Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
YEvropa_-_shpori.doc
Скачиваний:
23
Добавлен:
23.04.2019
Размер:
499.2 Кб
Скачать

20. Головні події другого періоду релігійних воєн у Франції.

1572-1576 рр. – ІІ період.

У 1572 р. виник план примирення з допомогою династичного шлюбу. Генріха Бурбона і Маргарити Валуа, сестри Карла ІХ. Цей проект був зірваний Гізами, які боялись посилення гугенотів. Гугеноти, які приїхали на весілля, були перебиті 24 червня 1572 р. (Варфоломіївська ніч). Ці події викликали ще більшу ворожнечу у суспільстві. На півдні Франції гугеноти підняли повстання.

У союзі з містами вони створили Гугенотську конфедерацію. Це була своєрідна держава в державі, яка мала армію і систему податків. Сформувалась політична ідеологія гугенотів, які боролись проти абсолютизму. В памфлетах гугенотських публіцистів(монархомахи) виславлялись середньовічні Генеральні штати. Юбер Ланге і Дю Плессі Морне – публіцисти. Юній Брут написав “Позов до тиранів”, де зазначав, що тільки Бог має необмежену владу, земні ж правителі – божі васали.

Після Варфоломіївської ночі відбулися ще дві битви 1572 та 1575 р. Гугеноти оволоділи рядом міст. Сансер було взято королівськими військами, проте Ла-Рошель вистояло. Договори укладені після після четвертої битви – Ларошельської та п’ятої – у Больє були благополучними для гугенотів. Король погодився із всіма вимогами гугенотів. Протестанти отримали свободу віросповідання всюди, крім Парижу та території королівського двору; право організовувати свої відділи при судовій палаті; передано 8 фортець. Король також визнав злочин, який був зкоїний у Варфоломіївську ніч та повернув конфісковані помістя гугенотів. Також король повинен був дати згоду на формування протестантської конфедерації, проект якої був складений на двох з’їздах в Міло у 1573 і 1574 рр. загалом всередині Франції сформувалася федеративна республіка(ознака: обирали свого правителя) в якій переважало дворянство та аристократія. У 1575 р. на з’їзді в Німі ця конфедерація була сформована остаточно.

21. Третій період релігійних воєн у Франції та їх наслідки.

ІІІ період (1576 – 1598).

Після смерті Карла ІХ у 1574 р. трон Франції перейшов до Генріха ІІІ, його брата. Католики боялись, що в разі його смерті трон перейде до Генріха Наваррського, його родича, кальвініста. У 1576 р. католики створили Католицьку лігу. Очолив її Генріх Гіз, якого католицька

Ліга розглядала як претендента на престол. У 1576 р. в Блуа зібрались Генеральні штати. Прибічники протестували проти спроб Генріха ІІІ примиритись з гугенотами і надати їм свободу віросповідання. Гізи повели агітацію проти короля, використовуючи невдоволення низів – ремісників і дрібних торгівців. У 1584 – 85 рр. В Парижі була утворена Паризька ліга, більш демократична, ніж католицька. Керівниками були монахи-фанатики, але основну роль відігравала середня буржуазія. Був створений “Комітет 16-ти”. За прикладом Парижа й інші міста перетворювались у незалежні республіки. Король вирішив розігнати Паризьку лігу і позбутися опіки Гізів і почав стягати війська до Лувра. Народ споруджував на вулицях барикади. Тоді король втік у Шартр. У 1588 р. в Блуа зібрались Генеральні штати. Король, прагнучи придушити опозицію, наказав убити Гіза. В Парижі вибухнуло обурення. Ліга висунула свого кандидата на престол – брата Гіза, герцога Майєнського.

Генріх ІІІ спробував виправити становище і уклав угоду з Генріхом Наваррським, якого проголосив своїм наступником. Весною 1589 р. обидва королі пішли на Париж. Цього ж року Генріх ІІІ був убитий монахом, членом Ліги. Королем Франції повинен був стати Генріх Наваррський.

“Комітет 16-ти” був розпущений. На селі повстали крокани з гаслом “На гризунів”, громили маєтки дворян, збирачів податків. Народний рух примусив політичних противників піти на примирення і компроміс. Париж згодився прийняти Генріха, який вже був коронований у Шартрі, але він повинен був перейти в католицьку віру. У 1598 р. закінчилась війна з Філіпом ІІ, громадянські війни скінчились. Генріх ІV у 1598 р. видав Нантський едикт, що мав на меті примирити католиків і гугенотів. Католицтво ставало державною релігією, але гугеноти одержували право сповідувати кальвінізм, проводити церковні з‘їзди. Це був едикт віротерпимості. Гугеноти на півдні Франції мали 200 фортець, право на збори, на представників при королі. Закінчилась дин Валуа→дин Бурбонів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]