- •1. Періодизація історії. Поняття « Нова історія».
- •2. Головні проблеми соц-екон. Розвитку країн Європи 15 – початку 17 ст.
- •3. Розвиток політичних інститутів у країнах Європи напр. 15 – поч 17 ст.
- •4. Передумови та причини великих географічних відкриттів.
- •5. Експедиції Колумба та Васко да Гами
- •6. Перша навколосвітня подорож ф. Магеллана
- •7. Наслідки великих географічних відкриттів.
- •8. Особливості економічного та політичного розвитку Німеччини кінця 15 – першої половини 16 ст.
- •9. Ідеологія німецького гуманізму (Брант, Роттердамський, Райхлін, Гуттен)
- •10. Зародження реформаційного руху. Головні постулати вчення Лютера і Мюнцера.
- •11. Початок Селянської війни 1524 р. В Німеччині.
- •12. Програмні вимоги повсталих: «12 статтей», «Статейний лист», «Гельбронська програма».
- •13. Релігійна Шмалькальденська війна в Німеччині.
- •14. Кальвінізм та його поширення
- •15. Радикальні напрями протестантизму: анабаптисти, меноніти.
- •16. Поміркована течія протестантизму: цвінгліанство.
- •17. Контрреформація.
- •18. Політична ситуація у Франції в середині 16 ст.
- •19. Перший період релігійних воєн у Франції.
- •20. Головні події другого періоду релігійних воєн у Франції.
- •21. Третій період релігійних воєн у Франції та їх наслідки.
- •22. Економічний та політичний розвиток Нідерландів у складі іспанської імперії
- •23. Початок нац.-визв. Руху в Нідерландах. Іконоборське повстання
- •24. Рішення Аррарської та Утрехтської уній. Утворення Республіки об’єднаних провінцій та її міжнародно-правове значення.
- •25. Внутрішня та зовнішня політика Генріха 4 (1598-1610).
- •26. Передумови Тридцятилітньої війни.
- •27. Головні етапи Тридцятилітньої війни.
- •28. Вестфальський мир.
- •29. Особливості політичного розвитку європейських держав 16-17 ст.
- •30. Внутрішня та зовнішня політика Генріха 4 (1598-1610)
- •31. Стабілізація держ. Влади за часів Людовіка 13 та кардинала Рішильє.
- •32. Фронда: передумови та зміст руху, головін етапи.
- •33. Криза анг. Абсолютизму в роки правління Якова і та Карла і.
- •34. Соціально-економічний розвиток Англії в першій половині 17 ст. Англійське суспільство.
- •35. Ідеологія пуританізму.
- •36. Початок англійської революції п. П. 17 ст. Конституційний етап політичної боротьби.
- •37. Громадянські війни в Англії 17 ст. (1642-1648)
- •38. Індепенденська республіка в Англії.
- •39. Англія в часи протекторату Кромвеля.
- •40. Реставрація Стюартів та відновлення режиму абсолютної монархії.
- •41. Славетна революція 1688 в Англії
- •42. Стабілізація французького абсолютизму за Людовіка 14.
- •43. Монархія Габсбургів (друна пол. 17 – поч. 18)
- •44. Угорщина в складі імперії Габсбургів (друга половина 17-пос.18).
- •45. Німецькі держави після Тридцятилітньої війни. Піднесення Бранденбурсько-Прусської держави.
- •46. Ідеологія Просвітництва.
- •47. Англійське просвітництво.
- •48. Французьке просвітництво.
- •49. Особливості німецького та італійського Просвітництва.
- •50. Особливості ідеології американського просвітництва.
- •51. Соціально-економічні зміни в країнах Європи в 1й пол. 18 ст.
- •52. Завершення аграрної та початок промислової революції в Англії.
- •53. Встановлення конституційної монархії в Англії.
- •54. Зміцнення конституційної монархії в Англії за Георга і та Георга іі.
- •55. Політика «освіченого абсолютизму» в монархії Габсбургів.
- •56. Німецькі землі в епоху «освідченого абсолютизму».
- •57. Перші англійські колонії Північної Америки.
- •58. Північноамериканські колонії та метрополія у другій половині 17 ст.
- •59. Північноамериканські колонії та метрополія в першій половині 18 ст.
- •60. Причини війни північно-американських колоній за незалежність.
- •61. Війна американських колоній Англії за незалежність.
- •62. Декларація незалежності сша та формування держави.
- •63. Конституція сша 1787 р. Та Білль про права.
- •64. Брабантська революція.
- •65. «Революція патріотів» у Нідерландах.
- •66. Внутрішня і зовнішня політика урядів Людовіка 15.
- •67. Суспільно-політичне становище Франції напередодні революції.
- •68. Початок Великої Французької революції.
- •69. Законодавча д-сть Установчих зборів у Франції.
- •70. Політична боротьба в Законодавчих зборах Франції.
- •71. Скликання Національного Установчого Конвенту Франції та протистояння головних політичних угруповань. Проголошення республіки.
- •72. Встановлення якобінської диктатури.
- •73. Організація влади якобінців. Соціально-економічна політика якобінців.
- •74. Переворот 9 термідора та Директорія у Франції.
- •75. Проблеми історії французької революції у французькій історіографії
- •76. Періодизація французької революції та характеристика її етапів.
- •77. Переворот 18 брюмера. Реорганізація системи держ. Управління періоду Консульства та і імперії у Франції.
- •78. Наполеонівські війни в Європі: Прессбурзький і Тільзитський мир.
- •79. Італійський та єгипетський походи Бонапарта.
- •80. Похід Наполеонівської армії в Росію.
- •81. Воєнна кампанія 1813-1814 рр. Перша реставрація Бурбонів.
- •82. Велика Британія наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •83. Австрійська держава наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •84. Німецькі держави наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •85. Італія наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •86. Війна іспанського народу за незалежність (1808-1813) та 1 революція в Іспанії
- •87. Сша наприкінці 18 – на початку 19 ст.
- •88. «100 Днів». Крах імперії Наполеона
- •89. Віденський конгрес 1814-1815 рр.
- •90. Заключний акт віденського конгресу.
20. Головні події другого періоду релігійних воєн у Франції.
1572-1576 рр. – ІІ період.
У 1572 р. виник план примирення з допомогою династичного шлюбу. Генріха Бурбона і Маргарити Валуа, сестри Карла ІХ. Цей проект був зірваний Гізами, які боялись посилення гугенотів. Гугеноти, які приїхали на весілля, були перебиті 24 червня 1572 р. (Варфоломіївська ніч). Ці події викликали ще більшу ворожнечу у суспільстві. На півдні Франції гугеноти підняли повстання.
У союзі з містами вони створили Гугенотську конфедерацію. Це була своєрідна держава в державі, яка мала армію і систему податків. Сформувалась політична ідеологія гугенотів, які боролись проти абсолютизму. В памфлетах гугенотських публіцистів(монархомахи) виславлялись середньовічні Генеральні штати. Юбер Ланге і Дю Плессі Морне – публіцисти. Юній Брут написав “Позов до тиранів”, де зазначав, що тільки Бог має необмежену владу, земні ж правителі – божі васали.
Після Варфоломіївської ночі відбулися ще дві битви 1572 та 1575 р. Гугеноти оволоділи рядом міст. Сансер було взято королівськими військами, проте Ла-Рошель вистояло. Договори укладені після після четвертої битви – Ларошельської та п’ятої – у Больє були благополучними для гугенотів. Король погодився із всіма вимогами гугенотів. Протестанти отримали свободу віросповідання всюди, крім Парижу та території королівського двору; право організовувати свої відділи при судовій палаті; передано 8 фортець. Король також визнав злочин, який був зкоїний у Варфоломіївську ніч та повернув конфісковані помістя гугенотів. Також король повинен був дати згоду на формування протестантської конфедерації, проект якої був складений на двох з’їздах в Міло у 1573 і 1574 рр. загалом всередині Франції сформувалася федеративна республіка(ознака: обирали свого правителя) в якій переважало дворянство та аристократія. У 1575 р. на з’їзді в Німі ця конфедерація була сформована остаточно.
21. Третій період релігійних воєн у Франції та їх наслідки.
ІІІ період (1576 – 1598).
Після смерті Карла ІХ у 1574 р. трон Франції перейшов до Генріха ІІІ, його брата. Католики боялись, що в разі його смерті трон перейде до Генріха Наваррського, його родича, кальвініста. У 1576 р. католики створили Католицьку лігу. Очолив її Генріх Гіз, якого католицька
Ліга розглядала як претендента на престол. У 1576 р. в Блуа зібрались Генеральні штати. Прибічники протестували проти спроб Генріха ІІІ примиритись з гугенотами і надати їм свободу віросповідання. Гізи повели агітацію проти короля, використовуючи невдоволення низів – ремісників і дрібних торгівців. У 1584 – 85 рр. В Парижі була утворена Паризька ліга, більш демократична, ніж католицька. Керівниками були монахи-фанатики, але основну роль відігравала середня буржуазія. Був створений “Комітет 16-ти”. За прикладом Парижа й інші міста перетворювались у незалежні республіки. Король вирішив розігнати Паризьку лігу і позбутися опіки Гізів і почав стягати війська до Лувра. Народ споруджував на вулицях барикади. Тоді король втік у Шартр. У 1588 р. в Блуа зібрались Генеральні штати. Король, прагнучи придушити опозицію, наказав убити Гіза. В Парижі вибухнуло обурення. Ліга висунула свого кандидата на престол – брата Гіза, герцога Майєнського.
Генріх ІІІ спробував виправити становище і уклав угоду з Генріхом Наваррським, якого проголосив своїм наступником. Весною 1589 р. обидва королі пішли на Париж. Цього ж року Генріх ІІІ був убитий монахом, членом Ліги. Королем Франції повинен був стати Генріх Наваррський.
“Комітет 16-ти” був розпущений. На селі повстали крокани з гаслом “На гризунів”, громили маєтки дворян, збирачів податків. Народний рух примусив політичних противників піти на примирення і компроміс. Париж згодився прийняти Генріха, який вже був коронований у Шартрі, але він повинен був перейти в католицьку віру. У 1598 р. закінчилась війна з Філіпом ІІ, громадянські війни скінчились. Генріх ІV у 1598 р. видав Нантський едикт, що мав на меті примирити католиків і гугенотів. Католицтво ставало державною релігією, але гугеноти одержували право сповідувати кальвінізм, проводити церковні з‘їзди. Це був едикт віротерпимості. Гугеноти на півдні Франції мали 200 фортець, право на збори, на представників при королі. Закінчилась дин Валуа→дин Бурбонів.