що й стало однією з причин поразки у 1638 р. Це дало можливість Польщі нав'язати козацтву «Ординацію Війська Запорізького реєстрового, яке перебуває на службі Речі Посполитої». В ній реєстр обмежувався до 6 тис., на чолі козаків затверджувався польський комісар, заборонялася виборність, відновлювалася фортеця Кодак.