209.17.15. Надання послуг у тваринництві (01.42.0 квед):

надання послуг у тваринництві за винагороду або на договірній основі: утримання тварин та послуги з догляду за свійською худобою і птицею;

послуги з обстеження стану стада, перегону та випасу худоби, очищення та дезінфекція тваринницьких приміщень тощо;

послуги із стимулювання розведення худоби і птиці та забезпечення зростання їх продуктивності;

штучне запліднення тварин;

стриження овець;

209.17.16. Надання послуг у лісовому господарстві (02.02.0 КВЕД): послуги з лісівництва (таксація, оцінка промислового використання

лісу, посадка саджанців, залісення та лісовідновлення тощо);

захист лісу від пожеж;

боротьба із шкідниками та хворобами лісу;

послуги з лісозаготівлі (транспортування необробленої деревини в межах лісу);

209.17.17. Обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб) (05.01.0,

15.11.0, 15.12.0, 15.13.0, 15.20.0, 15.31.0, 15.32.0, 15.33.0, 15.41.0, 15.42.0, 15.43.0,

15.51.0, 15.61.0, 15.62.0, 15.71.0, 15.81.0, 15.83.0, 15.85.0 КВЕД).

209.18. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 цього розділу, але не обрали спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, передбаченого статтею 209 цього розділу, і на загальних підставах вважаються платником податку на додану вартість, за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також за молочні продукти, молочну сировину та м' ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької

продукції.

У разі якщо товарно-матеріальні цінності, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення вказаних у цьому пункті товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарно-матеріальних цінностей, в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Кодекс встановлює особливий порядок оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. Можливість застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ у цій сфері в цілому не суперечить вимогам Директиви Ради 2006/112/ЄС, якою передбачена спільна схема з фіксованою ставкою для фермерів.

Згідно із спеціальним режимом, встановленим цією статтею, сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів первинного виноробства, не підлягає сплаті до бюджету та залишається у розпорядженні такого підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість товарів/послуг, основних фондів, придбаних (споруджених) сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначене характеризує сутність спеціального режиму оподаткування ПДВ у нашій країні та його відмінність від спеціальної схеми з фіксованою ставкою в ЄС. Цю відмінність розкриває ст. 299 Директиви, згідно з якою фіксовані компенсаційні процентні норми (фіксовані компенсаційні процентні норми - це процентні норми, що застосовуються для надання фермерам на фіксованій ставці можливості компенсувати нарахований вхідний ПДВ за фіксованою ставкою) не повинні забезпечувати надання фермерам на фіксованій ставці відшкодувань в обсязі, більшому від нарахованого вхідного ПДВ.

Підкреслимо, що відповідно до підпункту 4 пункту 2 розділу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу спеціальний режим оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства діє до 31 грудня 2017 року.

209.1. Спеціальний режим оподаткування можуть обрати лише юридичні особи, які:

• утворені та провадять підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території;

• відповідають критеріям, встановленим у п. 209.6 ст. 209 розділу V Кодексу.

209.2. Цим пунктом сільськогосподарським підприємствам, що перебувають на спеціальному режимі оподаткування, надано право не сплачувати до бюджету суми ПДВ, нараховані на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів, а залишати у своєму розпорядженні, акумулюючи їх на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків. Такі суми використовуються на відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку - на інші виробничі цілі.

Встановлений режим є суттєвою пільгою для сільськогосподарських товаровиробників, ефект від якої перевищує не лише ефект від звільнення платника від сплати податку, в й ефект застосування нульової ставки.

209.3. Оскільки сільськогосподарське підприємство, що застосовує спеціальний режим оподаткування, не перераховує ПДВ до державного бюджету, то воно позбавляється права на бюджетне відшкодування за внутрішніми операціями.

209.4. Сільськогосподарське підприємство, яке застосовує спеціальний режим оподаткування, у разі вивезення сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту, має право отримати бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальником товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Склад виробничих факторів визначено у пп. 209.15.1 цієї статті. Отже, при здійсненні операцій експорту застосовується загальний порядок відшкодування ПДВ, визначений статтею 200 цього Кодексу.

209.5. Податковий кредит платника податку, що придбаває сільськогосподарські товари/послуги у сільськогосподарського підприємства, що знаходиться на спеціальному режимі оподаткування, визначається на загальних підставах відповідно до статей 198, 201 цього Кодексу.

209.6. Пунктом визначено критерії сільськогосподарського підприємства, згідно з якими підприємство має право перейти на спеціальний режим оподаткування ПДВ. Сільськогосподарські товари/послуги повинні становити не менше як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених сільськогосподарським підприємством протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних (податкових) періодів. При цьому виробництво сільськогосподарських товарів/послуг може здійснюватися лише на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах. Застосування зазначених критеріїв необхідно для запобігання використанню спеціального режиму оподаткування для уникнення податку підприємствами, що не мають для застосування цього режиму належних підстав.

Для визначення питомої ваги сільськогосподарських товарів/послуг у вартості всіх товарів/послуг, поставлених сільськогосподарським підприємством, вартість сільськогосподарських товарів/послуг повинна включати:

вартість продукції рослинництва і тваринництва та продуктів їх переробки на власних виробничих потужностях;

вартість продукції рибницьких, рибальських та риболовецьких підрозділів, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) і продуктів її переробки на власних виробничих потужностях;

вартість продукції, виробленої із сировини власного виробництва на давальницьких умовах.

209.7. Пунктом визначено групи товарів, що вважаються сільськогосподарськими, за умови, що такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються) суб'єктом спеціального режиму оподаткування та поставляються зазначеним платником податку. При обчисленні частки у розмірі не менше як 75 % вартості всіх товарів/послуг враховуються лише сільськогосподарські товари, що вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються безпосередньо суб'єктом спеціального режиму оподаткування. Якщо такі товари/послуги придбаваються у інших осіб, вони не включаються до складу сільськогосподарських при обчисленні зазначеної частки

(75 %).

Не поширюється спеціальний режим оподаткування на постачання сільськогосподарським підприємством, що перебуває на спеціальному режимі оподаткування, інших товарів, що не відповідають визначенню за цією статтею, як сільськогосподарських товарів. За такими операціями постачання нарахування та сплата податку до бюджету здійснюється на загальних підставах.

209.8. Спеціальний режим оподаткування не поширюється на виробників підакцизних товарів (лікеро-горілчані вироби, коньяк, бренді). Однак спеціальний режим оподаткування можуть застосовувати підприємства первинного виноробства, що поставляють виноматеріали для підприємств вторинного виноробства. Підприємства первинного виноробства здійснюють переробку винограду, виробництво виноматеріалів, сусла або соку консервованого, концентрату виноградного соку, займаються витримкою виноматеріалів, а також утилізацією відходів виноробства.

209.9. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань у сільськогосподарського підприємства. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у сільськогосподарського підприємства - продавця товарів/послуг.

209.10. Для переходу на спеціальний режим оподаткування сільськогосподарське підприємство повинно отримати свідоцтво про реєстрацію як суб' єкта спеціального режиму оподаткування. У свідоцтві про реєстрацію суб' єкта спеціального режиму оподаткування повинний міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

209.11. У разі якщо протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних (податкових) періодів сукупне постачання несільськогосподарських товарів/послуг перевищує 25 відсотків вартості всіх товарів/послуг сільськогосподарського підприємства (тобто підприємство не відповідає критерію, встановленому п. 200.6), то:

• на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення;

• орган ДПС виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

В умовах дії обставин непереборної сили суб' єкти спеціального режиму оподаткування можуть продовжити застосування спеціального режиму протягом певного терміну за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим або обласних рад. Ця норма не застосовується у випадках, якщо ризики втрати товарів були належно застраховані або у такого платника достатньо коштів на самостійне покриття збитків.

209.12. Цим пунктом визначено підстави для анулювання свідоцтва суб' єкта спеціального режиму оподаткування, у т.ч. за заявою сільськогосподарського підприємства про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування. У випадках, передбачених п. 209.12, сільськогосподарське підприємство зобов' язане повернути органу ДПС свідоцтво про його реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

209.13. Сільськогосподарське підприємство, що обрало спеціальний режим оподаткування, подає податкову декларацію у строки та в порядку, встановлені для всіх платників податку.

У разі якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування здійснює діяльність у сфері сільського господарства, окремо лісового господарства, окремо рибальства чи одночасно здійснює всі види діяльності у сфері сільського, лісового господарства, рибальства, то подається одна податкова декларація з ПДВ (скорочена), а у спеціальних полях робиться відмітка за тим видом діяльності, який є основним для платника. При цьому до такої податкової декларації включаються обсяги постачання за всією сільськогосподарською діяльністю, до якої застосовується спеціальний режим. Звичайно, складається єдиний реєстр отриманих і виданих податкових накладних.

Якщо сільськогосподарське підприємство, що обрало спеціальний режим оподаткування, одночасно здійснює господарську діяльність, на яку не поширюється дія спеціального режиму, цей платник податку за результатами такої діяльності подає до контролюючого органу декларацію, за якою розрахунки з бюджетом проводяться на загальних підставах.

209.14. Операції з постачання сільськогосподарської продукції оподатковуються за основною ставкою ПДВ. Операції з вивозу сільськогосподарської продукції за межі митної території України оподатковуються суб' єктом спеціального режиму за нульовою ставкою.

Відповідно до п. 10 підрозділу 2 розділу XX Кодексу «Перехідні положення» установлено, за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно, ставка податку становить 20 відсотків; з 1 січня 2014 року - 17 відсотків.

209. 15. У цьому пункті подано визначення основних термінів, що застосовуються для цілей ст. 209. Податковий кредит формується за рахунок виробничих факторів, перелік яких подано у пп. 209.15.1.

209.16. Важливо знати, що на процес обробки, переробки та/або консервації спеціальний режим оподаткування не поширюється, якщо у такій обробці використовуватиметься сировина, придбана у іншого виробника, а не самостійно вирощена, відгодована, виловлена або зібрана (заготовлена).

209.17. Цей пункт містить вичерпний перелік видів діяльності за кодами КВЕД, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. Для того щоб платнику ПДВ визначитися, чи поширюється на той або інший вид сільськогосподарської продукції спеціальний режим оподаткування, йому необхідно звернутися до зазначеного переліку видів діяльності. Перелік включає продукцію та послуги, пов' язані з рослинництвом, тваринництвом, змішаного сільського господарства, продукцію і послуги лісового господарства, продукцію та послуги рибництва тощо. Переліком також передбачено такі види діяльності, як обробка, переробка, консервація продукції, вирощеної, відгодованої, виловленої або зібраної (заготовленої) безпосередньо суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання її в інших осіб).

209.18. Сільськогосподарські підприємства, які не обрали спеціального режиму оподаткування та на загальних підставах є платниками ПДВ, суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах (такою сумою є різниця між сумою податкових зобов' язань і сумою податкового кредиту), повністю залишають у власному розпорядженні і спрямовують на підтримку власного виробництва тваринницької продукції.

У разі якщо сільськогосподарським підприємством товарно-матеріальні цінності виготовлені та/ або придбані використовуються у господарських операціях, пов' язаних з виготовленням зазначених у цьому пункті товарів (послуг), а частково для інших цілей, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється пропорційно, виходячи з частки використання таких товарно-матеріальних цінностей в операціях, пов' язаних з реалізацією молока, худоби, птиці, вовни, а також молочних продуктів, молочної сировини та м' ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах та відповідно в інших операціях.

Стаття 210. Спеціальний режим оподаткування діяльності з виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату

210.1. У випадках, визначених цією статтею, операції з постачання виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату підлягають оподаткуванню згідно з нормами цієї статті та не підлягають оподаткуванню у загальному порядку, встановленому цим розділом.

210.2. У цій статті терміни вживаються у такому значенні:

культурні цінності - вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату - товари, що належать до товарних позицій за кодами 9701 - 9706 згідно з УКТ ЗЕД;

дилер - платник податку, який придбаває (набуває за іншими цивільно-правовими договорами), у тому числі, шляхом ввезення на митну територію України культурні цінності, незалежно від мети та цілей їх ввезення, з метою їх подальшого перепродажу, незалежно від того, діє така особа від свого імені або від імені іншої особи за винагороду.

Маржинальний прибуток (без урахування податку) - це сума, отримана у вигляді різниці між ціною продажу товарів та ціною їх придбання, розрахованих за звичайними цінами.

У разі продажу культурних цінностей на публічних торгах (аукціонах) його організатор прирівнюється з метою оподаткування до дилера відповідно до цього підпункту.

210.3. У разі постачання культурних цінностей застосовується спеціальна схема оподаткування маржинального прибутку, отриманого дилером, відповідно до положень цієї статті.

210.4. Маржинальна схема застосовується до постачання дилером культурних цінностей, якщо такі цінності були поставлені йому однією із зазначених нижче осіб:

а) особою, що не зареєстрована як платник податку;

б) платником податку, якщо операція з постачання ним таких культурних цінностей звільняється від оподаткування або не підлягає оподаткуванню згідно з цим розділом;

в) платником податку, якщо цим платником податку при постачанні культурних цінностей був нарахований податок за маржинальною схемою;

г) авторами культурних цінностей чи їх правонаступниками. Маржинальна схема може застосовуватися дилером до операцій з

постачання на митній території України культурних цінностей, що були ввезені дилером в митному режимі імпорту.

210.5. Базою оподаткування для операцій з постачання дилером культурних цінностей є його маржинальний прибуток (без урахування податку), до якого застосовується ставка, визначена підпунктом «а» пункту 193.1 статті 193 цього розділу.

На операції з постачання на митній території України дилером, який застосовує правила, встановлені цією статтею, податкова накладна не виписується.

6. Дилер, який придбаває культурні цінності у осіб, визначених у пункті 210.4 цієї статті, не має права на податковий кредит.

7. На операції з вивезення культурних цінностей у митному режимі експорту нульова ставка податку не застосовується.

8. Платник податку, який придбаває культурні цінності у дилера, який застосовує маржинальну схему, не має права вимагати податкову накладну та відносити до податкового кредиту суму податку, сплаченого на маржинальний прибуток.

Дилер зобов'язаний вести окремий податковий облік операцій з придбання та постачання культурних цінностей та окремий облік операцій з придбання та постачання інших товарів/послуг, до яких застосовується загальний режим оподаткування.

У ст. 210 Кодексу враховано норми усталеної міжнародної практики оподаткування діяльності з виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату. Встановлені законодавцем норми відповідають стандартам Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість.

У разі постачання культурних цінностей застосовується спеціальна схема оподаткування маржинального прибутку (різниці між ціною продажу товарів та ціною їх придбання, розрахованих за звичайними цінами), отриманого дилером, відповідно до положень цієї статті. Маржинальна схема застосовується до постачання дилером культурних цінностей у митному режимі імпорту, якщо такі цінності були поставлені йому однією із зазначених нижче осіб:

- особою, що не зареєстрована як платник податку;

• платником податку, якщо операція з постачання ним таких культурних цінностей звільняється від оподаткування або не підлягає оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу;

• платником податку, якщо цим платником податку при постачанні культурних цінностей був нарахований податок за маржинальною схемою;

- авторами культурних цінностей чи їх правонаступниками.

Базою оподаткування для операцій з постачання дилером культурних цінностей у митному режимі імпорту є його маржинальний прибуток (без урахування податку), до якого застосовується основна ставка ПДВ. При цьому податкова накладна не виписується, а дилер, який придбаває культурні цінності у зазначених осіб, не має права на податковий кредит.

До операцій з вивезення культурних цінностей у митному режимі експорту нульова ставка ПДВ не застосовується. Платник податку, що придбаває культурні цінності у дилера, який застосовує маржинальну схему, не має права вимагати податкову накладну та відносити до податкового кредиту суму податку, сплаченого на маржинальний прибуток.

Стаття 211. Особливості оподаткування операцій, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему

211.1. На період виконання робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, які виконуються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, або за рахунок коштів, які передбачаються в Державному бюджеті України як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття» для виконання міжнародної програми - Плану здійснення заходів на об'єкті «Укриття» відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку, Урядом України і Чорнобильською атомною електростанцією:

звільняються від оподаткування операції з імпорту товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання);

оподатковуються за нульовою ставкою операції з постачання товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання), виконання робіт та постачання послуг на митній території України, що здійснюються в рамках міжнародної технічної допомоги. Суми податку, сплачені платником податку - виконавцем робіт, послуг за контрактом, укладеним з отримувачем міжнародної технічної допомоги (реципієнтом) або з особою-нерезидентом, яка уклала контракт з реципієнтом, відшкодовуються з бюджету протягом місяця, що настає після місяця, в якому подається податкова декларація, за умови наявності належним чином оформлених документів та підтвердження їх матеріалами документальної перевірки.