48.Лівонська війна та її політичні результати

Лівонська війна 1558—1583 років — війна Московського царства проти Лівонського ордену німецьких рицарів, а після його розпаду 1561 року з Королівством Польським та Великим князівством Литовським, Руським та Жемайтійським (які 1569 року об'єдналися в єдину державу — Річ Посполиту) за Прибалтійські землі та вихід до Балтійського моря.

З 1568 року участь в військових діях брали й українські козаки, виступаючи на боці Речі Посполитої. Українські козаки брали участь в облозі фортець Ула та Пскова. Лівонська війна є першою офіційною війною в історії українського козацтва.

В январе 1582 года в Яме-Запольном (недалеко от Пскова) было заключено 10-летнее перемирие с Республикой Обоих народов (Речью Посполитой) (т. н. Ям-Запольский мир). Россия отказывалась от Ливонии и белорусских земель, но ей возвращались некоторые пограничные земли.

В мае 1583 года заключается 3-летнее Плюсское перемирие с Швецией, по которому уступались Копорье, Ям, Ивангород и прилегающая к ним территория южного побережья Финского залива. Русское государство вновь оказалось отрезанным от моря. Страна была разорена, а северо-западные районы обезлюдели.

Следует отметить и тот факт, что на ход войны и её итоги повлияли крымские набеги: только в течение 3 лет из 25 лет войны не было значительных набегов.

50.Революція в Нідерландах і утворення Респ

А зараз ще про одну революцію. У 16 столітті Нідерланди (або, як ще їх звали, Понизові землі) були однією з найбагатющих країн світу. Річ у тому, що внаслідок великих географічних відкриттів Нідерланди опинилися на перехресті нових торгівельних шляхів, а місто Антверпен стало центром світової торгівлі. Саме у цьому місті визначалися ціни на всі східні та європейські товари.

Але Нідерланди не були самостійною державою. Ще на початку 16 століття вони ввійшли у склад Священної римської імперії, якою правив тоді Карл У, а після розпаду імперії Карла У у 1555 році Нідерланди підпали під владу Пилипа ІІ.

Ще Карл У називав Нідерланди перлиною своєї корони. І його можна зрозуміти – адже одна ця досить таки невелика країна давала йому прибутку в чотири рази більше, аніж всі його володіння у Новому Світі.

Це розумів і Пилип ІІ. Тому намагався зберігти її під своєю владою. Але самі Нідерланди це не влаштовувало.

Адже Пилип ІІ заважав торгівлі нідерландських купців з Новим Світом. Він обклав Нідерланди величезними податками. А на додаток всього, для укріплення своєї влади, ввів інквизицію.

Цією своєю політикою Пилип ІІ викликав невдоволення майже всіх прошарків населення.

У 1566 році делегація нідерландських дворян звернулася до намісниці іспанського короля у Нідерландах Марії Пармської зі зверненням, у якому вони прохали припинити діяльність інквизиції.

Звернення подавала велика група бідно одягнутих дворян, яких один придворних назвав “гезами”, тобто жебраками.

Ця кличка була підхоплена, і скоро гезами стали називати всіх, хто боровся з іспанським режимом. На чолі опозиції став Вільгельм Оранський.

У Нідерландах почалися повстання проти іспанців і католицької церкви. Повстанці нищили церкви, монастирі, палили ікони.

Пилип ІІ вирішив скористатися повстання як приводом для окупації країни і 17 березня 1567 року послав у Нідерланди 60-тисячну іспанську армію на чолі з герцогом Альбою, який був відомий своєю жорстокістю.

Нідерландці зрозуміли, що втрачати їм нічого, і розгорнулася партизанська війна.

Першими розпочали її морські гези. На невеличких човнах, швидкі та рішучі, вони атакували ворожі кораблі і захоплювали багату здобич, а іноді навіть робили вилазки і на сушу.

“Морські гези” викликали жах у іспанців та тих, хто їх підтримував.

Потім з’явилися ще й лісні гези-партизани, які збиралися у лісах. Вони нападали на невеликі частини королівських військ, відбивали заарештованних, захоплювали ворожі обози з їжею та зброєю.

Крім морських та лісних гезів, проти іспанців воювали також війська дворян під керуванням принца Вільгельма Оранського, одного з найбагатших людей нідерландської знати, який з липня 1572 року очолив повстання.

І дуже скоро майже вся північ Нідерландів звільнилася від влади Іспанії.

У відповідь герцог Альба відповів новою хвилею терору. Він нищив міста, вбивав керівників повстання. Так, після того, як він захопив місто Гарлем, більше 300 керівників повстання зв’язаними було кинуто у море.

Але перемогти повстанців Альба так і не зміг.

Тим часом, і на півдні країни почалися революційні дії. Це викликало занепокоєння дворян-католиків, які у 1579 році уклали унію (союз), згідно з якою визнавали своїм королем Пилипа ІІ і відмовлялися від усякої боротьби.

У свою чергу представники провінцій півночі склали свою, так звану Утрехтську унію, за якою вони об’єднувалися для боротьби проти Іспанії до повної перемоги.

Так розпочалася нова незалежна держава – Об’єднані провінції Нідерландів, яка досить скоро одержала свою назву - Голандія.

26 липня 1581 року був прийнятий акт, яким було проголошено повну її незалежність.

Потім війна ще продовжувалася. Агентом Пилипа ІІ був вбитий Вільгельм Оранський.

Але доля Голандії вже була вирішена, незалежність якої, до речі, Іспанія визнала лише у 1648 році.

Південна ж частина Нідерландів ще довго залишалася під владою іспанського короля. І лише у 1830 році з цієї провінції Іспанії виникла нова незалежна держава – Бельгія.

\