
- •1. Періодизація історії. Поняття « Нова історія».
- •2. Головні проблеми соц-екон. Розвитку країн Європи 15 – початку 17 ст.
- •3. Розвиток політичних інститутів у країнах Європи напр. 15 – поч 17 ст.
- •4. Передумови та причини великих географічних відкриттів.
- •5. Експедиції Колумба та Васко да Гами
- •6. Перша навколосвітня подорож ф. Магеллана
- •7. Наслідки великих географічних відкриттів.
- •8. Особливості економічного та політичного розвитку Німеччини кінця 15 – першої половини 16 ст.
- •9. Ідеологія німецького гуманізму (Брант, Роттердамський, Райхлін, Гуттен)
- •10. Зародження реформаційного руху. Головні постулати вчення Лютера і Мюнцера.
- •11. Початок Селянської війни 1524 р. В Німеччині.
- •12. Програмні вимоги повсталих: «12 статтей», «Статейний лист», «Гельбронська програма».
- •13. Релігійна Шмалькальденська війна в Німеччині.
- •14. Кальвінізм та його поширення
- •15. Радикальні напрями протестантизму: анабаптисти, меноніти.
- •16. Поміркована течія протестантизму: цвінгліанство.
- •17. Контрреформація.
- •18. Політична ситуація у Франції в середині 16 ст.
- •19. Перший період релігійних воєн у Франції.
- •20. Головні події другого періоду релігійних воєн у Франції.
- •21. Третій період релігійних воєн у Франції та їх наслідки.
- •22. Економічний та політичний розвиток Нідерландів у складі іспанської імперії
- •23. Початок нац.-визв. Руху в Нідерландах. Іконоборське повстання
- •24. Рішення Аррарської та Утрехтської уній. Утворення Республіки об’єднаних провінцій та її міжнародно-правове значення.
- •25. Внутрішня та зовнішня політика Генріха 4 (1598-1610).
- •26. Передумови Тридцятилітньої війни.
- •27. Головні етапи Тридцятилітньої війни.
- •28. Вестфальський мир.
- •29. Особливості політичного розвитку європейських держав 16-17 ст.
- •30. Внутрішня та зовнішня політика Генріха 4 (1598-1610)
- •31. Стабілізація держ. Влади за часів Людовіка 13 та кардинала Рішильє.
- •32. Фронда: передумови та зміст руху, головін етапи.
- •33. Криза анг. Абсолютизму в роки правління Якова і та Карла і.
- •34. Соціально-економічний розвиток Англії в першій половині 17 ст. Англійське суспільство.
- •35. Ідеологія пуританізму.
- •36. Початок англійської революції п. П. 17 ст. Конституційний етап політичної боротьби.
- •37. Громадянські війни в Англії 17 ст. (1642-1648)
- •38. Індепенденська республіка в Англії.
- •39. Англія в часи протекторату Кромвеля.
- •40. Реставрація Стюартів та відновлення режиму абсолютної монархії.
- •41. Славетна революція 1688 в Англії
- •42. Стабілізація французького абсолютизму за Людовіка 14.
- •43. Монархія Габсбургів (друна пол. 17 – поч. 18)
- •44. Угорщина в складі імперії Габсбургів (друга половина 17-пос.18).
- •45. Німецькі держави після Тридцятилітньої війни. Піднесення Бранденбурсько-Прусської держави.
- •46. Ідеологія Просвітництва.
- •47. Англійське просвітництво.
- •48. Французьке просвітництво.
- •49. Особливості німецького та італійського Просвітництва.
- •50. Особливості ідеології американського просвітництва.
- •51. Соціально-економічні зміни в країнах Європи в 1й пол. 18 ст.
- •52. Завершення аграрної та початок промислової революції в Англії.
- •53. Встановлення конституційної монархії в Англії.
- •54. Зміцнення конституційної монархії в Англії за Георга і та Георга іі.
- •55. Політика «освіченого абсолютизму» в монархії Габсбургів.
- •56. Німецькі землі в епоху «освідченого абсолютизму».
- •57. Перші англійські колонії Північної Америки.
- •58. Північноамериканські колонії та метрополія у другій половині 17 ст.
- •59. Північноамериканські колонії та метрополія в першій половині 18 ст.
- •60. Причини війни північно-американських колоній за незалежність.
- •61. Війна американських колоній Англії за незалежність.
- •62. Декларація незалежності сша та формування держави.
- •63. Конституція сша 1787 р. Та Білль про права.
- •64. Брабантська революція.
- •65. «Революція патріотів» у Нідерландах.
- •66. Внутрішня і зовнішня політика урядів Людовіка 15.
- •67. Суспільно-політичне становище Франції напередодні революції.
- •68. Початок Великої Французької революції.
- •69. Законодавча д-сть Установчих зборів у Франції.
- •70. Політична боротьба в Законодавчих зборах Франції.
- •71. Скликання Національного Установчого Конвенту Франції та протистояння головних політичних угруповань. Проголошення республіки.
- •72. Встановлення якобінської диктатури.
- •73. Організація влади якобінців. Соціально-економічна політика якобінців.
- •74. Переворот 9 термідора та Директорія у Франції.
- •75. Проблеми історії французької революції у французькій історіографії
- •76. Періодизація французької революції та характеристика її етапів.
- •77. Переворот 18 брюмера. Реорганізація системи держ. Управління періоду Консульства та і імперії у Франції.
- •78. Наполеонівські війни в Європі: Прессбурзький і Тільзитський мир.
- •79. Італійський та єгипетський походи Бонапарта.
- •80. Похід Наполеонівської армії в Росію.
- •81. Воєнна кампанія 1813-1814 рр. Перша реставрація Бурбонів.
- •82. Велика Британія наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •83. Австрійська держава наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •84. Німецькі держави наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •85. Італія наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •86. Війна іспанського народу за незалежність (1808-1813) та 1 революція в Іспанії
- •87. Сша наприкінці 18 – на початку 19 ст.
- •88. «100 Днів». Крах імперії Наполеона
- •89. Віденський конгрес 1814-1815 рр.
- •90. Заключний акт віденського конгресу.
15. Радикальні напрями протестантизму: анабаптисти, меноніти.
Протестантизм – один із головних напрямів у християнстві. Сформувався під час реформації 16 ст. на основі ідеологічної опозиції до римсько-католицької церкви. Особлива увага в про¬тестантизмі приділяється внутрішній, особистій релігійності, а не її зовнішньому прояву. Важливою особливістю протестантської церкви є її національний характер, тому що вона виникла в умовах формування буржуазних націй. У ранньому протестантизмі XVI— XVII ст. були такі ОСНОВНІ напрями: лютеранство, кальвінізм, англіканст¬во, унітаризм, анабаптизм. Анабаптистами називали себе називали послідовники селянсько-плебейського громадсько-релігійного руху, який в період Реформації протистояв не лише феодально-като¬лицькому, а й бюргерсько-протестантському табору.
В історії анабаптизму розрізняють два періоди. У 20-ті pp. XVI ст. в Саксонії та Швейцарії анабаптисти спочатку були сектантами, які вірили в близьке «друге пришестя» і пасивно мріяли про встановлення на землі тисячолітнього правління Христа. У період Селянської війни в Німеччині (1524—1525 pp.) більшість анабаптистів пішла за Мюнцером. Вони склали революційну партію, яка намагалася лише своїми силами, не очікуючи «спасителя», встановити на землі «царство Боже». Після перемоги союзу феодалів і бюргерів анабаптисти зазнали жорстоких переслідувань. Значну їх частину було спалено. Деякі після поразки повернулися до ідеології пасивності, непротивленства.
Відповідно до релігійних принципі анабаптизму особиста віра може бути вищою не лише за церкву, а й за Святе Письмо. Анабаптисти заперечували напередвизначеність, першорідний гріх, а деякі з них — і трійцю, схиляючись до унітаризму. У релігійних обрядах анабаптисти вбачали лише умовні символи, які не мають ніякої надприродної сили. Вважаючи, що прийняття релігії повинно бути усвідомленим, у 1525 р. вони запровадили хрещення дорослих. Ті, хто хрестилися немовлятами, хрестились повторно, перехрещувались (тому їх називали ще перехрещенцями). Відкинувши церковну ієрархію, анабаптисти в своїх громадах дотримувались релігійної рівності всіх віруючих. Переслідування цієї церковної групи тривало до XVIII ст.
Менонітизм – один із найстаріших напрямків у протестантизмі. Виник у 1530-х рр.. в Нідерландах на базі громади анабаптистів. Назва походить від імені керівника Менно Симонса – голландського католицького священика із Фрісландії. Праці «Основи християнського вчення», «Про трійцю». Офіційно вчення Менно затвердились на Дарській конференції 1632 р., де було прийнято документ «Декларація головних статей нашої спільної християнської віри». Основні положення у документі: спасіння особистою вірою, відсутність священства. Специфічними рисами віровчення менонітів були догмати про усвідомлення хрещення (шляхом обливання), другому приході, покаянні, причасті, церковному відлученні, відмовленні від військової і державної служби.
Соціальною базою менонітів виступали непривілейовані шари суспільства, згодом соціальний склад поповнився буржуазією.