31. Стабілізація держ. Влади за часів Людовіка 13 та кардинала Рішильє.

Після смерті Генріха ІV престол перейшов до його 9-річного сина Людовика ХІІІ. Регентом стала мати Марія Медічі. Скориставшись слабістю уряду, вельможі виступили проти королівської влади. В королівську раду був запрошений єпископ Рішельє. З 1624 р. Рішельє був першим міністром Людовика ХІІІ – фактично керівником.

Кардинал Ришельє зміцнив абсолютизм. Основні напрямки його діяльності передбачали: 1) позбавлення гугенотів політичного впливу; 2) боротьбу з опозиційно налаштованою знаттю; 3) зміцнення королівської влади. Він прагнув створити могутню централізовану державу, в якій король мав би необмежену владу над усіма своїми підданими, зокрема й дворянами. Рішельє почав наступ на гугенотську державу і її опорний пункт на заході – Ла-Рошель, який одержував допомогу з Англії. Ла-Рошель було взято в 1628 р. У 1629 р. Рішельє видав “Едикт милості”. За гугенотами залишалась свобода віросповідання, але воєнні і політичні привілеї були ліквідовані.

Щоб послабити самостійність місцевої влади, був зміцнений інститут інтендантів у провінціях. Францію було розділено на 31 округ. На чолі кожного інтендант. Ці посади не передавались у спадок і не купувались. Ними ставали освічені люди незнатного походження, які контролювали діяльність органів влади і втручались у всі сфери життя в провінціях. Королівська рада втратила значення. Влада зосередилась у Ришельє. При Рішельє почала заселятись Канада, відбувалась торгова експансія на Антільські острови.

Із приходом Рішельє до влади відбулися серйозні зміни у зовнішній політиці Франції. Кардинал відстоював ідею «європейської рівноваги» і виступав проти прагнення Габсбургів головувати в Європі. Завдяки дипломатичному, а згодом і військовому втручанню Франції Тридцятилітня війна (1618-1648) закінчилася повним крахом Австрії та Іспанії. Франція приєднала до своїх володінь Лотарингію, Ельзас та інші землі, її вплив на міжнародній арені надзвичайно зріс.

Рішельє у 1635 р. він заснував знамениту Французьку академію, всіляко підтримував письменників, художників і вчених. За сприяння Рішельє почала виходити перша французька газета, яку міністр використовував для пропаганди своєї політики.

32. Фронда: передумови та зміст руху, головін етапи.

З 1648 р. почався рух Фронда (озн.рогатка). Фрондувіати – означає порушувати порядок, коритсув. Зброєю яка заборонена.. Назва пішла від назви зброї якою стріляли по вікнах.

Історики поділяють фронду на 2 періоди:

1) парламентська або стара фронда 164-1649рр. Керівник руху →паризький парламент – це вища судова палата. ЇЇ завдання: реєструвати королівські укази, бо лише після реєстрації вони мали силу закону. Парламент відмовився реєструвати указ Мазаріні і висунув умови:

встановлення податків за згодою парламенту; ліквідація інституту інпеденнства; заборона арешту підданих без суду.

Маззаріні це 1-и1 міністр справ. 1649 р. – уряд спробував скасувати полету.

Паризький парламент, лічильна комісія, вищі органи обєдналися і проч свої засідання влітку 1648. Паризький парламент заявив претензії на вищу владу: законодавчу ы викнавчу.. Прагнули провести реформу державного правлыння.Вони розробили проект «27 статей»

Мазарыны вирішив відкрити наступ проти парламенту і 26 серпня було заарештовано лідерів опозиції – Пєр Русиль. 22 жовтня коррлева підписала всі 27 статей

6січня 1649 р. королівський двір втік у Сен-жермен, парламент не погодився виїхати з Парижу – тому почалась війна.

Принц Конті на боці парламенту, а його брат Конде - з Мазаріні. Квітень 1649р. – підписано мирну угоду між парламентом і Мазаріні.

2) молода фронда 165-1653рр. рух маєтних верств проти Мазаріні і франц. Абсолютизму. Фронда почалась після арешту Конте і Канді в 1650р. Невдовзі корлева була змушена їх звільнити. Базою принца Кнде стало м.Бордо.

Влітку 1652р. Людовік 14 заявив що буде сам управляти країною

Фронду було ліквідовано в серпні 1653р. Наслідок: зміцнення королівської влади.