- •Міністерство освіти і науки україни національний університет «львівська політехніка»
- •Теоретичні відомості
- •– Тепловий (некерований) зворотний струм колектора. Підставляючи значення іе з (1) в (2) отримуємо
- •Контрольні запитання
- •Виконання роботи
- •Складання і випробування схеми
- •Зняття вхідних статичних характеристик транзистора
- •Зняття вихідних статичних характеристик транзистора
- •Побудова статичних характеристик транзистора
- •В изначення коефіцієнта підсилення за струмом і вхідного опору транзистора
- •Вказівки до оформлення звіту
- •Література:
Міністерство освіти і науки україни національний університет «львівська політехніка»
ЗНЯТТЯ ХАРАКТЕРИСТИК І ВИЗНАЧЕННЯ
ПАРАМЕТРІВ ТРАНЗИСТОРА В СХЕМІ З
СПІЛЬНИМ ЕМІТЕРОМ
Інструкція до лабораторної роботи № 4
з дисципліни: “Електроніка та мікросхемотехніка”
для студентів базового напряму 6.0914
«Комп’ютеризовані системи, автоматика і управління»
Затверджено
на засіданні кафедри
Автоматика і телемеханіка
Протокол №8 від 24 січня 2002 р.
Львів – 2002
Зняття характеристик і визначення параметрів транзистора в схемі з спільним емітером: Інструкція до лабораторної роботи №4 з дисципліни: “Електроніка та мікросхемотехніка” / Укл.: Вітер О.С., Гаранюк І.П. Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2002. 11 с.
Укладачі Вітер О.С., канд. техн. наук, доц.
Гаранюк І.П., канд. техн. наук, доц.
Відповідальний за випуск Дудикевич В.Б., д-р техн. наук, проф.
Рецензенти Стрілецький З.М., канд. техн. наук, доц.
Мотало В.П., канд. техн. наук, доц.
Мета роботи – вивчення особливостей роботи транзистора в схемі з спільним емітером, зняття вхідних і вихідних статичних характеристик, визначення коефіцієнта підсилення за струмом і вхідного опору.
Теоретичні відомості
Серед напівпровідникових приладів важливе місце займає транзистор, який застосовується для підсилення і перетворення електричних сигналів і має три виводи. Найбільше розповсюдження отримали транзистори з двома n-p переходами, які називають біполярними, оскільки їх робота основана на використанні носіїв заряду обох знаків. Структура і умовне позначення біполярного транзистора зображені на рис.1. Транзистор побудований на основі напівпровідникової монокристалічної пластини, в якій створені три області з різною електропровідністю. Для прикладу на рис.1.а зображений транзистор з електропровідністю типу n–p–n, середня область якого має діркову p, а дві крайні – електронну n електропровідність. Широко застосовуються також транзистори з електропровідністю типу p–n–p, в яких діркову p електропровідність мають дві крайні області, а середня область має електронну n електропровідність.
Середня область транзистора називається базою, одна крайня область – емітером, а друга – колектором. Таким чином транзистор має два n –p переходи: емітерний – між емітером і базою і колекторний – між базою і колектором. Віддаль між цими переходами повинна бути дуже малою (одиниці мікрометра), окрім цього концентрація домішок в базі завжди на декілька порядків менша ніж в емітері і колекторі.
У залежності від полярності напруги, яка прикладається до його переходів, транзистор може працювати в трьох режимах В активному режимі на емітерному переході напруга пряма, а на колекторному – зворотна. В режимі відсічки, або закривання, на обидва переходи подається зворотна напруга. Якщо на обох переходах напруга пряма, то транзистор працює в режимі насичення. Різновидністю активного режиму є інверсне ввімкнення транзистора, коли емітерний перехід зміщений у зворотному, а колекторний у прямому напрямках. Активний режим є основним і використовується в підсилювачах і генераторах.
Розглянемо роботу транзистора з електропровідністю типу n-p-n в активному статичному режимі, коли ввімкнені тільки джерела постійних напруг живлення Е1 і Е2 (рис.2.а). Полярність цих джерел така, що емітерний перехід зміщений у прямому, а колекторний у зворотному напрямках. При збільшенні прямої вхідної напруги зменшується потенціальний бар’єр на емітерному переході і збільшується струм емітера іе. Електрони інжектуються з емітера в базу і завдяки дифузії проходять через область бази до колекторного переходу. Оскільки колекторний перехід працює при зворотному зміщенні, то на цьому переході утворюються об’ємні заряди, між якими виникає електричне п оле. Це поле здійснює екстракцію (висмикування) електронів через колекторний перехід та втягування їх в область колектора.
Оскільки область бази мала, а концентрація дірок у ній низька, то більшість електронів проходить через базу і не встигає рекомбінувати з дірками бази і тому досягає колекторного переходу. Тільки незначна кількість електронів рекомбінує в базі з дірками. У результаті рекомбінації виникає струм бази.
(1)
Струм бази це явище небажане і навіть у багатьох випадках шкідливе. Переважно він складає незначну частину струму емітера.
Коли до емітера напруга не прикладена, то можна вважати, що через цей перехід струм не проходить. В цьому випадку через колекторний перехід протікає лише невеликий зворотний струм , який виникає за рахунок неосновних носіїв заряду, електронів з р-області і дірок з п-області. Цей струм називають також некерованим або початковим струмом колектора. Значення цього струму визначається, в основному, температурою навколишнього середовища і практично не залежить від напруги прикладеної до колекторного переходу.
Коли під дією вхідної напруги виникає значний струм емітера, то в область бази з емітера інжектуються електрони, які для області бази є неосновними носіями. Ці носії не встигають рекомбінувати з дірками і при їх дифузії через базу вони доходять до колекторного переходу. Із збільшенням струму емітера в базі зростає концентрація неосновних носіїв, які надходять з емітера, чим більше цих носіїв, тим більший струм колектора.
Повний струм колектора транзистора складає
, (2) де – коефіцієнт передачі струму емітера, значення якого переважно складає (0,95 0,99);