- •1.Суть, зміст та значення цивілізаційної парадигми для пізнання суспільних процесів.
- •2.Господарство, господарська система та її еволюція
- •3. Порівняльний аналіз типів господарських систем та їх змісту
- •4. Об’єкт та предмет історії економіки та економічної думки
- •5.Сутність, фундаментальні принципи побудови та значення системно - синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів як складової цивілізаційної парадигми.
- •6. Методи історії економіки та економічної думки та завдання дисципліни
- •7. Підходи та критерії щодо періодизації господарського розвитку суспільства.
- •8.Власність на засоби виробництва як одна із центральних суспільних інституцій та її вплив на історичний розвиток господарської системи.
- •9. Розкрийте особливості історико - економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.
- •10.Порівняйте сутність та зміст формаційної та цивілізаційної парадигм пізнання суспільних процесів.
- •11.Привласнююче та виробничо-відтворююче гос-во: визначення, стук-ра, досягнення та обмежиність.
- •12. Неолітична революція та її вплив на господарський роз-к первісного сус-ва.
- •13. Община як центр соціальної і господарської організації первісного суспільства.
- •14. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська культура та її знач.
- •15. Передумови і умови становлення господарства ранніх цивілізацій.
- •16. Розвиток господарської сфери суспільства Месопотамської цивілізації. Закони Хамурапі про явища і процеси господарського життя.
- •17. Розвиток господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.
- •18. Визначте спільні риси і відмінності господарств Месопотамії, Давнього Єгипту, Кріто-Мікенської цивілізації.
- •19.Порівняйте особливості формування Східної та Західної цивілізації в осьовий час та дайте їм ( «осьовому часу», Східній та Західній цивілізації) загальну характеристику.
- •20.Господарська система Давньої Індії в осьовий час та її відображення в “Артхашастрі”.
- •21.“Гуань-дзи” як пам'ятка економічної думки Давнього Китаю та її зв'язок з реформами Цинь Шихуана (259-210 рр. До н.Е.).
- •22.Господарська система Давньої Греції та її відображення у працях Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •23.Еволюція поглядів римських мислителів (Катона, Варрона, Колумелли) на організацію сільськогосподарського виробництва Давнього Риму.
- •24.Порівняльна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізацій та їх підсистем в осьовий час.
- •25.Загальна характеристика підсистем суспільств Західної цивілізації доби середньовіччя та їх зв'язок з господарською системою
- •26.Характеристика господарських одиниць (форм) в Західній Європі доби середньовіччя. Вілла та її характеристика на основі “Капітулярію про вілли”.
- •27. Виникнення середньовічних міст в Західній Європі та їх господарський розвиток. Корпоративні форми організації господарства та їх висвітлення в цехових статутах.
- •28. Господарські форми в українських землях доби середньовіччя. Їх характеристика.
- •29.Українські міста та еволюція організації їх господарства доби середньовіччя.
- •31.Вплив політичних, соціальних, духовно-культурних та економічних факторів на господарське життя європейських держав пізньофеодальної доби.
- •32.Значення великих географічних відкриттів для становлення товарного господарства в Європі.
- •33.Процес первісного нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •34.Формування товарно-грошового (капіталістичного) господарства: передумови переходу від простого товарного до товарно-грошового (капіталістичного) ринкового господарства.
- •36.Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.
- •37.Формування передумов товарного господарства та його проникнення в аграрну сферу. Економічна таблиця Кене.
- •38.Економічна думка періоду первісного нагромадження.
- •39. Розкрийте сутність явища "революції цін" та його зв’язок з Великими географічними відкриттями. Поясніть, як «революція цін» вплинула на економічний розвиток Західної Європи?
- •41. Відродження, Реформація і Просвітництво, їх сутність та роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації.
- •42. Суть і значення демократичної, промислової та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •43. Дайте визначення та зробіть порівняльну характеристику промислового перевороту в Англії, Франції, Німеччині і сша (передумови, періоди, особливості та наслідки).
- •44. Загальні закономірності та особливості формування ринкової господарської системи в провідних країнах Європейської цивілізації (друга половина хvіі - 60-ті роки хіх ст.).
- •45. Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
- •46. Зробіть порівняльний аналіз меркантилізму і класичної школи політичної економії (суть, представники, історичні умови виникнення, методологія та трактування основних економічних категорій).
- •47. Проаналізуйте процес становлення теорії вартості в економічному спадку в.Петті, а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- •48. Історична школа: причини виникнення, сутність, етапи розвитку та вплив на розвиток господарства Німеччини
- •49. Марксистська економічна теорія та сучасність.
- •50. Виникнення і становлення нових форм господарювання в умовах генезису ринкової економіки в Англії (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.).
- •54. Проблема протекціонізму та фритредерства у теоріях представників економічної думки хv – хvііі ст. (меркантелістів, фізіократів, а.Сміта та д.Рікардо)
- •55. Економічні передумови Визвольної війни українського народу (1648-1676)
- •56. Основні напрями економічної політики б.Хмельницького та її меркантилістські засади
- •57. Господарська система Гетьманату та її еволюція на протязі другої половини XVII — середини XVIII ст.
- •58. Господарська система Західної України та її еволюція під впливом реформ Йосипа іі
- •59. Основні прояви елементів ринкового господарства в господарській системі країни наприкінці XVIII - початку хіх ст.
- •60. Криза кріпосної системи та її відображення у працях українських економістів першої половини хіх ст. (в.Каразіна, м.Балудянського, і.Вернадського)
- •61. Друга науково-технічна революція (остання чверть хіх ст. – початок хх ст.) та її вплив на ринкове господарство країн Західної Європи та сша
- •62. Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції
- •63. Внесок а.Маршалла у світову економічну науку та вплив його праць на формування сучасної економічної теорії
- •64. Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму
- •65. Економічне піднесення Німеччини в кінці хіх ст. Та виникнення соціального напряму політичної економії
- •66. Причини швидкого економічного розвитку сша наприкінці хіх ст. Особливості американської школи маржиналізму
- •67. Основні тенденції господарського розвитку Франції на межі хіх – хх ст. Математична школа маржиналізму
- •68. Господарська система Англії на межі хіх – хх ст. Кембриджська школа
- •69. Дайте порівняльну характеристику господарських систем країн Західної Європи та сша в 70-ті роки хіх – на початку хх ст.
- •70. Порівняльна характеристика господарського розвитку Німеччини та Франції на межі хіх ст.
- •71. Особливості становлення та розвитку ринкового господарства в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •72. Основні течії економічної думки в Україні (кінець хіх – початок хх ст.)
- •73. Порівняйте основні положення реформ 1848 та 1861 рр. Та їхній вплив на генезис ринкових відносин у підавстрійській та підросійській Україні
- •74. Представники Київської психологічної школи (м.Бунге, д.Піхно, о.Білимович) про шляхи ринкової перебудови суспільства
- •75. Творчий внесок м.Тугана-Барановського в українську та світову економічну думку
- •76.Роль столипінської аграрної реформи в господарському розвитку України.
- •77.Сутність та етапи становлення світової системи господарства.
- •78.Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20-30 рр. Хх ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж. М. Кейнса.
- •79.Світова економічна криза (1929-1933 рр.) та шляхи виходу з неї. «Новий курс» д. Ф. Рузвельта.
- •80.Особливості економічної кризи 1929-1933 років у Німеччині. Виникнення необералізму та його роль у господарському відродженні країни.
- •81.Соціально- економічні наслідки Першої світової війни. Версальська угода та її економічний зміст.
- •82.Світове господарство в роки стабілізації. Економічний зміст планів Дауеса та Юнга.
- •83.Особливості розвитку світового господарства на зламі хіх-хх ст. Та їх відображення в концепціях імперіалізму (Дж. Гобсон, в. І. Ленін, к.Каутський, р. Гільфердінг, й. Шумпетер).
- •84.Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополістичного розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е. Чемберліна, Дж. В. Робінсон, й. Шумпетера.
- •85.Причини виникнення, суть та основні напрями раннього інституціоналізму.
- •86.Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи, воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).
- •87.Порівняйте економічну політику виходу з кризи 1929-1933рр., запропоновану д. Ф. Рузвельтом, та економічну політику нацистської Німеччини.
- •88.Порівняйте особливості методології кейнсіанства та неолібералізму та їх підходів до вирішення макроекономічних проблем.
- •89.Загальна характеристика основних факторів розвитку суспільств Західної цивілізації у 1950-80-ті роки.
- •90.Післявоєнна стабілізація світової фінасово-грошової сфери. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.
- •91.Інтернаціоналізація виробництв та інтеграція господарських систем у 1950-80-ті роки. Початок глобалізації.
- •92.Нтп і нтр як фактори розвитку світової системи господарства та її підсистем у 1950-80-ті роки. Порівняльна характеристика концепцій нтр.
- •93.Суть та особливості розвитку змішаних ринкових систем провідних країн світу у 1950-80-ті роки.
- •94.Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 1950-80-ті роки хх.
- •95.„Економічні дива” Німеччини та Японії: порівняльний аналіз і теоретичне обґрунтування.
- •96.Зробіть порівняльну характеристику неокейнсіанських (р. Харрод, о. Домар), неокласичних (р. Солоу Дж. Мід) та неоінституціональних (с. Кузнець) теорій економічного зростання.
- •97.Кризи світової і національних економік у 1970-80-ті роки та їх аналіз в економічній думці. Феномен стагфляції.
- •98.Особливості реалізації ідей неоконсерватизму та монетаризму в реформуванні господарств Англії („тетчеризм”) та сша” („рейганоміка”): порівняльний аналіз.
- •99. Посилення інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства кінця хх – початку ххі ст.Ст.
- •100.Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності як одна з найхарактерніших рис сучасного етапу світогосподарського розвитку.
- •101.Передумови, суть та наслідки інформаційно-технологічної революції кінця хх – початку ххі ст. Та її відображення в сучасній економічній думці.
- •102. Основні тенденції економічного розвитку сша на етапі інформаційно-технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- •103. Основні тенденції економічного розвитку Великої Британії на етапі інформаційно-технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- •104. Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку на сучасному етапі.
- •105. Зміна ролі факторів економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •106. Структура інституціоналізму та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •107. Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорії і практики постіндустріального та інформаційного суспільства.
- •108. Трансакційний сектор економіки, теорія прав власності та трансакційних витрат. Теорема р. Коуза.
- •109. Загальна характеристика та основні етапи становлення командно-адміністративної системи в радянській Україні.
- •110. Політика „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х років хх ст.
- •111. Перехід до нової економічної політики як об'єктивна необхідність господарського розвитку.
- •112. Основні напрями теоретичних досліджень в українській економічній літературі 20-х років хх ст.
- •113. Суть радянської індустріалізації та джерела її реалізації.
- •114. Суцільна колективізація та її соціально-економічні наслідки.
- •115. Радянська господарська система в екстремальних умовах Великої Вітчизняної війни.
- •116. Криза радянської командно-адміністративної системи та спроби її трансформації у 50-ті роки хх ст.
- •118. Остання спроба реформування радянської командно-адміністративної системи в другій половині 80-х років хх ст.
- •119. Зробіть порівняльний аналіз спроб та результатів реформування радянської господарської системи у 60-х та в другій половині 80-х років хх ст.
- •120. Становлення національної господарської системи України в першій половині 90-х років хх ст.
- •124. Основні етапи аграрної реформи в Україні в 90-ті роки хх ст.
- •125. Структурна перебудова української економіки: теорія та практика (1990-ті роки).
28. Господарські форми в українських землях доби середньовіччя. Їх характеристика.
Велика земельна власність формується починаючи з IX ст. Князі, відправляючи своїх дружинників на збір данини, часто-густо закріплювали ті чи інші землі за ними «на прокорм». Це не була ще передача землі у власність, а лише право на збирання данини. Крім того, князь міг нагородити своїх дружинників землею за службу або просто віддати їм частину власних володінь
Великими власниками землі виступали князі і бояри. Головною формою господарства була вотчина, яка виступала й як форма феодального землеволодіння, - спадкова феодальна власність на землю, що зазвичай виникала в результаті жалування князем землі боярам і визначалась як безумовне володіння землею за необмеженого розпорядження нею.
"Руська правда" відобразила походження феодальної залежності населення шляхом як економічного, так і позаекономічного примусу. Приклад другого — розорений смерд вимушений був іти в кабалу до світського або церковного феодала (рядовичі та закупи).
У "Правді Ярославичів" знайшло відображення облаштування вотчини як форми земельної власності й організації виробництва. Її центром були палаци князя або боярина, будівлі його наближених, стайні, приміщення для худоби. Вотчину можна було купити, продати, передати в спадщину. Як правило, її утворювали багаті люди через приєднання земельних ділянок інших общинників, зокрема, збіднілих. Інколи таке приєднання здійснювалося насильницьким шляхом. Саме так вотчинники на Русі перетворювались у великих землевласників.
Вотчина могла бути княжою, боярською, монастирською, церковною. Із цього часу (X—XI ст.) смерди (сільське населення) не тільки сплачують данину державі, а й стають залежними від феодала (боярина) і сплачують йому за користування землею оброк (натуральний) або відпрацьовують панщину. Проте в цей період значна частина жителів ще залишалися незалежними від бояр. Була общинна власність, вона переважала в сільському господарстві.
Вотчина могла бути як боярською, так і княжою або церковною. «Руська правда» дає уявлення про княжу вотчину. Центром її був «княж двір», тобто князівське житло («хороми») та житла його слуг, житла безпосередніх виробників, які своєю працею обслуговують вотчину —рядовичів,смердів, холопів. Вотчина ділилася на панське господарство і селянське держання, рілля також ділилася на панську та селянську. У дрібне господарство смерда входили наділ землі, хата, худоба, птиця. Селянин платив феодалу оброк, обробляв своїм знаряддям та тяглом панське поле, тобто ніс феодальні повинності.
Включала вотчина й угіддя (луки та випаси, де паслася худоба, як княжа, так і селянська), а також — «ловища», і «борті», тобто місця полювання та збирання меду, які належали князеві, «княжі борті». На чолі княжої вотчини стояв представник князя — боярин-огніщанин, високе становище якого підтверджує 80-гривнева вира (штраф), що захищає його життя за «Руською правдою». Князь у своїй вотчині виступає як феодал-землевласник, що має певні права відносно залежного населення, яке підлягає його юрисдикції.
Литва, приєднуючи землі Русі, не рушила старих порядків, тому в той час зберігаються форми організації господарства та власності. Крім вотчин, які можна було передавати у спадок, князівські та боярські вільні слуги отримували за службу або за умови несення відповідної служби землі, що були умовною власністю і називалися «держава» ( цій формі земельної власності відповідав на заході бенефіцій, а у Північно-Сх Русі – помістя). В ході усобиць, коли князь втрачав свої землі, втрачали їх і «державці», адже новий власник вотчини передавав «держави» своїм слугам.
Форми гос-ва в У:
-вотчина
-княжий двір
-боярський двір
-община