- •Предмет та система юридичної психології.
- •Завдання, які вирішує юридична психологія.
- •Методи юридичної психології та її характеристика.
- •Історія розвитку юридичної психології в Україні та за її межами.
- •Особливості використання звань з юридичної психології у професійній діяльності правознавця та менеджера з безпеки підприємництва.
- •Підприємець як об'єкт психологічного аналізу та суб'єкт правовідносин.
- •Психолого-правові умови забезпечення безпеки бізнесу та здійснення успішного підприємництва.
- •Психологія правознавчої діяльності.
- •1. Правова соціалізація
- •2. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості
- •3. Психологічні умови дієвості правових норм
- •Зміст професіограм слідчого, судді, адвоката, нотаріуса, менеджера з безпеки підприємництва (за вибіром студента).
- •Психологія взаємовідносин підприємця з правознавцями.
- •Соціально-психологічна характеристика особи у юридичній психології.
- •1 2. Психологічний аналіз особи злочину.
- •Психологія організації злочинних угрупувань.
- •Психологічні основи тероризму.
- •Психологія розвитку тіньової економіки.
- •Типологія особи злочинців.
- •Психологічна структура злочину.
- •Психологічні особливості вивчення особи, яка підозрюється у скоєнні злочину.
- •Девіантна поведінка та її особливості.
- •Психологічна характеристико злочинної субкультури та її вплив на культуру підприємництва.
- •Основи психотехніки у діяльності правознавця.
- •Психотехніка використання невербальних засобів.
- •Психотехніка мислення.
- •Психотехніка спілкування у правознавчій діяльності.
- •25.Особливості встановлений психологічного контакту та довірчих відносин. 25.Особливості встановлення психологічного контакту та довірчих відносин.
- •Методи психологічного впливу в правознавчої діяльності.
- •Психотехніка професійного спостереження у професійній діяльності юриста.
- •Психологічний портрет та особливості його створення.
- •Психологічні особливості діагностики брехні, приховування причетності й обставин.
- •Загальна характеристика психологічних особливостей слідчої діяльності.
- •Психологія обстеження місця події.
- •Психологія затримання.
- •Психологічні особливості здійснення обшуку.
- •Психологія допиту.
- •35.Психологія очної ставки
- •36.Психологія розпізнавання.
- •Психологія слідчого експерименту.
- •Психологія взаємодії працівників комерційних служб безпеки з представниками правоохоронних органів під час розслідування злочинів.
- •Психологічний зміст судової діяльності.
- •Психологічні особливості організації судового слідства.
- •Психологія промови прокурора, адвоката, підсудного.
- •Психологія винесення вироку.
- •Судово-психологічна експертиза: цілі та задачі.
- •Методики проведення судово-психологічної експертизи.
- •Судово-психологічна експертиза емоційних станів.
- •Експертиза соціально-психологічних особливостей членів злочинного угрупування.
- •Експертиза здатності свідчити.
- •Предмет і задачі виправно-трудової психології.
- •Динаміка особистості позбавленого полі та виховний процес.
- •Психологія поведінки засудженого.
- •Психологія позбавленого волі, задачі та фактори ресоціалізації.
- •Особливості використання практичної юридичної психології у діяльності менеджерів з безпеки підприємництва.
- •Психологія особистої безпеки
- •Психологічні особливості взаємодії оперативно-розшукової та слідчої діяльності.
- •Психологія оперативно-розшукової діяльності.
- •Психологія приватної детективної діяльності.
- •65.Психологія праці адвоката.
35.Психологія очної ставки
У кримінальному судочинстві очна ставка відома як ефективний спосіб перевірки і одержання нових доказів. У «Руській правді» (XI–XII ст.) вже зафіксований правовий інститут «зведення», який є прообразом очної ставки. Очна ставка — це слідча (судова) дія, яка передбачає одночасний допит раніше допитаних осіб про обставини, щодо яких були дані істотно суперечливі показання. Очна ставка може бути проведена між двома допитаними раніше свідками, між двома обвинуваченими чи підозрюваними. Очна ставка може бути проведена також у суді. Сутність очної ставки полягає в тому, що слідчий пропонує кожному з допитуваних дати показання про обставини, у яких виявлені істотні суперечності. Під час очної ставки допитуваним може бути дозволено ставити запитання один одному. Відомо, що очна ставка проводиться для усунення істотних суперечностей у показаннях. Однак вивчення психологічних особливостей очної ставки показує, що вона дає змогу вирішити й інші завдання: переборювати добросовісні помилки допитуваного; перевіряти правдивість показань раніше допитаних осіб; з’ясовувати причини походження істотних суперечностей; перевіряти й оцінювати криміналістичні версії; викривати неправду в показаннях допитуваних (неправдиве алібі, обмова, самообмова й ін.); перевіряти зібрані раніше у справі докази; підсилювати позицію тих чи інших осіб, які дали правдиві показання. У літературних джерелах розрізняють характеристики очної ставки: єдність предмета (особи допитуються з тих самих обставин); єдність об’єкта (очна ставка є процесом безперервного порівняння показань двох одночасно (поперемінно) допитуваних осіб); єдність часу (допит двох осіб здійснюється у їх присутності протягом слідчої дії); єдність місця (особи допитуються в одному місці); допитувані особи повинні бути поставлені у рівні умови сприйняття запитань слідчого і показань один одного; єдність документування (процедура очної ставки фіксується в одному протоколі слідчої дії). Проведення очної ставки передбачає «ефект присутності», коли обвинуваченому необхідно давати показання у присутності іншої особи, яка знає дійсні обставини події, що відбулася. У психології це явище іменується як інгібіція соціальна — погіршення продуктивності виконання діяльності в присутності інших людей. Під час очної ставки відбувається спілкування між трьома особами: слідчим і двома раніше допитаними особами. Тому процес взаємного рефлексування відрізняється складністю. Допитувані впливають один на одного своїм авторитетом, вольовими якостями, життєвим досвідом. Вплив у процесі очної ставки може бути й негативним, коли авторитет недобросовісного учасника (який може мати злочинний характер) впливає на добросовісного. Зокрема, складні психологічні стосунки можуть виникати при очній ставці потерпілого і обвинуваченого. Якщо є симптоми нестійкості потерпілого, очну ставку проводити не слід. При проведенні очної ставки регулятором процесу спілкування є слідчий, який повинен враховувати характер взаємин між допитуваними, їхні соціально-психологічні особливості (тип темпераменту, риси характеру, вольові якості й ін.), злочинний «досвід» тощо. У процесі очної ставки відбувається «психологічне» протиборство. Усунення істотних суперечностей передбачає зміну конфлікту стосунків.
