70. Політична боротьба в Законодавчих зборах Франції.

1 жовтня 1791р відкрились Законодавчі збори обрані згідно нової Конституції. Депутати зборів розділилися на 4 великі групи. Понад третину зборів (права чатина –помірковані) становили прихильники конституційної монархії – фельяни. Політичний клуб їх утв. в1791 р. внслідок розколу Якубінського клубу. Демократично клуби і газети вимагали скинення Людовіка 16 і скасування корол. влади. Пісял битви на Марсовому полі утворився клуб фельянів - від назви колишнього монастиря ордену фельянів, де відбувалось його засідання. Цей клуб представляв інтереси великих фінансистів, власників суден, вел земельних власників, промисловців. Фельяни вважали революцію закінченою з ухваленням Конституції 1791р та перетворенням Франції у конституційну монархію. До кін березня 1792р король спирався на фельянів, які займали важливі міністерські посади. Лідер клубу – Лафайєт, Барнорв.

Меншість зборів складали якобінці. Назва походить від місця, де проходили збори – бібліотека монастиря св.Якова. Лідери – Бріссо, Верньойо. Їх найчастіше називали жірондитси. Вони виражали прагнення широких кіл вел і сер торговельно промислової буржуазії. Вони були захисниками великої власності і сподоби торгівлі, але їх не задовольняла конституція 1791р. Багато жирондистів було за скасування влади короля, за скасування вето. Були серед них і ті хто хотів посадити на престол Олеанську династію.

Інше угрупування склад.монтаньяри , які виступили за зміни в с-ві. Лідер – Робесп’єр. Отр таку назву, тому, що сиділи на горішніх лавах у залі засідань. Найчисленніша група складалась із незалежних депутатів, які намагалися примирити монтаньярів та революціонерів.

Перші розбіжності між жирондистами і монтаньярами виникли через питання про війн, яку жирондисти вважали необхідною почати проти Австрії і Пруссії.. У березні 1792. король дав відставку міністрам-фельянів і замість них призначив жирондистів.

З приваду ролі Парижа, ступеня централізації влади, способу обрання уряду почалися нескінченні суперечки між монтаньярами і жирондистами. З осені 1792р загострилась б-ба в питанні про суд над Людовіком 16. Жирондисти твердили, що король не підлягає суду Конвенту. Монтаньри закликали стратити короля як тирана і зрадника.21 січня 1793 короля було страчено. Скорім часі жирондистів дуло усунено з конвенту і заарештовано. Так панування жирондистів закінчилось.

71. Скликання Національного Установчого Конвенту Франції та протистояння головних політичних угруповань. Проголошення республіки.

20 серпня 1792 року почав свою роботу Національний Конвент; 21 вересня – декрет про знищення королів. влади. 22 вересня – Фр. була проголошена республікою. Її конституцію випало виробити Конвенту. З перших кроків його діяльн. в ньому розгорілися жорстока політ. б-ба.

Серед 749 депутатів Конвенту понад 500 було юристами, обличчями вільних професій, службовці. На верхніх лавах 113 депутатів становили його ліве крило – Гора або монтаньяри. Лідери: Робесп’єр, Марат, Дантон. Більшість монтаньярів були членами Якобін. клубу. За якобінцями йшли широкі верстви дрібної буржуазії. Багато якобінців притримувались зрівнюючи ідей, прагнули до демократ. республіки без бідності і багатства – опора з боку народного руху.

1-е крило Конвенту сформ. 136 депутатів-жирондистів. Жирондисти не хотіли подальшого р-тку революції, вважали, що всі її цілі вже досягнуто. Вони з тривогою сприймали ріст соц. і політ. активності низів.

Складовий центр Конвенту, бл. 500 депутатів, які не вхдили в жодну з угрупувань, наз. «рівниною» або «болотом». Вони прагнули до закрпл. буржуаз. ладу, не хотіли повернення старого порядку, остерігались народного тиску.

Військ. успіхи Фр. – укріпл. позицій Жиронди. Жирондисти продовж. політику «революційної війни» як війни, що несла свободу й ін. народам. Її підтримували багато монтаньярів.

В країні все більше розгорталась політ. б-ба. Комуна Парижа, секції, інші комуни і народні товариства вимагали суворого покарання королю. Це підтримали монтаньяри. Більша частина жирондистів і «болота» намагались завадити осудженню Людовіка 16. 21 січня 1793 року від був гільйотований.