Тематика індивідуальних завдань студентів (есе, реферати, доповіді)

1. Міжнародний кредит як вираження інтернаціоналізації фінансово-кредитної сфери.

2. Джерела зовнішнього фінансування країн з перехідною еко­номікою.

3. Вплив кредитного капіталу на ринкові перетворення в постсоціалістичних країнах.

4. Диверсифікація сучасних форм міжнародного кредитування.

5. Синдикований кредит у сучасній практиці міжнародного кредитування.

6. Сучасний ринок єврокредитів: особливості та закономірнос­ті розвитку.

7. Роль МВФ в регулюванні сучасних фінансово-кредитних від­носин.

8. Міждержавне та наднаціональне регулювання валютно-кре­дитних відносин.

9. Співробітництво України з міжнародними фінансово-кредит­ними організаціями.

10. Роль Паризького і Лондонського клубів кредиторів у вирішенні проблем зовнішньої заборгованості країн.

Задачі

1. Припустимо, що житель Великобританії, який має доларовий депозит у лондонському банку, вирішує переказати 10 тис. дол. у американський банк. Як дана операція позначиться на пропозиції євродоларів, на платіжних балансах США і Великобританії та на грошових базах двох країн?

2. Компанії необхідне обладнання вартістю 100 тис. дол., яке експлуатуватиметься протягом 5-ти років. Після даного терміну залишкова вартість обладнання становитиме 15 тис. дол. Виробник обладнання пропонує компанії комісію за технічне обслуговування обладнання на суму 5 тис. дол. щорічно. Податки компанії становлять 40 %. Орендодавець забезпечує компанії технічне обслуговування.

Обладнання можна купити і за умови залучення банківського кредиту на суму 85 тис. дол. на 5 років під 15 % річних.

Яка форма кредиту буде вигіднішою для компанії — банківський кредит чи лізинг?

3. Умови здійснення факторної операції такі: вартість — 200 тис. дол.; аванс — 90 %; комісія фактора — 3 %, плюс щомісячний відсоток за аванс — 2 %. Яку суму на рахунок отримає фірма, що продала фактору рахунки?

4. Пряма облікова ставка 10 % за векселем на 1 млн дол. становить 100 тис. дол., при цьому облікова сума — 900 тис. дол. Скільки становитиме дохід форфейтингової компанії (у відсотках річних), якщо вексель буде погашено протягом одного року?

З авдання для модульного контролю

1. Поняття, умови та функції міжнародного кредиту.

2. Класифікація форм міжнародного кредиту.

3. Сутність, закономірності розвитку та структура світового ринку позичкових капіталів.

4. Кредити міжнародних валютно-фінансових організацій та їх роль у розвитку національних економік.

5. Зовнішня заборгованість: критерії оцінки та діючі механізми реструктуризації зовнішніх боргів країн.

Т ермінологічний словник ключових понять (категорій)

Банківський кредит — позика, пов’язана з кредитними відносинами між банками різних країн.

Бланковий кредит — кредит, що надається під зобов’язання боржника вчасно його повернути; документом при цьому є соло-вексель з одним підписом позичальника.

Вексельний кредит — кредит, за якого експортер укладає угоду про продаж товару, а потім виставляє перевідний вексель на імпортера, який, одержавши комерційні документи, акцептує його, тобто дає згоду на оплату в визначений термін.

Внутрішній кредит — кредит, що надається національним суб’єк­том іншим національним суб’єктам для здійснення ними зовнішньоекономічних операцій.

Єврокредит — кредит, що надається у валюті, іноземній для банку, який видає такий кредит.

Єврооблігації — боргові зобов’язання, що випускаються позичальником при отриманні довгострокової позики на євроринку, та розміщуються одночасно на ринках кількох країн і номіновані у валюті, яка є іноземною для кредитора.

Зовнішній борг — фінансові зобов’язання держави (зовнішні позики та несплачені за ними відсотки) перед зовнішніми кредиторами (міжнародними валютно-кредитними організаціями, а також урядами, центральними та приватними банками інших країн та ін.), що підлягає сплаті у встановлені терміни.

Компенсаційні та надзвичайні кредити — кредити МВФ для компенсації скорочення експортних надходжень.

ЛІБОР — відсоткова ставка, запропонована на Лондонському міжбанківському ринку депозитів, за якою провідні банки Лондона надають позиковий капітал у певній валюті іншим банкам. Вона служить базовою ставкою для багатьох операцій на міжбанківському ринку позикових капіталів.

Лізинг — кредитування купівлі машин, обладнання, споруд виробничого призначення на основі укладання орендної угоди, за якої орендар сплачує орендну плату частинами та орендодавець зберігає право власності на товари до кінця терміну.

Лондонський клуб — консультаційний комітет великих приватних банків-кредиторів, що засідає з приводу переговорів з урядами країн-боржників з питань реструктуризації їх приватної заборгованості. Переговори ведуться, як правило, одним із банків за дорученням решти банків, учасниками консультативної ради.

Міжнародний кредит — форма руху позикового капіталу у сфері МЕВ, пов’язана з наданням валютних і/або товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості, платності і забезпеченості.

Паризький клуб — неформальна організація урядів головних держав-кредиторів світу, що здійснює нагляд за рівнем державної заборгованості країн-боржників та бере участь у розробці угод щодо перенесення термінів сплати чи реструктуризації зовнішнього боргу.

Ринок капіталів — система довгострокових позик на міжнародному рівні, коли капітал використовується позичальниками для фінансування капіталовкладень.

Розширене кредитування (ЕФФ) — кредити МВФ для реалізації середньострокових програм (3—4 роки) подолання труднощів платіжного балансу, причиною яких є макроекономічні та структурні проблеми, що надаються за ставкою 4,5 % річних.

Розширене фінансування (ЕСАФ) — кредити МВФ для структурної перебудови зовнішніх розрахунків, якщо наявні серйозні порушення платіжного балансу (до 3 років), відсоткова ставка — 0,5 %.

Роловерний кредит — кредит, що видається на 5—10 років з поділом всього терміну на періоди по 3-6 місяців, при якому тверда відсоткова ставка встановлюється лише для першого періоду, а для кожного наступного коригується з врахуванням зміни цін та валютних курсів на міжнародному грошовому ринку.

Факторинг — форма фінансування зовнішньоторговельних операцій через купівлю банком чи спеціалізованою факторинговою компанією права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов’язаннями за поставлені товари чи надані послуги.

Фінансовий кредит — позика, яка не має цільового призначення і може бути використана на будь-які цілі.

Фінансування системних перетворень (СТФ) — кредити МВФ для країн з перехідною економікою, які мають значні проблеми з платіжним балансом внаслідок переходу від торгівлі на базі неринкових цін до торгівлі на ринковій основі.

Фінансування структурної перебудови (САФ) — кредити МВФ для надання пільгової допомоги найменше забезпеченим країнам-членам Фонду. Сума, яка може бути надана країні, становить не більше 50 % квоти з річними лімітами 15, 20 та 15 % для першого, другого та третього року відповідно. Кредити надаються за 0,5 % річних на строк до 10 років.

Фірмовий кредит — позика, яка надається фірмою-експортером однієї країни імпортеру іншої у вигляді відстрочки платежу при реалізації товару чи послуг.

Форфейтинг — форма фінансування зовнішньоторговельних операцій через купівлю банком-форфейтором в експортера векселів та інших платіжних і боргових документів, акцептованих імпортером.