67. Суспільно-політичне становище Франції напередодні революції.

Франц просвітники представляли інтереси третього стану. Сильна буржуазія була найбільш освіченою верствою третього стану. Вона хотіла добитись влади, а для цього потрібно було реорганізувати державну систему. Несприятливе становище селян: 1788р град, бурі знищ половину посівів. Весною 1789р хвиля селянських повстань. Державні діячі намагалися укріпити королівську владу шляхом деяких реформ. У 1774р генеральний контролер фізіократ Тюрго намагався ввести вільну торгівлю хлібом, відмінити цехову регламентацію. Ці проекти владі здавались небезпечними тому не були втілені. У 1781р було звільнено генерального контролера Неккера, який також намагався провести деякі реформи.

У 1786р уряд підписав торговий договір із Англією. Феодальна власність на землю, пільги дворянства сковували розвиток Франції.

У 1787 ген контролер Калонн скликав нотаблі для вирішення питання про фінансову кризу. Він пропонував поширити дію податків і на привілейований стан. У 1789р в країні склалась революційна ситуація. Король на вимогу буржуазії повернув на посаду генерального контролера банкіра Неккера, який запропонував скликати Генеральні Штати, які не зібрались у 1614р, щоб вирішити питання про фінансову кризу.

68. Початок Великої Французької революції.

Генеральні штати не збирались у Фр з 1614 р. У сит кризи, що охопила країну, всі чекали від них якихось суттєвих змін. Вони розпочали роботу 5 травня 1789 р. у Версалі. 270 депутатів – від двор, 291 – духівництво, 572 – третій стан. Король розрах, що робота штатів обмежиться схваленням його пропозицій щодо податкової реформи, але від самого початку події розгорталася зі ін. сценарієм. Перед виступом короля було оголошено, що голосування відбуватиметься постаново, тобто кожен стан матиме один голос. Депутати третього стану виступили прити цього, бо в такому випадку вони б мали 1 голос, а привілейов стни – 2.

Предст 3 стану запроп провести спільне обровор, щоб 1 деп=1голос→деп привілейов станів (деякі) приєднались →17 червня вони оголосили себе Національними зборами і проголосили, що вони вваж за необхідне ліквідувати абсолютизм у Фр.

Кор скас це ріш, але деп. дали клятву не розходитись, поки не створ для Фр конституцію. ( липня вони оголосили себе Установчими зборами, завд яких було створ у Фр нового держ ладу.

Будь які дії кор. Тепер сприйм з обуренням.Навіть війська поч. підтрим парижан. Створено Паризький комітет – фактично муніципальне управління містом, який в свою чергу організ Національну гвардію. 14 липня вел натовп заволодів арсеналом, і вже озброєний, рушив до держ тюрми-фортеці, військ гарнізон якої підтрим короля. Повсталі увірвались до Бастилії і захопили її. Цілу ніч парижани святкували перемогу. Король був змушений визнати установчі збори і вивести війська з Парижу. Революція швидко поширилась провінціями.

69. Законодавча д-сть Установчих зборів у Франції.

Ніч 4 на 5 серпня 1789р називають ніч див. Тому що було проголошено в принципі повне скасування феод. Ладу. В серпні було скасовано панське право полювання і особисті повинності селян. 26 серпня Установчі збори під тиском народного піднесення прийняли Декларацію прав людини і громадянина. Вона проголошувала принцип національного верховенства, згідно яким нація єдине джерело всякої влади. Природними і невід’ємними правами людини визначалися свобода, власність, безпека. Проголошувалось що люди народжуються і залишаються вільними і рівними в правах. Проголошувалась свобода совісті, віросповідання, слова, друку. Насправді б-сть членів Установчих зборів не хотіла проваджувати в життя принципи повної рівності людей у політичних правах.. Виборчі права вони збиралися надати тільки тим, хто платить податки, права не мали жінки. Приватна власність була оголошена приватною і недоторканною. Вилучення її допускалося лише вразі суспільної потреби. Узаконювалась майнова нерівність. На поч.. 1790р Устоновічі збори передали усе майно і земельну власність церкви у розпорядження нації. Церкві забрали право реєстрацію одружень, народжень і смертей, передавши ці функції державним органам. Було здійснено адміністративну реформу, колишні провінції, бальяжі замінили на 83 рівних департаменти, поділених у свою чергу на дистрикти, кантони і комуни.

Був виданий декрет, що жозволяв застосовувати військову силу для придушення народних виступів. В червні 1791р. Установчі збори прийняли закон, за яким робітникам заборонялося об’єднуватися у спілки і проводити страйки. Це була пропозиція депутата Ле Шапельє. Порушників карали штрафами і увязненями.

Установчі збори виробили конституцію 1791р. яка закріплювала режим конституційної монархії і поділ громадян на активних і пасивних, тобто позбавлених виборчих прав.