Тема 6: Загальні положення криміналістичної техніки. План.

1. Поняття, завдання та джерела криміналістичної техніки.

2. Поняття та класифікація засобів і методів криміналістичної техніки.

3. Засоби криміналістичної техніки.

4. Методи криміналістичної техніки.

Література:

• Криміналістика: Підручник / за ред. П. Д. Біленчука – К., 1997.

• Криминалистика: Учебник / под ред. И. Ф. Пантелеев, Н. А. Селиванова. – М., 1988.

• Гончаренко В. И. Научно-технические средства в следственной практике. – К., 1984.

• Гончаренко В. И. Использование данных естественных и точных наук в уголовном судопроизводстве. – К., 1980.

І

У криміналістиці поняття "криміналістична техніка" виникло для позначення сукупності технічних пристроїв, пристосувань і матеріалів, які застосовують для виявлення, фіксації і дослідження матеріальних дже­рел інформації. Основою виникнення і застосування технічних засобів було досягнення природничих і технічних наук, переважно фізики, хімії та біології, методи й засоби яких першими застосовували у практиці роз­слідування злочинів. Методи й засоби природничих наук застосовували для розв'язання вузьких завдань криміналістики. Так виникли засоби й методи дослідження речових джерел інформації, що мають специфічну криміналістичну спрямованість, а також поняття "криміналістична тех­ніка" для позначення не тільки сукупності технічних засобів (приладів, інструментів, пристроїв і матеріалів), які застосовують для розкриття злочинів, а й системи прийомів і методів їх ефективного застосування. Ця система теоретичних положень утворила розділ криміналістики "Криміналістична техніка". Таке двоєдине поняття криміналістичної техніки збереглося донині і є найприйнятнішим.

Таким чином, у криміналістиці склалася система концепцій, тео­ретичних постулатів, технічних засобів, знань і методів, які застосо­вують для виявлення, дослідження й використання слідів злочину з метою його розкриття та встановлення винного. Поняття "криміна­лістична техніка" нині використовують у двох значеннях: як розділ криміналістики; як технічні засоби, а також їх сукупність і прийоми використання у розслідуванні злочинів.

Криміналістична техніка як розділ криміналістики – це сукупність наукових положень і рекомендацій щодо застосування природничо-наукових методів і технічних засобів під час розкриття злочинів.

Криміналістична техніка як розділ криміналістики має певну сис­тему. До неї входять такі складові:

• основи криміналістичної техніки (загальні положення);

• відеозапис, судова фотографія та кінематографія;

• трасологія;

• судова балістика;

• техніко-криміналістичне дослідження документів;

• криміналістичне дослідження письма;

• ідентифікація людини за ознаками зовнішності (судова габіто-логія);

• кримінальна реєстрація.

У другому значенні криміналістична техніка – це сукупність (си­стема) спеціальних засобів і методів (у тому числі суспільно-наукових), які застосовують для виявлення, фіксації, дослідження, оціню­вання та використання доказів під час розслідування злочинів. Отже, криміналістична техніка – це розділ криміналістики, що становить систему теоретичних положень (концепцій, теорій) і створених на їх основі технічних засобів і методів, застосовуваних для збирання, об­робки, дослідження, використання і подання криміналістичної інфор­мації для розслідування й попередження злочинів.

Завдання криміналістичної техніки:

• розробка технічних засобів і методів, що забезпечують залучен­ня до процесу доказування нових джерел криміналістичної інформації;

• виявлення та вилучення матеріальних слідів злочину:

• з'ясування механізму утворення слідів і причин взаємодії;

• виявлення властивостей, станів, групової належності й тотож­ності об'єктів – джерел інформації;

• обробка й використання криміналістичної інформації для роз­слідування та попередження злочинів;

• розробка прийомів і технічних засобів оцінювання та подання криміналістичної інформації у правоохоронній діяльності.

Джерела криміналістичної техніки:

• кримінально-процесуальний закон;

• потреби слідчої та судової практики;

• досягнення природничих і технічних наук, які сприяють удос­коналенню наявних і розробці та впровадженню нових методів і засобів криміналістичної та спеціальної техніки.

ІІ

У спеціальній літературі наводять різні класифікації технічних за­собів, які застосовують у правоохоронній діяльності. Перевагу відда­ють розподілу технічних засобів на змішаній основі: за галуззю нау­кового знання, суб'єктом застосування та цільовим призначенням.

Засоби криміналістичної техніки поділяють також на науково-тех­нічні, техніко-криміналістичні та криміналістичні.

За галуззю наукового знання розрізняють загальні та спеціальні технічні засоби. Загальні запозичені з інших галузей науки і техніки і їх застосовують без жодних змін і вдосконалень – це транспортні засоби, інструменти (слюсарні, столярні тощо), засоби провідниково­го та радіозв'язку, фотокінотехніки, відео- і звукозапису, мікроско­пічної техніки, рентгенотехніки, джерел ультрафіолетового та інфра­червоного випромінювання. Ці засоби не належать до суто криміна­лістичних, бо їх застосовують у різних науках.

До спеціальних належать засоби, що є інструментами пізнання для будь-якої однієї галузі знання чи техніки. Для криміналістики це спе­ціально розроблені прилади, пристрої та пристосування, призначені для виявлення, фіксації та дослідження джерел криміналістичної ін­формації в доказуванні у кримінальних і цивільних справах – це йодні трубки, магнітні пензлі, прилади для композиції суб'єктивних портретів, метричні лінійні масштаби-рулетки та ін.

Спеціальні технічні засоби криміналістики, як правило, призна­чені для розв'язання тільки криміналістичних завдань або є прилада­ми й засобами загального призначення, в які внесено певні зміни, внаслідок чого вони набули нових функцій, що відповідають завдан­ням криміналістики. Таку систему систематизації поділяють багато вчених (зокрема, М. Селіванов, В. Колдін).

Фото- та кінокамери, відео- та звукозаписні пристрої широко за­стосовують у попередженні злочинів та профілактичній діяльності органів дізнання, слідства й суду. Значну роль вони відіграють в ад­міністративно-профілактичній діяльності, попередженні проступків і правопорушень. На основі криміналістичної техніки розроблено різні спостережні пристрої і такі, що автоматично реєструють озна­ки злочинів і правопорушень (наприклад, "Фара", "Фотоінспектор", засоби охоронної сигналізації). Спеціальні засоби в разі спроби кра­діжки можуть подавати звуковий радіосигнал до пульта спостере­ження або вимикати систему запалювання автомобіля. Телевізійні та звукові системи спостереження, спеціальні електронні замки та бага­то інших пристроїв, які є засобами криміналістичної профілактики, розроблюють за допомогою криміналістів.

За суб'єктом застосування криміналістичну техніку поділяють на слідчу, експертну, оперативно-розшукову, техніку працівника ДА1, прокурора-криміналіста. Як правило, такою технікою комплектують спеціальні набори, валізи, портфелі, сумки, пересувні лабораторії.

Нині уніфіковану валізу застосовують слідчий для огляду місця події, органи дізнання при виконанні першочергових невідкладних слідчих дій під час дізнання чи попереднього слідства. Пересувна криміналістична лабораторія (ПКЛ) має комплекти цільового при­значення: спеціалізовані фотозасоби, валізу для роботи зі слідами рук, одорологічну валізу для роботи з біологічними об'єктами, ана­літичні засоби – металошукачі "Іскра", "Пошук-1", "Блесна", порта­тивну рентгеноустановку, валізу для виготовлення зліпків з об'ємних слідів на місці події. У відділі "Пристрої для виявлення, фіксації та попереднього дослідження доказів" мають бути відеомагнітофон (магнітофон), друкарська машинка, щупи, трали, портативний елек­тронно-оптичний перетворювач (ЕОП), джерело ультрафіолетового випромінювання та інші прилади.

Науково-технічні методи й засоби криміналістичної техніки зас­тосовують переважно в експертній практиці, однак інколи деякі з них використовує також слідчий (наприклад, при огляді документів за допомогою джерела ультрафіолетового випромінювання, ЕОП, ла­зерного джерела "Спектр").

До технічних засобів наукового дослідження належать оптичні, мікроскопічні, джерела ультрафіолетового, інфрачервоного і рентге­нівського випромінювання, засоби спектрального аналізу та фізико-хімічних досліджень.

Методи збирання криміналістичної інформації технічними засоба­ми поділяють на такі:

• польової криміналістики, які застосовують слідчий і оперативні працівники для виявлення, фіксації та попереднього досліджен­ня матеріальних джерел інформації;

• науково-дослідні, які застосовують експерти у судових експерти­зах та попередніх дослідженнях за завданнями слідчого органу чи органу дізнання.

До перших належать судово-фотографічні методи (панорамний, масштабний, сигналетичний, репродукційний, стереоскопічний, ве­ликомасштабний, мікроскопічний, вимірювальний), методи копію­вання та моделювання слідів та ін. Науково-дослідними називають фізичні, хімічні, біологічні, математичні, кібернетичні та інші мето­ди. Вони, як правило, потребують лабораторних експертних дослід­жень (наприклад, спектрального аналізу, хроматографії, електронної мікроскопії, рентгенографії та ін.).

Методи експертних досліджень речових доказів розрізняють за видом або засобом енергії, яку використовують: фотографічні, мікро­скопічні, кольороподільні, вимірювальні, люмінесцентні, спектраль­ні, рентгенографічні, атомно-адсорбційні, електронно-графічні, сканувальні й тунельні. Останні застосовують для дослідження об'єктів на молекулярному та атомному рівнях.

ІІІ

Технічні засоби збирання криміналістичної інформації застосо­вують як знаряддя праці співробітники правоохоронних органів. У криміналістиці розглядаються лише деякі з них:

• технічні засоби попереднього слідства (засоби слідчого);

• комплекти криміналістичної та оперативної техніки, які засто­совують органи дізнання та оперативні працівники;

• технічні засоби експертного дослідження матеріальних дже­рел – експертна техніка, техніка спеціаліста;

• технічні засоби криміналістичної профілактики злочинів.