- •Религиозное верование и мифология древнеславянских племён
- •Значение культуры Киевской Руси в становлении и развитии древнеславянских народов
- •Крещение Руси и влияние христианства на дальнейшее культурно-историческое развитие славянских народов
- •Особенности миропонимания человека времён Киевской Руси: славянское двоеверие
- •Роль византийской культуры в развитии древнерусской культуры
- •Деятельность Кирилла и Мефодия и возникновение письменности на Руси
- •Жемчужины архитектуры Киевской Руси
- •Расцвет изобразительного искусства: древнерусские мозаики, фрески, книжная миниатюра, иконопись
- •Устное народное творчество Киевской Руси. Былинный эпос
- •Особенности рукописной книги Киевской Руси. Остромирово Евангелие
- •Школьное образование и книжное дело Киевского государства
- •Литература времён Киевской Руси: летописи
- •Памятка древнерусского права. «Русская правда »
- •«Поучение детям» Владимира Мономаха как памятка христианской славянской морали и дидактики
- •«Слово о полку Игореве» - выдающиеся произведение древнерусской культуры
- •Культура литовско – польского времени: борьба православья и католицизма как ситуация культурного выбора
- •Просветительская деятельность братств и братских школ
- •Культурная и просветительская деятельность князя Константина Острожского. Основание Острожской академии, а также её значение для развития высшего образования
- •Развитие книгопечатания в Украине. Значение деятельности Ивана Федорова
- •Культурная и образовательная деятельность Петра Могилы
- •Значение Киево-Могилянской академии для развития высшей школы
Религиозное верование и мифология древнеславянских племён
Первісні релігійні вірування мали характер практичний, домашній і господарський. Вірування-натуралістичного спрямування. Відображено шанобливе ставлення людини до навколишнього середовища-сонця,води,землі,води,дерев(дуб,особливо старий,-символ міцності.ясень-символ Перуна.клен і липа-символи подружжя.),тварин і птахів(зозуля-провісниця майбутнього,голуб-кохання,ластівка-доля людини,ворони-священні птахи,сова-символ смерті та пітьми). Ранні релігії-анімістичні(людина вірила,що все навколо неї живе)основа світогляду 3 елементи:аніматизм-оживлення,анімізм-одухотворення,антропоморфізм-уособлення.ранні релігійні вірування пройшли такі стадії:фетишизм(віра в надприродні властивості різних предметів або об єктів),магія віра в існування надприродних засобів впливу на природу і людину),тотемізм(віра в те,що що людина має родинні зв язки з певним видом тварин),землеробські культури,шаманство.Особливу шану мали жіночі божества.матір світу-Лада.Професор Анічков твердить,що КР мала три релігії:князь і його дружина своїм головним богом мали Перуна,купці і міщани-бога торгівлі,Велеса,»скотья бога»,простий народ богів не визнавав.слов яни мали свій добре розроблений релігійний календар.Основний пантеон слов янських богів доповнювала низка божеств нижчого рангу:Лель,Леля,Діванія,Дівонія,Дана,русалії,домовики,водяники,лісовики.вагома складова частина світогляду-міфологія.вищий рівень міфології(найбільш узагальнений тип функцій богів,їх зв язок з офіційним культом)середній рівень(божества,пов язані з господарськими циклами робіт і сезонними обрядами)нижчий рівень(різні групи не антропоморфної нечистої сили,духів,тварин)творцем всесвіту виступає Род,і жіноче божество-Рожаниця.у цілому в культурі стар-х слов ян можні виділити дві групи реліг-х вірувань:обожнення природи і культ роду.слов яни вважали,що всі дії і вчинки в їх житті супроводжують предки.вони молились та приносили жертви богам.Релігійні вірування і міфологія стародавніх слов ян стали культурним полем,на грунті якого поширювалось християнство,запроваджене в КР.
Значение культуры Киевской Руси в становлении и развитии древнеславянских народов
Народ Київської Русі створив багату, самобутню і на той час високу матеріальну й духовну культуру, що розвинулась на основі попередніх здобутків східних слов'ян.
Здобутки в ремісницькій техніці, архітектурі й живопису. Київська Русь славилася своїми ремісниками, які майстерно виготовляли знаряддя праці, зброю, предмети домашнього вжитку.
Давньоруські гончарі, удосконаливши техніку виробництва, виготовляли гарний глиняний посуд (глечики, горщики, миски, блюда та ін.), оздоблений кольоровою поливою й різними візерунками.
Ковалі робили добротні залізні лемеші і чересла для плугів, ножі, сокири, серпи, підкови для коней, замки, мечі, щити, кольчуги, шоломи тощо. На поверхню усіх цих виробів часто накладалися художні оздоби й написи. Особливо славилося мистецтво ювелірів, які вміли обробляти дорогоцінні метали, робити з них чудові прикраси.
Будівельними матеріалами були в них цегла-плінфа, цементівка (розчин, що складався з вапна, товченої цегли, кераміки), камінь тощо. Окрасою Києва стали такі споруди, як Десятинна церква, Софійський собор. Золоті ворота (головний в'їзд до міста), Успенський собор, ряд кам'яних князівських теремів, Відомими стали архітектурні споруди Чернігова (Спаський собор), Переяслава (Михайлівський собор), Галича та багатьох інших міст. Чимало споруд збереглося до наших днів. Вони засвідчують високий розвиток архітектури наших предків.
Архітектура дала поштовх поширенню живопису. Князівські палаци й культові храми прикрашалися різьбою по дереву і кості, настінними мозаїками, фресками, різьбленими ' кам'яними деталями, іконами. Таке оздоблення можна побачити сьогодні в Софійському соборі в Києві. Давньоруські художники майстерно оздоблювали шкіряні оправи рукописних книжок. За часів Київської Русі у Печерському монастирі діяла навіть майстерня живопису, де працював талановитий художник Аліпій.
Усна народна творчість і музика. З давніх часів у східних слов'ян існувала багата усна народна творчість: обрядові пісні, билини, казки, легенди, прислів'я, приказки тощо. У Київській Русі значного поширення набули билини — поеми, присвячені важливим подіям, особливо боротьбі з ворогами.[ З курсу літератури відомі билини «Ілля Муромець і Соловей-розбійник», «Добриня Нікітич і Змій», «Альоша Попович і Тугарин Змієвич» та інші, в яких оспівувалися подвиги богатирів
Розвивалося музичне мистецтво. Серед музичних інструментів були відомі дудки, сопілки, флейти, гуслі, лютні, бубни тощо. Вони поділялися на духові, щипкові й ударні. Музика записувалась нотними знаками. При дворах князів створювалися музичні ансамблі, а при церквах — хори. Писемність, літописання та література. Писемність у Київській Русі з'явилася задовго до запровадження християнства. Про це свідчать документи — договори київських князів з імператорами ' Візантії другої половини IX і першої половини X ст., а також берестяні грамоти, знайдені й прочитані ученими.» Після введення християнства на Русі з давньоруської і церковнослов'янської мов утворилася писемна мова, з'явилося більш досконале слов'янське письмо — кирилиця, створене болгарським просвітителем Кирилом у IX ст
У Київській Русі з'явилася й художня література переважно церковного змісту. І Найбільш визначні твори — «Слово про закон і благодать» митрополита Іларідна, «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Ізборники» Святослава Ярославича.