6.Міжнародна Конвенція про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства (Найробі, 9 червня 1977 року ).

6.1.Які види допомоги можуть надаватися митною адміністрацією Договірної сторони з власної ініціативи ?

Митна адміністрація Договірної Сторони з власної ініціативи повідомляє митній адміністрації зацікавленої Договірної Сторонни будь-яку важливу інформацію, отриману нею в процесі повсякденної роботи, яка дає достатні підстави передбачати, що суттєве порушення митного законодавства буде здійснене на території іншої Договірної Сторони. Подібна інформація стосується, зокрема, переміщення осіб, товарів та транспортних засобів.

Митна адміністрація Договірної Сторони, у разі необхідності, надає з власної ініціативи митній адміністрації іншої Договірної Сторони документи, звіти, свідчення та завірені копії Митна адміністрація Договірної Сторони з власної ініціативи повідомляє митній адміністрації іншої Договірної Сторони, якої це безпосередньо стосується, всю інформацію, що може стати у нагоді в зв'язку з порушеннями митного законодавства і, зокрема, стосовно нових засобів та методів вчинення таких порушень.

6.2. Що є предметом особливого нагляду договірної сторони за запитом іншої Договірної Сторони ?

За запитом митної адміністрації однієї Договірної Сторони митна адміністрація іншої Договірної Сторони в межах своїх можливостей та компетенції здійснює особливий нагляд у визначений період часу за:

(а) переміщеннями, особливо в'їздом на та виїздом з її території осіб, які небезпідставно підозрюються у тому, що вони постійно або час від часу вчинюють порушення митного законодавства на території запитуючої Договірної Сторони;

(b) переміщеннями певних товарів, які за повідомленням митної адміністрації Договірної Сторони у значних обсягах незаконно переміщуються з/на територію цієї Договірної Сторони;

(с) певними приміщеннями для складування товарів, у відношенні яких є підозра, що вони використовуються для незаконного ввезення товарів на територію запитуючої Договірної Сторони;

(d) певними автомобілями, суднами, літаками та іншими транспортними засобами, які підозрюються у використанні для вчинення порушень митного законодавства на території запитуючої Договірної Сторони,і передає митній адміністрації запитуючої Договірної Сторонни відповідний звіт.

6.3. У якості кого можуть брати участь представники митних адміністрацій при розгляді справ у суді або трибуналі за запитом Договірної Сторони ?

У разі якщо надання свідчень у письмовій формі є недостатнім, митна адміністрація однієї Договірної Сторони за запитом митної адміністрації іншої Договірної Сторони, в межах своїх можливостей, уповноважує своїх представників брати участь у розгляді справ стосовно порушень митного законодавства в суді або трибуналі на території запитуючої Договірної Сторони у якості свідків або експертів. Такий запит повинен містити, зокрема, інформацію щодо якої справи та у якій якості представника митної адміністрації запитуваної Договірної Сторони буде заслухано. Митна адміністрація запитуваної Договірної Сторони, уповноважуючи участь своїх представників у судовому розгляді, визначає межі надання ними свідчень.

6.4. Яку інформацію щодо фізичних осіб, визнаних винними у вчиненні контрабанди, може надавати Договірним Сторонам Генеральний Секретар Ради митного співробітництва ?

Генеральний Секретар Ради забезпечує створення і внесення змін та доповнень до центрального банку інформації, що надається йому Договірними Сторонами, і використовує її для підготовки узагальнень та навчальних посібників щодо нових і рецидивних напрямків здійснення митного шахрайства. Він здійснює заходи для періодичного перегляду банку з метою вилучення з нього інформації, яка на його погляд, втратила свою значимість чи актуальність.

Генеральний Секретар Ради розповсюджує серед служб та посадових осіб, визначених митними адміністраціями Договірних Сторін, специфічну інформацію, що міститься у центральному банку, у обсязі, який він вважає необхідним, а також будь-які узагальнення та навчальні посібники, згадані у пункті другому цього Додатка.

Генеральний Секретар Ради враховує застереження щодо обмежень у розповсюдженні інформації, внесені Договірною Стороною. Загалом, інформація має надаватися лише про порушення митного законодавства, які призвели до ув'язнення або можуть призвести до ув'язнення причетних осіб чи до штрафу, розмір якого перевищує еквівалент 2000 доларів США.

Інформація, що фізичних осіб повинна містити наступне:

Фізичні особи : прізвище;імена;дошлюбне прізвище (у разі його використання особою);прізвисько або вигадане ім'я;рід занять;адреса (теперішня);дата та місце народження;громадянство/Національність; Держава проживання та держави, які особа відвідувала протягом останніх 12 місяців;вид та номер ідентифікаційних паперів, включаючи державу та дату їх видачі.

Фізичні характеристики: стать;зріст;вага;статура;волосся;очі;колір обличчя.

Характерні риси або особливості:стислий опис порушення (включаючи дані щодо виду, кількості та походження товарів, що були об'єктом порушення, інформацію відносно виробника, перевізника та вантажовідправника) і обставин, що призвели до його виявлення;вид та обсяг покарання/вироку;інші спостереження, включаючи інформацію щодо володіння мовами і (у разі наявності) щодо будь-яких попередніх порушень законодавства;Договірна Сторона, що надає інформацію (включаючи контактний номер).

Як правило, Генеральний Секретар Ради надсилає інформацію щодо фізичних осіб, які вчинили порушення митного законодавства, принаймні державам, громадянами яких вони є, державам їх проживання та державам, у яких вони перебували протягом попередніх 12 місяців.

6.5. Яку інформацію митні адміністрації Договірних Сторін повинні передавати з власної ініціативи і без затримки іншій Договірній Стороні в межах надання допомоги у боротьбі з контрабандою наркотиків та психотропних речовин ?

Митні адміністрації Договірних Сторін, з власної ініціативи і без затримки, передають митним адміністраціям, яких це безпосередньо стосується, будь-яку наявну інформацію щодо:(а) вчинених або очікуваних дій, які можуть призвести до контрабанди наркотичних засобів або психотропних речовин;

(b) осіб, про яких відомо, що вони причетні до вчинення або які підозрюються у вчиненні дій, зазначених у підпункті (а) цієї статті, якщо це дозволяється національним законодавством, та про автомобілі, судна, літаки та інші види транспорту, які використовувалися або підозрюються у використанні для вчинення таких дій;

(с) нових способів та методів, які використовуються для контрабанди наркотичних засобів та психотропних речовин;

(d) новітніх засобів, які використовуються у якості наркотиків або психотропних речовин, і є об'єктом контрабанди.

Висновки

Потрібно зауважити, що існуюча правова система України є суперечливою, нестабільною та малозрозумілою. Залишаються нерозв’язаними важливі питання загальнодержавного значення.

Зрозуміло, що Україні також потрібно враховувати економічні, політичні та соціальні наслідки прийняття відповідних актів законодавства, адаптованих до вимог законодавства ЄС.

Отже, потрібно наголосити, що вивчення та аналіз позитивного досвіду організації та функціонування правової системи Європейського Союзу, а також його основних інститутів є надзвичайно актуальним та важливим в контексті можливої інтеграції України до Європейського Союзу.

Ознайомлення із загальними правовими положеннями, що регулюють діяльність та повноваження основних інститутів Європейського Союзу дозволить краще та повніше зрозуміти правову природу їх функціонування, а також сприятиме наближенню до європейських правових традицій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Европейское право: Учебник. / Под ред. Л.М. Энтина. – М.: НОРМА – ИНФРА-М, 2000. – 720 с.

2. Європейський Союз: консолідовані договори. К.: „Порт-Рояль”, 1999. – 206 с.

3. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2002. – 381 с.

4. Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: заснування і етапи становлення: Навчальний посібник. – К.: Ін Юре, 2001. – 448 с.

5. Курс международного права. В 7 т. // Наука. – М., 1993. – Т.7: Международно-правовые формы интеграционных процессов в современном мире. – 326 с.

6. Перепьолкін С. М. Міжнародно-правові аспекти митного співробітництва європейських держав : монографія / С. М. Перепьолкін. – Д. : Акад. мит. служби України, 2008. – 180 с.

7. Право Європейського Союзу. Особлива частина : навчальний посібник / [Анцупова Т. О., Аракелян М. Р., Бехруз Хашматула, Бондар Л. О. та ін. ; за ред. М. Р. Аракеляна, О. К. Вишнякова]. – К. : Істина, 2010. – 528 с.

8. Право Европейского Союза: Учебник. / Под ред. С.Ю. Кашкина. – М.: Юристъ, 2003. – 925 с.

9. Артемонова О.Ф. Международная правосубъектность Европейского Союза // Журнал российского права. – 2002. – №8. –С. 143-151.

10. Додин Е.В. Основы таможенного права Европейского сообщества // Митна справа. – 2002. – №2. – С. 3-19.

11. Кашкин С., Четвериков А. Основные положения новой Конституции для Европы // Российская юстиция. – 2004. – №6. – С. 53-59.

12. Покрещук О., Завтур Д. Міжнародний кодекс поведінки держав в митних відносинах (Міжнародна Конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур, 1973 р. Кіото) // Митна справа. – 2001. – №2. – С. 9-15.

13. Сергєєва Н.М. Формування митного права Європейського співтовариства // Митна справа. – 2003. – №6. – С. 40-41.

14. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.96. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – ст. 141.

15. Про загальнодержавну програму адап­тації законодавства України до законо­давства Європейського Союзу : Закон України від 18.03.2004 р. № 1629-IV // Відом. Верхов. Ради України. - 2004. -№ 29. - Ст. 367.

16.Customs Blueprints- Pathways to modern customs\European Commissio

– Luxembourg: Office for Official Publications of the European communities – 2007- 89pp

17.Decision (CE) № 624/2007 du Parlement Europeen et du Conseil, du 23 mai 2007, établissant un programme d’action pour la douane la Communaute (Douane 2013) // Journal оfficiel de l’Union Еuropeenne. – 2007. – № L 154. – P. 25–31.

18. Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавств

Європейського Союзу : Постанова Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 р. № 1496 // Офіц. вісн. України. - 1999. - № 33. - Ст. 1735.

18. Опришко В. Ф.Міжнародне економічне право: Підручник.

Видання друге, перероблене і доповнене. — К.: КНЕУ, 2003. — 311 с.