2 Модель розміщення сільського господарства і.Тюнена та сучасні приклади її дієздатності.

Однією з перших наукових робіт, де була розроблена гранична просторова модель вважається праця німецького дослідника Іогана Тюнена. В 1826 році ним була надрукована книга «Ізольована держава в її відношенні до сільського господарства і національної економіки». Ця робота поклала початок так званій теорії сільськогосподарського «штандорту»

«Ідеальність» тюненівської моделі виходила з наступних авторських передумов: 1) існує «ізольована держава», 2) центральне місто держави - єдиний ринок збуту, 3) це місто оточене однорідною рівниною, 4) ізольована держава обслуговується лише одним видом транспорту - гужовим, 5) рівнину заселяють фермери, що постачають місто, 6) фермери намагаються максимізувати свій прибуток, автоматично пристосовуючись до попиту на центральному ринку. Пізніше Тюненом було введено додаткові умови в свою модель, що зробило її більш наближеною до дійсності 1) судноплавну річку, що забезпечувала більш термінове перевезення вантажів, яке коштувало вдесятеро дешевше ніж суходолом, 2) другий ринковий центр менший за розмірами о власною торговельною зоною, 3) територіальні розбіжності у продуктивності сільського господарства на рівнині, що оточує центральне місто.

Головним результатом дослідження Тюнена є виділення ним концентричних зон спеціалізації сільського господарства, в яких фермерам найвигідніше займатись саме цією галуззю

Тюнен дослідив вплив на розміщення сільського господарства трьох факторів- 1) виробничих витрат, 2) родючості ґрунтів, 3) транспортних витрат в порівнянні з ринковими цінами. Далі, обмеживши себе розглядом впливу на сільське господарство лише одного ринкового центру, він дійшов висновку щодо закономірності розміщення сільського господарства концентричними колами навкруг цього центру. Кожна сільськогосподарська культура за Тюненом повинна бути розміщена на такій відстані від ринку, щоб вона давала найбільшу вигоду володарю мастку.

В сучасних умовах модель Тюнена продовжує зберігати своє значення, про що свідчать зони інтенсивного приміського сільського господарства овочево-молочного типу, які мають в більшості випадків форму кола, або наближену до нього форму.

Подальший розвиток теорії розміщення продемонстрував пристосованість ідей Тюнена до пояснення не лише розміщення сільського господарства, а й багатьох інших просторових феноменів. Різноманітні зони, що дуже скидаються на кільця Тюнена утворюються сьогодні навкруг станцій метро, автобусних зупинок, міст і сіл, міських агломерацій

2. Теорія «центральних місць»в.Кристалера.

Нерівнозначність географічного простору, яка спричиняє виникнення населених пунктів різних за рангом та «вагою», була досліджена нім. географом Вальтером Кристалером (1893-1969).Відзначається, міста призвані бути фокусами або ядрами, до яких тяжіють і навколо яких групуються поселення. Відповідно до цього вони обслуговують не тільки своє населення, але й населення прилеглих територій, і тому називаються «центральними місцями» (ЦМ). ЦМ не однакові за своєю «вагою». Місця найнижчого порядку забезпечують населення товарами і послугами повсякденного попиту, придбання яких здійснюється на мінімальних від будинку відстанях. Місця вищого порядку поряд з забезпеченням людей тими ж самими товарами і послугами мають також спеціалізований «набір» товарів і послуг, які, використовуються не так часто, як перші, і за якими люди готові їхати на великі відстані. Самий високий порядок ЦМ має загальносвітові зв'язки.При наявності безлічі міст вся територія буде немов би «розібраною» на «сфери впливу». При цьому найбільш доцільною для зони обслуговування міста фігурою є коло.Людство прагне до найменшої витрати зусиль. А коло-найбільш компактна геометрична фігура. Чим більше місто, тим більшу зону обслуговування воно«бере на себе».Проте тут виникає проблема, пов'язана з неможливістю повного «покриття» колами території, між ними обов'язково залишаться просвіти. Ближча до кола фігура, що допускає повну «упаковку» в двомірному просторі, - це шестикутник. Якщо замінити кола шестикутниками, вийде повне охоплення території. Так Крісталером в 1933 році було запропоновано загальну дедуктивну модель ЦМ, яка, на його думку, розкривала існуючу закономірність в упорядкованості розміщення та кількості населених пунктів. Виходячи з умовного посилу - наявності ізотропної поверхні (однаковості факторів і умов, що впливають на явище або процес,та рівномірності їх розміщення) були розроблені три моделі центральних місць - «мережа к=3», «к=4»,«к=7».

М одель «мережа к=3»описує орієнтацію населених пунктів на ринки збуту. Припускається, що всі населені пункти, рівномірно розміщені по території, розташувались у вершинах трикутників, які утворюють правильну решітку. При цьому кожний пункт знаходиться в центрі свого ринку збуту, який має форму шестикутника. Далі припускається, що населені пункти не однакові, бо належать до трьох груп різних ієрархічних рангів (села, селища, малі міста) і мають чітко визначені свої ринки збуту. На малюнку села позначені пустими кружечками, а їх ринки збуту - шестикутниками,ребра (кордони)яких показані тонкими лініями,селища позначені залитими кружками, а кордони їх ринків збуту - товстими лініями; малі міста - кружечками з крапкою, а кордони їх ринків збуту -лініями сірого кольору. Зрозуміло, що моделі «мережа к=3» можуть відповідати схемі ЦМ п-рангів ієрархії.Населений пункт, розташований в центрі будь-якого 6-ка (свого ринку збуту), завжди буде обслуговувати населені пункти, розташовані по краях 6-ка. При цьому припускається, що ЦМ обслуговує і частину власних потреб, що відповідають потребам одного пункту нижчого порядку. Звідси і складається значення показника, що дорівнює 3.

Модель «мережа к=4» побудована на основі принципу мінімізації витрат на будівництво транспортних шляхів.ЦМ розташовуються в центрі шестикутника (ринків збуту), натомість залежні місця (населені пункти, ранг яких на одиницю нижче) знаходяться на середині ребер шестикутників. Таким чином, «мережа к=4» сполучає правильну шестикутну решітку ринків збуту з правильною трикутною решіткою можливих транспортних шляхів.Вершинами цих трикутників є ЦМ, а на перетині кордонів ринків збуту (ребер шестикутників) з транспортними шляхами(ребрами трикутників) розташовані залежні населені пункти.Параметр к=4означає, що ЦМ головує над трьома найближчими пунктами, ієрархічний ранг яких на одиницю нижчий Уявна транспортна мережа може забезпечити вибір таких варіантів шляхового будівництва, які будуть задовольняти можливій організації зв'язків між Ц і залежними місцями.

Модель «мережа к=7для випадку адміністратив. контролю, здійснюваного ЦМ. Територія, що контролюється також має форму шестикутника. Число контрольованих пунктів дорівнює шести, і всі вони розташовані всередині шестикутника, тобто ближче до одного центрального місця, чим до інших ЦМ.Таким чином,модель «мережа к=7» не виставляє вимог до будь-якого рівномірного розміщення залежних місць всередині контрольованої території (6-ка).

Моделі ЦМ Кристалера є доволі абстрактними, але вони підказують, в якому напрямку доцільно вести наукові дослідження, що мають за мету виявити ієрархічні упорядковані структури в мережах просторових об'єктів, а також закономірності в їх формуванні.