7. Класифікації туризму.
Для повнішого визначення туризму UNWTO (ЮНВТО – міжнародна організація туризму) запропонувала ввести наступну класифікацію за типами туризму: внутрішній, в’їздний та виїзний туризм.
Внутрішній туризм обслуговує подорожуючих своєї країни.
Виїзний туризм (пасивний) – це виїзд та подорожі осіб, які постійно проживають на території країни до будь-якої іншої країни.
В’їздний туризм (активний) – подорожі в межах країни осіб, які постійно не проживають на її території.
В’їздний та виїзний формують міжнародний туризм, в’їздний та внутрішній – туризм у межах країни, внутрішній та виїзний – національний.
Класифікувати туризм можна за найрізноманітнішими ознаками, серед яких мета подорожі, сезонні та територіальні характеристики, індивідуальні вимоги клієнтів, фінансові можливості клієнтів, спосіб організації, комплекс пропонованих послуг, тривалість і дальність поїздок, демографічні та соціально-економічні характеристики туриста тощо.
За метою: подорожі з метою відпочинку і розваг, діловий туризм, релігійний туризм, лікувально-оздоровчий та ін.
За способом організації: організований і неорганізований.
5. Поняття про туризм.
Туризм – це добровільний тимчасовий виїзд осіб з постійного місця проживання з оздоровчою, пізнавальною, релігійною, діловою, спортивною та іншою метою на термін від 24 годин до 6 місяців без зайняття оплачуваною діяльністю в місті тимчасового перебування.
8. Поняття «турист».
Турист (суб’єкт туризму) – це особа, яка здійснює тимчасову подорож з певною метою, на певний строк без зайняття оплачуваною діяльністю.
Туристи це відвідувачі, які здійснюють не менш ніж одну ночівлю в колективних або індивідуальних засобах розміщення відвідуваної країни. Туристами також вважають екіпажі літаків та суден, які прибувають в країну та використовують засоби розміщення країни перебування.
Окрім туристів, до категорії відвідувачів також відносяться екскурсанти – які не здійснюють ночівлі в країні перебування. До них відносять: пасажирів круїзних суден, які ночують на борту; одноденних відвідувачів; члени екіпажів, які ночують на борту.
9. Особливості міжнародного туризму.
(32. Міжнародний туризм.)
Міжнародний туризм охоплює поїздки осіб, що подорожують з туристичною метою за межі країни постійного місця проживання.
Особливістю міжнародного туризму є формальності, пов’язані з перетином державних кордонів: оформлення закордонних паспортів і віз, проходження митних процедур, валютного та медичного контролю. Національні і міжнародні туристичні організації вважають спрощення цих формальностей одним з головних своїх завдань.
Інша особливість міжнародного туризму має економічний характер і розкривається через вплив, який міжнародний туризм чинить на платіжний баланс країни. Іноземні туристи, оплачуючи товари і послуги, забезпечують надходження валюти в бюджет країни, яка їх приймає, і тим самим активізують її платіжний баланс. Тому приїзд іноземних туристів одержав назву активного туризму. Навпаки, виїзд туристів пов'язаний із відпливом національної грошової одиниці з країни їхнього постійного місця проживання. Міжнародні платежі, пов’язані з такого роду туристськими операціями, фіксуються в пасиві платіжного балансу країни – постачальника туристів, а сам туризм називається пасивним.
У міжнародному туризмі залежно від напрямку туристського потоку виокремлюють дві форми: в’їзний і виїзний. Одного і того ж туриста можна класифікувати і як в’їзного і як виїзного залежно від того, відносно якої країни описується його переміщення. Розрізняють країну походження туриста, тобто ту, яку він залишає, і країну призначення – до якої прибуває. У першому випадку йдеться про виїзний, у другому – про в'їзний туризм. Ці терміни вживаються стосовно закордонної подорожі на початку поїздки. На зворотному шляху турист просто повертається додому.