
- •1. Періодизація історії. Поняття « Нова історія».
- •2. Головні проблеми соц-екон. Розвитку країн Європи 15 – початку 17 ст.
- •3. Розвиток політичних інститутів у країнах Європи напр. 15 – поч 17 ст.
- •4. Передумови та причини великих географічних відкриттів.
- •5. Експедиції Колумба та Васко да Гами
- •6. Перша навколосвітня подорож ф. Магеллана
- •7. Наслідки великих географічних відкриттів.
- •8. Особливості економічного та політичного розвитку Німеччини кінця 15 – першої половини 16 ст.
- •9. Ідеологія німецького гуманізму (Брант, Роттердамський, Райхлін, Гуттен)
- •10. Зародження реформаційного руху. Головні постулати вчення Лютера і Мюнцера.
- •11. Початок Селянської війни 1524 р. В Німеччині.
- •12. Програмні вимоги повсталих: «12 статтей», «Статейний лист», «Гельбронська програма».
- •13. Релігійна Шмалькальденська війна в Німеччині.
- •14. Кальвінізм та його поширення
- •15. Радикальні напрями протестантизму: анабаптисти, меноніти.
- •16. Поміркована течія протестантизму: цвінгліанство.
- •17. Контрреформація.
- •18. Політична ситуація у Франції в середині 16 ст.
- •19. Перший період релігійних воєн у Франції.
- •20. Головні події другого періоду релігійних воєн у Франції.
- •21. Третій період релігійних воєн у Франції та їх наслідки.
- •22. Економічний та політичний розвиток Нідерландів у складі іспанської імперії
- •23. Початок нац.-визв. Руху в Нідерландах. Іконоборське повстання
- •24. Рішення Аррарської та Утрехтської уній. Утворення Республіки об’єднаних провінцій та її міжнародно-правове значення.
- •25. Внутрішня та зовнішня політика Генріха 4 (1598-1610).
- •26. Передумови Тридцятилітньої війни.
- •27. Головні етапи Тридцятилітньої війни.
- •28. Вестфальський мир.
- •29. Особливості політичного розвитку європейських держав 16-17 ст.
- •30. Внутрішня та зовнішня політика Генріха 4 (1598-1610)
- •31. Стабілізація держ. Влади за часів Людовіка 13 та кардинала Рішильє.
- •32. Фронда: передумови та зміст руху, головін етапи.
- •33. Криза анг. Абсолютизму в роки правління Якова і та Карла і.
- •34. Соціально-економічний розвиток Англії в першій половині 17 ст. Англійське суспільство.
- •35. Ідеологія пуританізму.
- •36. Початок англійської революції п. П. 17 ст. Конституційний етап політичної боротьби.
- •37. Громадянські війни в Англії 17 ст. (1642-1648)
- •38. Індепенденська республіка в Англії.
- •39. Англія в часи протекторату Кромвеля.
- •40. Реставрація Стюартів та відновлення режиму абсолютної монархії.
- •41. Славетна революція 1688 в Англії
- •42. Стабілізація французького абсолютизму за Людовіка 14.
- •43. Монархія Габсбургів (друна пол. 17 – поч. 18)
- •44. Угорщина в складі імперії Габсбургів (друга половина 17-пос.18).
- •45. Німецькі держави після Тридцятилітньої війни. Піднесення Бранденбурсько-Прусської держави.
- •46. Ідеологія Просвітництва.
- •47. Англійське просвітництво.
- •48. Французьке просвітництво.
- •49. Особливості німецького та італійського Просвітництва.
- •50. Особливості ідеології американського просвітництва.
- •51. Соціально-економічні зміни в країнах Європи в 1й пол. 18 ст.
- •52. Завершення аграрної та початок промислової революції в Англії.
- •53. Встановлення конституційної монархії в Англії.
- •54. Зміцнення конституційної монархії в Англії за Георга і та Георга іі.
- •55. Політика «освіченого абсолютизму» в монархії Габсбургів.
- •56. Німецькі землі в епоху «освідченого абсолютизму».
- •57. Перші англійські колонії Північної Америки.
- •58. Північноамериканські колонії та метрополія у другій половині 17 ст.
- •59. Північноамериканські колонії та метрополія в першій половині 18 ст.
- •60. Причини війни північно-американських колоній за незалежність.
- •61. Війна американських колоній Англії за незалежність.
- •62. Декларація незалежності сша та формування держави.
- •63. Конституція сша 1787 р. Та Білль про права.
- •64. Брабантська революція.
- •65. «Революція патріотів» у Нідерландах.
- •66. Внутрішня і зовнішня політика урядів Людовіка 15.
- •67. Суспільно-політичне становище Франції напередодні революції.
- •68. Початок Великої Французької революції.
- •69. Законодавча д-сть Установчих зборів у Франції.
- •70. Політична боротьба в Законодавчих зборах Франції.
- •71. Скликання Національного Установчого Конвенту Франції та протистояння головних політичних угруповань. Проголошення республіки.
- •72. Встановлення якобінської диктатури.
- •73. Організація влади якобінців. Соціально-економічна політика якобінців.
- •74. Переворот 9 термідора та Директорія у Франції.
- •75. Проблеми історії французької революції у французькій історіографії
- •76. Періодизація французької революції та характеристика її етапів.
- •77. Переворот 18 брюмера. Реорганізація системи держ. Управління періоду Консульства та і імперії у Франції.
- •78. Наполеонівські війни в Європі: Прессбурзький і Тільзитський мир.
- •79. Італійський та єгипетський походи Бонапарта.
- •80. Похід Наполеонівської армії в Росію.
- •81. Воєнна кампанія 1813-1814 рр. Перша реставрація Бурбонів.
- •82. Велика Британія наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •83. Австрійська держава наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •84. Німецькі держави наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •85. Італія наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •86. Війна іспанського народу за незалежність (1808-1813) та 1 революція в Іспанії
- •87. Сша наприкінці 18 – на початку 19 ст.
- •88. «100 Днів». Крах імперії Наполеона
- •89. Віденський конгрес 1814-1815 рр.
- •90. Заключний акт віденського конгресу.
7. Наслідки великих географічних відкриттів.
Результати ВГВ найвідчутніше виявилисяу господарському житті за.європейських країн. Змінився передусім напрямок основних торговельних шляхів. Вони перемістились із Середземного моря в Атлантичний океан. Звелася до мінімуму роль колись могутніх італійських колись торгових республік - Венеції та Генуї, а зросла роль Севільї, Лісабона, Антверпена. Лідерами в міжнародній торгівлі в першій пол.. 16 ст. стали Іспанія та Португалія, а зголом Англія і Голландія. ВГВ сприяли виникненню нових форм фінансової системи, банківської справи й кредиту в Європі.
Одним із негативних наслідків напливу величезної кількості срібла й золота з Нового Світу в Європу стала «революція цін». Упродовж 16 ст. в зх.європейських країнх спостерігається різке підвищення цін на товари, особливо на продукти харчування. «Революція цін» була обумовлена тим, що золото і срібло європейці захоплювали або у вигляді готових скарбів, або видобували за допомогою дешевої робочої сили. Тому вартість дорогоцінних металів різко знизилася, а товари, особливо с/г продукти та предмети першої необхідності, подорожчали. Ціни на хліб зросли в середньому в 5 разів. Натомість заробітна плата зростала значно повільніше.
Відкриття Америки спричинило розквіт піратства в Атлантичному океані. Здобутком ВГВ стала «харчова революція» - запозичення з Нового Світу невідомих раніше культур – маїсу, картоплі, томатів, перцю, квасолі. Завдяки торгівлі з Пд..-Сх. Азією європейці продовжували споживати багато прянощів. У 16 ст. почали вживати шоколад – напій із мексиканських бобів какао, а в 17 ст. – каву з арабського Сходу.
ВГВ створили основу для виникнення міжнародного поділу праці та світового господарства. У боротьбі за оволодіння новими ринками поступово почали створюватися торгові компанії, які регулювали торгівлю купців з певним ринком світу. Найбільш могутніми були Ост-Індська компанія в Голландії та Англії, яким вдалося монополізувати Індійський ринок.
8. Особливості економічного та політичного розвитку Німеччини кінця 15 – першої половини 16 ст.
На початку 16 ст. німецькі землі й надалі залишалися складовою частиною та основою священної Римської імперії німецької нації (така назва з 1486 р.)
За формою правління Німеччина була монархією. Король мав прао коронуватися як імператор, навіть без дозволу папи римського. Проте імператорська влада була неспроможна згуртувати політично роздроблені землі Німеччини. На початку 16 ст. вона складалась з окремих земель: курфюрств, герцогств, маркграфств, графств, тощо, на чолі яких були незалежні правителі – світські князі, які ворогували між собою. Князі мали свої закони і військо, вели війни, укладали мир, могли судити і карати своїх підданих. Чимало німецьких земель належало церкві – т. зв. духовним князям.
Країна не мала загального політичного й культурного центру, спільних органів управління, армії, системи фінансів. Єдиним загальноімперських дорадчим органом був рейхстаг, який з 1485 р. скликався щорічно. Рішення рейхстагу після схвалення імператором набули сили закону.
Німеччина славилась як країна міст, яких на початку 16 ст. тут було близько 3 тис. У містах уся влада належала патриціату. Середні і дрібні городяни становили бюргерську опозицію, яка боролася за участь в управлінні містом. У найважчому становищі були найбідніші жителі – плебеї.
У Німеччині с/г залишалось феодальним, а в місті на початку ХVІ ст. вже почали поширюватися капіталістичні відносини. В ремесла проник торгово-лихварський капітал. Почала складатись розсіяна мануфактура. Дрібний виробник почав працювати на скупщика. У кораблебудуванні і гірничій промисловості складається централізована мануфактура.
У гірничій справі Німеччина стояла на першому місці в Європі. Попит на метали вимагав нових капіталовкладень. З‘явились фірми Фуггерів, Гохштеттерів, що викупили у імператора гірничу регалію. Вони ж проникли в Австрію, Чехію, Угорщину. Німеччина ще зберігала своє становище в сухопутній торгівлі.
Політична роз‘днаність земель теж не сприяла господарству. Південнонімецькі міста більше тяжіли до Італії. Капіталістичні відносини поступово впливали і на селянство. Все більше вирощувалось льону, технічних і продовольчих культур. Проник на село і лихварський капітал.
Землевласники збільшували старі селянські повинності і створювали нові – при вступі в шлюб, в спадщину, при спродажі майна.