- •1. Поява людини і первісні форми співжиття в Україні. Трипільська культура.
- •2. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях. Грецька колонія Північного Причорномор’я.
- •3. Східні слов’яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток і культура. Початки державності.
- •4.Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку.
- •5. Політичний і суспільний устрій Русі-України.
- •6. Культура Київської Русі.
- •7. Місце і значення Київської Русі в історії України
- •8. Причини та наслідки занепаду Київської Русі
- •9. Формування Галицько-Волинського князівства. Суспільні відносини в державі.
- •10. Діяльність князів Романа та Данила. Розквіт Галицько-Волинської держави.
- •11. Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави.
- •12. Українські землі у складі іноземних держав у 14-16 ст.
- •13. Шляхи та причини входження українських земель до Великого князівства Литовського, мовний та культурно-релігійний склад держави
- •14. Політичний лад і економічний розвиток українських земель за Литовської доби
- •15. Духовне життя, культура України за Литовської доби. Становище церкви.
- •16. Кревська унія.
- •17. Укр. Землі в складі Речі Посполитої. Люблінська унія та розвиток укр. Земель після унії
- •18. Соціально-економічний розвиток України в другій пол. 16 – першій пол. 17 століття. Посилення експансії Польщі
- •19. Берестейська церковна унія та її наслідки.
- •20. Загарбання турками і татарами Південної України і їх наслідки на інші українські землі (друга половина 15 ст.)
- •21. Виникнення та початкова історія укр. Козацтва, його класифікація.
- •22. Заснування і основні етапи історії Запорізької Січі.
- •23. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі.
- •24. Виникнення і значення реєстрового козацтва
- •25. Українське козацтво у другій половині 16 - першій пол. 17 ст.
- •26. Козацькі повстання: Косинського, Наливайка. 1620-30 р.Р.
- •27. Культурне життя України в 16 - 17 ст.
- •28. Причини і основні етапи визвольної війни українського народу проти Польщі.
- •29. Зборівський договір. Утворення козацької державності
- •30. Битва під Берестечком. Укладення Білоцерківського договору
- •31. Переяславська Рада 1654 р. Та її рішення.
- •32. Березневі статті 1654 р.
- •33. Дипломатична діяльність Богдана Хмельницького (1648-1657 рр.)
- •34. Боротьба старшинських угрупувань за владу
- •35. Війна Росії з Польщею. Андрусівський договір 1667р. Територіальне розчленування України.
- •36. Україна за часів Руїни.
- •37. Відновлення козаччини на правобережній України в середині 80х рр. 17 ст. С.Палій
- •38.Розвиток культури України в другій половині 17 ст.
- •39. Гетьманщина на поч. 18 ст. Гетьман і. Мазепа.
- •41. Наступ царизму на автономію України. Скасування гетьманського устрою.
- •42. Пилип Орлик та його Конституція 1710 р.
- •43. Соціально-економічний розвиток Лівобережної та Слобідської України у 18 ст. Юридичне оформлення кріпосного права.
- •44. Розвиток економіки на Правобережжі та західноукр. Землях у 18 ст.
- •45. Укр. Культура у 18 ст.
- •2. Література XVIII століття
- •3. Архітектура України у XVIII ст.
- •46. Політичне становище і соціал.-економ розвиток східноукр. Земель у і полов. 19 ст. Колоніальна політика царизму щодо України.
- •47. Декабристський рух в Україні
- •48. Відродження української національної свідомості
- •49 Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 – п. Полов. 19 ст.
- •50. Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях в першій половині 19 ст. Гурток ,,Руська Трійця
- •53. Укр. Сусп. Політ. Рух у другій полов 19 ст.
- •54. Укр. Культура в 19 – на поч. 20 ст.
- •55. Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині 19 - на початку 20 ст.
- •56.Активізація національно-визвольного руху в Україні на початку 20 ст.
- •57.Українські партії на початку 20 ст., їх програми, стратегія, тактика.
- •58. Україна в роки і Світової війни
- •59. Політичне становище в Україні після повалення царського режиму. Організація і діяльність Центр. Ради. Проголошення унр.
- •60. Гетьманський переворот. П. Скоропадський. Гетьманський уряд і його політика.
- •61. Кінець Гетьманату. Утворення Директорії унр та його діяльність.
- •62. Зовн. Політика унр. Брестський договір та його наслідки.
- •63. Західна Україна в 1918 р. Утворення зунр. Є. Петрушевич.
- •64. Військо унр і Укр. Галицька армія в боротьбі з денікінцями.
- •65. Варшавський договір. Спільні бойові дії польських і укр. Військ проти Червоної армії.
- •66. Ризький договір та його наслідки.
- •67. Відновлення Радянської влади в Україні в 1919 р. Селянсько-повстанський рух.
- •68. Перехід до нової економічної політики і її здійснення в Україні.
- •69. Утворення срср. Статус України в складі Радянського Союзу.
- •71. Український націонал- комунізм в 1920
- •72. Проведення сталінської політики воєнного-комуністичного штурму в Україні: результати, наслідки.
- •73. Причини і наслідки голодомору в Україні в 1921-1922 та в 1932-33 рр. Причини та наслідки голоду в Україні 1932-1933 рр.
- •74. Сталінський терор проти укр.. Народу в 1920-30 р.Р.
- •75. Соціал-економ. Та політ. Розвиток західноукр. Земель в 1920-1930 рр.
- •76. Заснування організації укр. Націоналістів (оун). Розкол в оун. А. Мельник, с. Бандера.
- •77. Українське питання в міжнародних стосунках напередодні Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа і українські землі. Входження земель Зах. Укр. До складу урср.
- •78 . Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні. Радянський партизанський рух і більшовицьке підпілля.
- •79. Укр. Націон-визво. Рух в роки іі світової війни. Оун і упа.
- •80. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Політичні наслідки Другої світової війни та українське питання.
- •81. Україна після 2 с.В.. Перехід до мирного будівництва.
- •82. Повоєнний сталінський режим в Україні. Репресії 40-х -50-х рр.
- •83. Західноукр. Землі в повоєнні роки. Операція «Вісла»
- •84. Розвиток господарства Радянської України в другій половині 50-х – першій половині 60-х років.
- •85. Викриття культу особи Сталіна. Демократизація суспільно-політичного життя в Україні в другій половині 50-х на початку 60-х рр. Та їх суперечливий характер.
- •86. Наростання кризових явищ в соціал-економ. Політ. І культурному житті Радянської Укр. В другій полов. 60-х – першій половині 80-х
- •87.Національне питання в Радянській Україні в 60-х першій половині 80-х років. Дисидентський рух і його придушення.
- •89. Розпад срср. Проголошення незалежності Укр.
- •90. Суперечливі процеси в політичному житті України.
- •91. Духовне і культурне життя України в умовах державної незалежності.
- •92. Визнання укр. Держави міжнародним співтовариством. Взаємовідносини з снд
17. Укр. Землі в складі Речі Посполитої. Люблінська унія та розвиток укр. Земель після унії
Захопивши у XIV-XV ст. Галичину, Західну Волинь і Поділля, Польща прагнула оволодіти й українськими землями.
Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. Не можна було скидати з рахунків і зовнішній фактор. Війна Литви з Москвою, підтримуваною Данією та Швецією, призвела до втрати територій, і Велике князівство Литовське гребувало значної військової та фінансової допомоги.
Тому вже на середину XVI ст. були здійснені перші спроби підписання унії. Але реальних результатів сторони домоглися лише в 1569 р. на засіданні. Депутати Великого князівства Литовського підписали акт про державну унію і склали присягу на вірність їй. Це означало створення держави Річ Посполита. Люблінська унія 1569 р. мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Після 1569 р. більшість українських земель було зайнято найбільшими польськими магнатськими родинами. Посилюється кріпацтво. Литовський статут 1588 р., який діяв у Речі Посполитій разом із польським феодальним правом, остаточно закріпачував селян, які прожили на землі феодала 10 років. Визнавалися необмежена панщина і заборона переходу селян
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій.
У 1590 р. львівський єпископ Балабан виступив за підписання унії. Його підтримали єпископи холмський, пінський та луцький. Вони подають заяву королеві Сигізмунду III, і той у 1592 р. відповідає згодою. 25 грудня 1595 р. у Кракові вона була проголошена. Юридичне оформлення унії мало відбутися у 1596 р. в Бересті. Але собор одразу ж розколовся на дві частини - уніатську та православну.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Але православний собор, що проходив водночас, не визнав правомірність рішення уніатів. Замість консолідації українське суспільство ще більше розкололося.
Після Берестейського собору починається наступ на інтереси православ'я. Церковні землі передавались уніатам. Не набагато кращим було становище й греко-католицької церкви. Католицька верхівка розглядала її радше не як самостійну церковну організацію, а як засіб посилення власного впливу. Отож Берестейська унія не сприяла об'єднанню православних і католиків.
10 січня 1569 р. у Любліні був скликаний спільний польсько-литовський сейм для вирішення питання про об'єднання Литви з Польщею. Не погодившись на польський проект нової унії, литовські посли залишили сейм. Тоді польський король розпочав переговори безпосередньо з українськими магнатами і шляхтою Волині та Київщини. Спираючись на їхню підтримку. В «Акті про приєднання Волині до Польської корони» Сигізмунд Август обіцяв не порушувати прав і привілеїв місцевих магнатів і шляхти. Це ж стосувалося й інших українських воєводств. Литовські посли змушені були повернутися на сейм, і 1 липня 1569 р. відбулася урочиста присяга обох сторін та була укладена угода про нову унію, за якою Литва об'єднувалася з Польщею в одну державу — Річ Посполиту.
Після 1569 р. українські землі в складі Польського королівства входили у сім воєводств: Руське; Белзьке; Волинське; Подільське; Брацлавське; Київське; Чернігівське.
Після Люблінської унії за Волинським, Київським і Брацлавським воєводствами було залишене «литовське» право. Більшість українських міст керувалася положеннями Магдебурзького права. Та незважаючи на все це, польські феодали поширили своє панування на більшу частину України. Цьому сприяла й місцева шляхта, яка прагнула за допомогою поляків зміцнити свою владу над покріпаченим селянством та придушити народні виступи. Люблінська унія принесла на Україну посилення соціального й національно-колоніального пригноблення трудящого люду.