82. Велика Британія наприкінці 18 – початку 19 ст.

На межі 18 – 19 ст. – бурхливий промисловий переворот. Економіка: укрпілюв. позиції промисловості, вартість неземельної власності вперше перевищила вартість землі. Ріст промисловості – утвердж. першості Англії на світовому ринку.

Примнож. нац. багатства сприч. наростання бідності населення. Ріст цін на продовольство – знижував реальну заробітну плату, посилював бідність всіх верств населення. Кризи 1793, 1797, 1809, 1811 – 12 рр. Ремісники і дрібні торговці тисячами розорювались.

Поч. 90-х рр. – наростання народних виступів. З боку уряду – репресії (1794, 1798, 1799). Призупинено дію Habeas Corpus Act, в країні вводився надзвичайний стан. 1799 р. – прийнято акт проти тред-юніонів, 1812 р. – узаконена смертна кара за руйнування машин. Матроські повстання охопили значну частину кораблів. Квітень 1797 р. – повстання на кораблях ескадри, що охороняли Ла-Манш, травень – на кораблях, що знаходь. в Пн морі і в Темзі. Моряки останнього вибрали генерал. комітет на чолі з Річардом Паркером. Комітет вимагав від адміралтейства підвищ. жалування і регулярно його виплачувати, покращити харчування, припинити тілесні покарання і грубе поводження офіцерів з матросами.

90-ті рр. – виникнення мережі кореспондент. демократичних тов.. 1792 р. – Лондон. кореспондент. тов. (Томас Харді). Ці тов. виробляли програми демократизації англ. держави: загальне виборче право для чоловіків, щорічне переобрання парламенту. Критикували зовн. політику олігархії, в т. ч. колоніальну.

Погляди Т. Пейна – найбільш популярні. «Права людини» - розв. ідеї народ. суверенітету, республіканізму. Пошир. преса, члени тов. читали лекції в клубах, виступали на зібраннях, мітингах. Жовтень – листопад 1793 р. – скликано Всебританський конвент кореспонд. тов. в Единбурзі.

Вплив Фр. рев. – об’єдн. ірланд. демократів. 1791 р. – в Белфасті Уолф Тон засн. тов. «Об’єднані ірландці». Мета – повна незалежність Ірл., єднання католиків і протестантів, прагнення до демократизації сусп.. Наступ анг. уряду на ірландців: видано караючі закони, розпалювання нац. і реліг. конфлікту. 1798 р. – повстання ірл. було придушено. 1801 р. – в дію вступила англ..-ірл. унія: ліквід. ірл. парламент. Ірл. увійшла до складу З’єднаного королів. Великобрит. і Ірл. Ірл. могла посилати 100 депутатів в палату громад і 32 – в палату лордів.

Антифранцузькі війни. Наслідок: за 23 роки держборг зріс в 4 рази, збільшилось спадкування, піднялись митні збори. Потреби війн стимулювали р-ток анг. промисловості і торг. Фр. оголосила континент. блокаду Ан. (1806 – 14): торгівля з Ан. заборонялася, франц. порти не приймали судна, впав експорт Анг., масове банкрутство сер. і дрібних підприємств.

Поразка наполеонів. Фр. – закріпл. позицій Анг. в Єв. і світі: забезпеч. торг. переваги, панування на морі, утвердж. як колоніальної держави, посилення впливу в Латин. Ам., в Осман. імп., систематичне захопл. терит. в Африці. 1807 р. – заборона работоргівлі. Розшир. колонізації Вест-Індії і Індії. захопл. о-ва Цейлон, Мальту, Іонічні о-ви. Ств. суворої митної системи – регулювання Англією із колоній необхідної сировини і продовольства.