- •2.Основні закони геометричної оптики. Принцип Ферма.
- •3.Відбивання та заломлення світла та їх закони.
- •4. Закон проходження світла крізь сферичну поверхню. Формула Лаплпса. Формула тонкої лінзи.
- •5.Інтерференція світлових хвиль. Принцип суперпозиції. Когерентні джерела світла. Дзеркала Френеля. Опит Юнга.
- •6. Інтерференція світла в тонких плівках. Інтерфероменти
- •7. Кільця Ньютона. Інтерфероменти.
- •8. Дифракція світла. Принцип Френеля- Гюйгенса. Зони Фринеля.
- •9.Дифракційна гратка. Дифракція рентгенівських променів. Формула Вульфа - Брегга.
- •10. Поляризація світла. Закон Брюстера. Поляроїди. Закон Малюса.
- •11. Дисперсія світла. Призматичний і дифракційний спектри. Спектральний аналіз. Закон Бугера.
- •12. Теплове випромінювання. Закон Кірхгофа.
- •13. Закони випромінювання абсолютно чорного тіла
- •14. Квантова гіпотеза і формула Планка. Фотони. Маса та імпульс фотона. Тиск світла.
- •17. Ефект Комптона та його теорiя.
- •18. Корпускулярно хвильовий дуалізм. Хвилі де Бройля. Співвідношення невизначеностей. Принцип невизначеності. Дифракція електронів.
- •19. Хвильова функція і її статистичний зміст. Рівняння Шредінгера.
- •У загальному випадку часове рівняння Шредінгера має вигляд
- •20. Частинка в нескінченно глибокій прямокутній потенціальній ямі
- •22.Спектральні серії атома водню. Теорія атома Бора
- •23. Принцип Паулі. Квантові числа електронів. Розподіл електронів в атомі по енергетичних рівнях. Періодична система елементів Менделєєва
- •24. Загальні властивості атомного ядра. Енергія зв’язку атомних ядер.
- •25.Ядерні реакції. Закони збереження в ядерних реакції.
- •26. Ядерні реакції поділу. Ядерний реактор. Ядерні реакції розпаду
- •27.Реакції термоядерного синтезу та їх основні властивості
- •28. Основи дизометрії. Характеристики основних дизометричних величин
- •29. Проблеми існування світового ефіру. Досліди Майкельсона й Морлі
- •30. Постулати спеціальної теорії відносності. Перетворення Лоренца
- •Постулати спеціальної теорії відносності
- •Властивості перетворень Лоренца
- •32. Найважливіші наслідки з формул перетворення Лоренца
- •33. Поняття про релятивійську динаміку
32. Найважливіші наслідки з формул перетворення Лоренца
З формул перетворень легко побачити, що при граничному переході c→∞ до класичної механіки або — що те ж саме — при швидкостях значно менших швидкості світла формули перетворення Лоренца переходять в перетворення Галілея за принципом відповідності.
При V > c координати x, t стають уявними, що означає той факт, що рух зі швидкістю, більшою за швидкість світла в вакуумі, неможливий. Неможливо навіть використовувати систему відліку, яка б рухалась зі швидкістю світла, бо тоді знаменники у формулах дорівнювали би нулю.
На відміну від перетворень Галілея перетворення Лоренца некомутативні: результат двох послідовних перетворень Лоренца залежить від їх порядку. Математично це можна побачити з формального тлумачення перетворень Лоренца як обертань чотиривимірної системи координат, де, як відомо, результат двох обертань навколо різних осей залежить від порядку їх виконання. Виключенням з цього правила є лише перетворення з паралельними векторами швидкостей V1||V2, які еквівалентні поворотам системи координат відносно однієї осі.
33. Поняття про релятивійську динаміку
З принципу відносності (всі інерційні системи рівноправні) випливає, що математичний запис будь-якого закону фізики повинна бути однаковою в усіх інерційних системах відліку. Цю умову називають умовою інваріантності фізичних законів відносно перетворень Лоренцо.
Розглянемо основний закон класичної динаміки:
або
(7)
Рівняння (7) інваріантне по відношенню до перетворень Галілея.
Дійсно,
,
але
.
Тому:
.
Але рівняння (7) неінваріантне по відношенню до перетворень Лоренцо (при m=const). Згідно теорії відносності
(8)
З урахуванням (8) рівняння (7) залишається інваріантним по відношенню до перетворень Лоренца:
(9)
Ейнштейн показав також, що маса і енергія взаємозв’язані співвідношенням
(10)
Закон
взаємозв’язку маси і енергії називають
ще законом пропорційності маси і енергії.
Він означає, що маса і енергія зростають
або зменшуються одночасно. Якщо енергія
тіла (частинка) змінюється на величину
.
то одночасно змінюється і його маса на
.
Отже, не може бути мови про зведення
маси до енергії .
