2. Завдання, які вирішує юридична психологія.

Виходячи з єдності, взаємозв'язку об'єкта, предмета й методів науки, до завдань юридичної психології можна віднести:

1. Дослідження структурних елементів предмета цієї науки: особистості юриста, його діяльності, правомірного й протиправного поводження, особистості законослухняної людини й правопорушника, психології соціально-правовий ресоціалізації правопорушника (у тому числі й в ИТУ), психологічних особливостей юридичної процедури й профілактики правопорушень.

2. Вивчення методологічних і теоретичних її основ, розробка методики й методів теоретичних і прикладних досліджень, адаптування для цілей юридичної психології методик і методів, розроблених в інших науках, у тому числі й у галузеві психологічні.

3. Розробка практичних рекомендацій для юристів-практиків по здійсненню ними правозастосовної, правоохоронної й правотворчої функцій, удосконалюванню й поліпшенню їхньої власної роботи, стимулювання спільної діяльності, розробка методики профорієнтації, профвідбору, профконсультації юристів, профессіограмм і психограмм юридичних професій й ін.

4. Теоретичне й методичне забезпечення навчальної дисципліни "Юридична психологія" і пов'язаних з нею спецкурсів.

5. Забезпечення практики спеціальним психологічним знанням, розробки теорії й методики судово-психологічної експертизи, психологічної консультації й т.д.

Досліджуючи проблему предмета, завдань і системи юридичної психології, ми виходимо із принципового положення, що психологічні закономірності в області правозастосовної діяльності діляться на дві більші категорії: діяльність правослухняну й діяльність, пов'язану з тими або іншими правопорушеннями. Цими методологічними передумовами, а також принципом ієрархії визначається побудова системи юридичної психології, у якій послідовно аналізуються психологічні закономірності в сфері правослухняного поводження й у сфері соціальної патології.

У Загальній частині юридичної психології викладаються предмет, історія, система, принципи, методи й зв'язок її з іншими науковими дисциплінами, а також основи загальної й соціальної психології.

Особлива частина юридичної психології, що часто називають судовою психологією, складається з наступних розділів: правова психологія, кримінальна психологія, психологія потерпілого, психологія правопорушень неповнолітніх, психологія попереднього розслідування, психологія судового процесу, судово-психологічна експертиза й виправна (пенітенціарна) психологія. Юридична психологія - це самостійна психологічна дисципліна, що вивчає людини у всій повноті.

Слід зазначити, що поряд з розвитком кримінальної психології, психології правопорушення, а також психології потерпілого, психології попереднього розслідування й інших проблем, що входять у структуру Особливої частини юридичної психології, за останні роки в нашій країні одержали розвиток дослідження психології юридичної праці, зокрема окремих її сторін, профессіограмм юридичних професій, професійного відбору й професійної орієнтації в області юриспруденції.

Загальні Науковий синтез юридичних, психологічних і соціально-психологічних знань; Розкриття психологічної сутності, фундаментальних понять і категорій права; Вивчення методологічних теоретичних основ юридичної психології; Розробка методик і нових методів, теоретичних і прикладних досліджень в галузі юридичної психології; Розробка методик і нових методів, теоретичних і прикладних досліджень в галузі юридичної психології; Створення професіограм і психограм професій; Розробка методики профорієнтації і профвідбору юристів та інших.

Одиничні Дослідження психологічних аспектів, ефективності правових норм і розробка психологічних основ, щодо нормативної регуляції різних правовідносин; Психологічне дослідження особистості злочинця, розкриття мотивації злочинної політики; Розробка методів та засобів психологічного впливу з метою викриття злочинців; Дослідження психологічних закономірностей в виді професійної юридичної практики; Розробка соціально-психологічних основ профілактики злочину; Дослідження психологічних закономірностей, діяльності в виправно-трудових закладах, по розробці системи заходів по виправленню і перевихованню засджених.