
- •1. Періодизація історії. Поняття « Нова історія».
- •2. Головні проблеми соц-екон. Розвитку країн Європи 15 – початку 17 ст.
- •3. Розвиток політичних інститутів у країнах Європи напр. 15 – поч 17 ст.
- •4. Передумови та причини великих географічних відкриттів.
- •5. Експедиції Колумба та Васко да Гами
- •6. Перша навколосвітня подорож ф. Магеллана
- •7. Наслідки великих географічних відкриттів.
- •8. Особливості економічного та політичного розвитку Німеччини кінця 15 – першої половини 16 ст.
- •9. Ідеологія німецького гуманізму (Брант, Роттердамський, Райхлін, Гуттен)
- •10. Зародження реформаційного руху. Головні постулати вчення Лютера і Мюнцера.
- •11. Початок Селянської війни 1524 р. В Німеччині.
- •12. Програмні вимоги повсталих: «12 статтей», «Статейний лист», «Гельбронська програма».
- •13. Релігійна Шмалькальденська війна в Німеччині.
- •14. Кальвінізм та його поширення
- •15. Радикальні напрями протестантизму: анабаптисти, меноніти.
- •16. Поміркована течія протестантизму: цвінгліанство.
- •17. Контрреформація.
- •18. Політична ситуація у Франції в середині 16 ст.
- •19. Перший період релігійних воєн у Франції.
- •20. Головні події другого періоду релігійних воєн у Франції.
- •21. Третій період релігійних воєн у Франції та їх наслідки.
- •22. Економічний та політичний розвиток Нідерландів у складі іспанської імперії
- •23. Початок нац.-визв. Руху в Нідерландах. Іконоборське повстання
- •24. Рішення Аррарської та Утрехтської уній. Утворення Республіки об’єднаних провінцій та її міжнародно-правове значення.
- •25. Внутрішня та зовнішня політика Генріха 4 (1598-1610).
- •26. Передумови Тридцятилітньої війни.
- •27. Головні етапи Тридцятилітньої війни.
- •28. Вестфальський мир.
- •29. Особливості політичного розвитку європейських держав 16-17 ст.
- •30. Внутрішня та зовнішня політика Генріха 4 (1598-1610)
- •31. Стабілізація держ. Влади за часів Людовіка 13 та кардинала Рішильє.
- •32. Фронда: передумови та зміст руху, головін етапи.
- •33. Криза анг. Абсолютизму в роки правління Якова і та Карла і.
- •34. Соціально-економічний розвиток Англії в першій половині 17 ст. Англійське суспільство.
- •35. Ідеологія пуританізму.
- •36. Початок англійської революції п. П. 17 ст. Конституційний етап політичної боротьби.
- •37. Громадянські війни в Англії 17 ст. (1642-1648)
- •38. Індепенденська республіка в Англії.
- •39. Англія в часи протекторату Кромвеля.
- •40. Реставрація Стюартів та відновлення режиму абсолютної монархії.
- •41. Славетна революція 1688 в Англії
- •42. Стабілізація французького абсолютизму за Людовіка 14.
- •43. Монархія Габсбургів (друна пол. 17 – поч. 18)
- •44. Угорщина в складі імперії Габсбургів (друга половина 17-пос.18).
- •45. Німецькі держави після Тридцятилітньої війни. Піднесення Бранденбурсько-Прусської держави.
- •46. Ідеологія Просвітництва.
- •47. Англійське просвітництво.
- •48. Французьке просвітництво.
- •49. Особливості німецького та італійського Просвітництва.
- •50. Особливості ідеології американського просвітництва.
- •51. Соціально-економічні зміни в країнах Європи в 1й пол. 18 ст.
- •52. Завершення аграрної та початок промислової революції в Англії.
- •53. Встановлення конституційної монархії в Англії.
- •54. Зміцнення конституційної монархії в Англії за Георга і та Георга іі.
- •55. Політика «освіченого абсолютизму» в монархії Габсбургів.
- •56. Німецькі землі в епоху «освідченого абсолютизму».
- •57. Перші англійські колонії Північної Америки.
- •58. Північноамериканські колонії та метрополія у другій половині 17 ст.
- •59. Північноамериканські колонії та метрополія в першій половині 18 ст.
- •60. Причини війни північно-американських колоній за незалежність.
- •61. Війна американських колоній Англії за незалежність.
- •62. Декларація незалежності сша та формування держави.
- •63. Конституція сша 1787 р. Та Білль про права.
- •64. Брабантська революція.
- •65. «Революція патріотів» у Нідерландах.
- •66. Внутрішня і зовнішня політика урядів Людовіка 15.
- •67. Суспільно-політичне становище Франції напередодні революції.
- •68. Початок Великої Французької революції.
- •69. Законодавча д-сть Установчих зборів у Франції.
- •70. Політична боротьба в Законодавчих зборах Франції.
- •71. Скликання Національного Установчого Конвенту Франції та протистояння головних політичних угруповань. Проголошення республіки.
- •72. Встановлення якобінської диктатури.
- •73. Організація влади якобінців. Соціально-економічна політика якобінців.
- •74. Переворот 9 термідора та Директорія у Франції.
- •75. Проблеми історії французької революції у французькій історіографії
- •76. Періодизація французької революції та характеристика її етапів.
- •77. Переворот 18 брюмера. Реорганізація системи держ. Управління періоду Консульства та і імперії у Франції.
- •78. Наполеонівські війни в Європі: Прессбурзький і Тільзитський мир.
- •79. Італійський та єгипетський походи Бонапарта.
- •80. Похід Наполеонівської армії в Росію.
- •81. Воєнна кампанія 1813-1814 рр. Перша реставрація Бурбонів.
- •82. Велика Британія наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •83. Австрійська держава наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •84. Німецькі держави наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •85. Італія наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •86. Війна іспанського народу за незалежність (1808-1813) та 1 революція в Іспанії
- •87. Сша наприкінці 18 – на початку 19 ст.
- •88. «100 Днів». Крах імперії Наполеона
- •89. Віденський конгрес 1814-1815 рр.
- •90. Заключний акт віденського конгресу.
87. Сша наприкінці 18 – на початку 19 ст.
Формув. незалежної держ. і ліквідація феодал. елементів – умови для швидкого р-тку капіталізму в США. Наявність обширних земель і природних багатств, масова іміграція з Єв., приплив інозем. капіталів.
Після війни за незалеж. соц.-економ. р-ток США йшов 2-ма осн. напрямками: в пн.-сх. ч. – промисл. переворот, форм. верстви населення; в пд. штатах – укрпіл. і пошир. на нові терит. плантаційне рабовласницьке господ.
Кін. 18 – поч. 19 ст. – виникли передумови для пром. перевороту. Широко використ. європ. техн.. і наук. досягнення, капітали, машини, кваліфік. робоча сила. Нерівномірний х-р пром. перевороту. 1790 р. – відкрита 1-ша прядильна фабрика, 1814 р. – вперше об’єд. прядил. і ткац. процеси.
Розшир. внутр.. ринку – широке буд. каналів. 1807 р. – Р. Фултон ств. пароплав.
В пд. штатах панувала рабовласн. система. 1793 р. – Уітні ств. бавовноочисну машину, зб. продуктивність праці в тисячу разів.
Плантатори намагалися зробити рабство рентабельним – посилення експлуатація темношкірих рабів. Рабовласницька система сковувала р-ток промисловості і с/г. Аграрний Південь був не в стані сам себе прогодувати і ввозив продовольство.
Кін. 18 ст. – поступове формув. двопартійної системи. Перше 10-тиліття існув. США стало часом політ. панування федералістів. Вони предст. інтереси буржуазії. 1-й през. – Дж. Вашингтон (1789-97). Міністр фінансів – А. Гамільтон сформулював і запровадив у життя економ. політику США. Запроп. заплатити великий держ борг за рахунок федерат. уряду. Джерело для погашення боргу – продаж громад. земель, податки населення. 1791 р. – з ініціативи Г. засн. Нац. банк для кредитування держ. і приват. підприємств. Він отримав право випуску паперових грошей. Зовн. політика федералістів: економ. і політ. орієнтація на Анг. Джон Адамс (1797 – 1801): закон про іноземців, направлений проти європ. революціонерів, які емігрували в Америку; закон про зраду – штраф і тюремне ув’яз. за виступи в друк. видання з критикою уряду.
Томас Джефферсон (1801-1809) – предст. республ. партії, яка виражала інтереси плантаторів, фермерів, дрібних власників. Аграрна реформа: зменшення розміру ділянок землі. Придбання за 15 млн. дол.. у 1803 р. франц. Луїзіани. Республ. відмінили закони про іноземців і зраді, було скорочено і здешевлено держ. апарат, суттєво зменшено розмір армії і флоту. Джеф. відмовився від програми р-тку США по чисто аграрному шляхові, проводив політику заохочення торг.-пром. р-тку. Війни в Єв. збагачували американ. торговців. Флот США зб. з 1789 по 1807 р. в шість разів. США доставляло продовольство всім воюючим країнам. 1812-14 рр. – війна з Анг.
88. «100 Днів». Крах імперії Наполеона
У 1814 р. Людовік 18 змушений був оголосити конституційну хартію, якою закріплювалось політичне панування великих землевласників і залишалась за королем велика влада. але при дворі посилювався вплив крайніх роялістів ,які мріяли про повне відновлення абсолютизму і повернення втрачених маєтків. Духівництво відкрито засуджувало тих, хто в роки революції придбав церковні й емігрантські землі. Селяни побоювались, що відновляться феодальні повинності. Наполеон сподівався повернутися до влади. 1 березня 1815 р. він з 1000 чоловік гвардії висадились на півдні Франції і рушив на Париж. Вислані проти нього війська перейшли на його сторону. Бурбони втекли, і 20 березня Наполеон знов зайняв престол. Але проти його імперії було створено нову 7 коаліцію, до якої ввійшли Англія, Росія, Австрія, Пруссія, Швеція, Іспанія та інші держави. Союзники мали велику перевагу в силах. Довгі війни вже виснажили ресурси Франції, а населення її було розчароване наміром Наполеона зберегти деспотичний режим імперії. 18 червня наполеонівська армія була остаточно розгромлена англійськими і прусськими військами недалеко від Брюсселю, під селищем Ватерлоо. 22 червня, після стоденного правління, Наполеон змушений був зректися престолу, а після цього здався в полон і був засланий на острів Св. Єлени. Так закінчились наполеонівські війни.
Незгоди серед правлячої верхівки коаліції і короткочасне - «Сто днів» - повернення Наполеона до влади вже були неспроможні нічого змінити.