89.Загальна характеристика основних факторів розвитку суспільств Західної цивілізації у 1950-80-ті роки.

У період 1950-1980рр. суспільства Зах.цивілізації зазнають значних змін, зумовленими насамперед темпами економічного зростання, плоди якого вможливили розбудову суспільств добробуту, реалізацію ідеї людино центризму. Основними факторами розвитку стали:

• Досягнення високих темпів економічного зростання 50-60-ті роки та досягнення високого рівня добробуту (7-12%)

• Проблематика економічних досліджень:

1. Неокейнсіанський напрям (Харрод, Домар, Хансен – створили нову теорію анти циклічного регулювання економіки)

2. Неокласичний напрям (Мід, Солоу – здійснюють перехід від застосування статичного підходу до динамічного)

3. 60-ті роки – Мід, Робінсон – узгоджують власні ідеї з так званим «золотим правилом» нагромадження капіталу в основі якого за Фелпсом - критерієм визначення норм заощаджень мають стати максимізація добробуту суспільства – якнайбільше споживання)

• Практична реалізація ідеї людино центризму – людина поряд із свободою в суспільстві набуває відчуття захищеності

• Поряд з централізованим впливом держави поширюється децентралізований – вплив громадянського суспільства – спосіб організації суспільного життя

• Головне завдання держави – збереження цілісності суспільства, яке реалізується у післявоєнний період за напрямками:

1. Забезпечення населення продовольством, а промисловість – сировиною

2. Націоналізація окремих галузей промисловості

3. Подолання безробіття

4. Застосування державою кейнсіанського підходу до економічного регулювання

• Набуття форми солідаризму у взаємодії двох полюсів суспільства – центру та вільних індивідумів

Крім того, основними факторами та процесами розвитку суспільств Зах.цивілізації є :

• Фінансово-торговельний

• Інтернаціонально-інтеграційний

• Науково-технічний та технологічний

• Соц.-оптимізуючий

Кожен із даних факторів передбачає встановлення нових трендів розвитку суспільств Зах.цивілізації:

• Військово-пол.протистояння (Черчель оголосив «холодну» війну СРСР)

• Поглиблення інтеграційних процесів

• Модифікація економічних систем – формується система змішаної економіки

• Трансформування інституту власності у бік раціоналізації поведінки суб’єктів господарювання та захисту екном. та сусп. свобод

• Розпад колоніальної системи

• Економ.криза циклічного і структурного походження.

90.Післявоєнна стабілізація світової фінасово-грошової сфери. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.

Фактор війни підірвав фінансово-грошову сферу та інвестиційну складову націон. економік європ. цивілізаціі. Німеччина пограбувала 70% промисловості окупованих країн, до цієї країни вивозили сировинні, паливні запаси нафти, металу, вугілля, продовольства. Це було серйозним бар’єром на шляху відродження економік.

Після війни перед урядами країн європ цивілізації постало два важливих питання:1.стабілізувати фінансово-грошову сферу; 2.вибудувати нову світову фін систему на основі нової системи валютних курсів. Перше завдання було вирішено в результаті «Плану Маршала». Проблеми повязані з розвязання 2-го завдання були розглянуті на Бреттон-Вудській міжнародній конференці.

План Маршала був ініційований США, вони прагнули прийняти активну участь у перебудові міжнар ек відносин і реалізувати мрію ліберального устрою світу під америк захистом. План передбачав виділення позик і кредитів для Європи і включав 16 країн, які в липні 47 р на зустрічі в Парижі уклали конвенцію про створення спец Організації Європ Ек Співробітництва.

Стосовно процесу відродження Європи план Маршалла передбачав тимчасове припинення дії принципів еко­н лібералізму (на чотири роки). Передбачалося зосере­дитися на виконанні таких завдань: модернізація інфраструктури, збільшення обсягів виробництва, більш рівномірний розподіл важкої індустрії, раціоналізація ви­робництва в с/г та легкій промисл, грошова і фінансова стабілізація. Вцілому план виконав сподівання америк уряду:

1. відновлення економіки країх зх європи та здійснення розрахунків за борги

2.відкриття європ ринку збуту для США і Канади

3.відновлення і укріплення Європ елітного класу_ гарант політ стабільності

4.усунення загрози соціалізму.

1.новий імпульс отримала промислова реконструкція країн та поновлення транспортної інфраструктури Західної Європи.

2. створено умови для модернізації індустріального й с/г обладнання, що позитивно позначилося на продуктивних силах націон економік Зах Європи.

3. на стабільний рівень було виведено темпи вироб­ництва продукції, полегшилися внутрішньоєвроп розрахун­ки та розрахунки із боргами країн Західної Європи.

Американський долар перетворився на головну резервну світову валюту. В результаті всі європ країни залишили зону англ фунта стерлінга і перед ними постало завдання вибудови нової міжнародної валютної системи., цю проблему було розглянуто на бреттон-вудській конференції.

Під час підписання «бреттон-вудської» угоди 1944р було утвердже­но створення стабілізаційного фонду в межах МВФ. Тоді ж було прийнято рішення про заснування міжнародної інвестиційної ор­ганізації, яка дістала назву «Міжнародний банк реконструкції та розвитку» (МБРР), або Світовий банк, метою діяльності якого було надання довготермінових позик для реконструкції зруйно­ваних війною економік, а в подальшому — сприяння розвитку найбідніших країн світу.

Бреттон-Вудська угода передбачала:

• збереження золотих паритету валют і фіксація їх у МВФ;

• золото — як міжнародний платіжний і резервний засіб;

• прирівнювання долара до золота (35 дол за 1 тройську унцію, рівну 31,1035 г) і закріплення за ним статусу головної резервної валюти;

• введення взаємної оборотності валют; встановлення режиму фіксованих валютних курсів та інше