- •Предмет та система юридичної психології.
- •Завдання, які вирішує юридична психологія.
- •Методи юридичної психології та її характеристика.
- •Історія розвитку юридичної психології в Україні та за її межами.
- •Особливості використання звань з юридичної психології у професійній діяльності правознавця та менеджера з безпеки підприємництва.
- •Підприємець як об'єкт психологічного аналізу та суб'єкт правовідносин.
- •Психолого-правові умови забезпечення безпеки бізнесу та здійснення успішного підприємництва.
- •Психологія правознавчої діяльності.
- •1. Правова соціалізація
- •2. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості
- •3. Психологічні умови дієвості правових норм
- •Зміст професіограм слідчого, судді, адвоката, нотаріуса, менеджера з безпеки підприємництва (за вибіром студента).
- •Психологія взаємовідносин підприємця з правознавцями.
- •Соціально-психологічна характеристика особи у юридичній психології.
- •1 2. Психологічний аналіз особи злочину.
- •Психологія організації злочинних угрупувань.
- •Психологічні основи тероризму.
- •Психологія розвитку тіньової економіки.
- •Типологія особи злочинців.
- •Психологічна структура злочину.
- •Психологічні особливості вивчення особи, яка підозрюється у скоєнні злочину.
- •Девіантна поведінка та її особливості.
- •Психологічна характеристико злочинної субкультури та її вплив на культуру підприємництва.
- •Основи психотехніки у діяльності правознавця.
- •Психотехніка використання невербальних засобів.
- •Психотехніка мислення.
- •Психотехніка спілкування у правознавчій діяльності.
- •25.Особливості встановлений психологічного контакту та довірчих відносин. 25.Особливості встановлення психологічного контакту та довірчих відносин.
- •Методи психологічного впливу в правознавчої діяльності.
- •Психотехніка професійного спостереження у професійній діяльності юриста.
- •Психологічний портрет та особливості його створення.
- •Психологічні особливості діагностики брехні, приховування причетності й обставин.
- •Загальна характеристика психологічних особливостей слідчої діяльності.
- •Психологія обстеження місця події.
- •Психологія затримання.
- •Психологічні особливості здійснення обшуку.
- •Психологія допиту.
- •35.Психологія очної ставки
- •36.Психологія розпізнавання.
- •Психологія слідчого експерименту.
- •Психологія взаємодії працівників комерційних служб безпеки з представниками правоохоронних органів під час розслідування злочинів.
- •Психологічний зміст судової діяльності.
- •Психологічні особливості організації судового слідства.
- •Психологія промови прокурора, адвоката, підсудного.
- •Психологія винесення вироку.
- •Судово-психологічна експертиза: цілі та задачі.
- •Методики проведення судово-психологічної експертизи.
- •Судово-психологічна експертиза емоційних станів.
- •Експертиза соціально-психологічних особливостей членів злочинного угрупування.
- •Експертиза здатності свідчити.
- •Предмет і задачі виправно-трудової психології.
- •Динаміка особистості позбавленого полі та виховний процес.
- •Психологія поведінки засудженого.
- •Психологія позбавленого волі, задачі та фактори ресоціалізації.
- •Особливості використання практичної юридичної психології у діяльності менеджерів з безпеки підприємництва.
- •Психологія особистої безпеки
- •Психологічні особливості взаємодії оперативно-розшукової та слідчої діяльності.
- •Психологія оперативно-розшукової діяльності.
- •Психологія приватної детективної діяльності.
- •65.Психологія праці адвоката.
Загальна характеристика психологічних особливостей слідчої діяльності.
Слідчі дії: допит, експеримент, обшук, упізнання, огляд та ін. різні по своєму змісті. Виконання кожного з них пов’язане з використанням безлічі різноманітних прийомів, вироблених слідчою практикою й криміналістичною наукою. Та сама завдання може бути вирішена різними прийомами й засобами, одне й теж обставина встановлена різними шляхами. Крім вищих форм інтелектуальної діяльності професія жадає від слідчого безліч чисто технічних і манипулятивних умінь і дій: акуратно підшити справу, передрукувати документ на машинці, скласти топографічний план місцевості, виготовити зліпок, зробити фотозйомку. Для професії слідчого характерне подолання опору його діяльності з боку окремих осіб, а в деяких випадках і макрогруп. Слідчий у пошуках істини в справі нерідко зіштовхується з пасивним або активним опором з боку зацікавлених у неправильному результаті справи осіб. Найбільш зацікавлений у цьому сам злочинець, що, як правило, всіма силами активно протидіє наслідку. Успіх розслідування таїть у собі погрозу життєвому благополуччю винного, що надає йому максимальну енергію й винахідливість. Нерівність у положенні слідчого й зацікавлених осіб зв’язано ще з тим, що останні знають які обставини бажано сховати, тоді як слідчий суцільно й поруч має досить неповне подання про те, що саме повинне й може бути встановлене по справі
Слідча тактика із психологічної сторони в значної частини являють собою боротьбу характерів, інтелекту, волі, моральних принципів слідчого й осіб, що беруть участь у справі. Інший психологічний аспект слідчої тактики полягає в проблемі психологічного контакту слідчого з особами, оказавшимися в сфері розслідування. Розслідуванню характерно індивідуальність праці. Будучи основним працівником у справі, слідчий особисто виконує переважну більшість різноманітних за своїм характером дій. Організація своєї власної індивідуальної роботи справа більше простої, чим організація колективної праці. Виникає необхідність розподілу обов’язків, ув’язування й координації дій, налагодження взаємної інформації, узгодження й контролю за виконанням. Індивідуальність слідчої роботи підкріплюється процесуальною самостійністю слідчого. Це дуже важлива риса, що накладає своєрідний відбиток на всю психічну діяльність
Своєрідною рисою розслідування є необхідність збереження слідчої таємниці. Розслідування неминуче пов’язане із проникненням в особисте життя людей, вивчення минулого укладу життя, сімейних відносин і сугубо інтимних обставин. Оголошення цих даних здатно заподіяти величезна шкода, привести до компрометації людей і особистої трагедії. Велика шкода може заподіяти, розголошення деяких хитрих методів здійснення й приховання злочину. Відомо чимало випадків коли злочинці збагачують свій досвід і знання, виношують нові способи здійснення й приховання злочинів. Але справа не тільки в умінні зберігати таємницю. Необхідно дотримувати спеціальних вимог конспірації, щоб не видати службових секретів, запобігти їх просочуванню за межі того кола осіб, які займаються роботою із цієї справи. Особливу обережність повинен проявляти слідчий при висвітленні тої або іншої справи в пресі. Вивчення газетних надходжень показує, що багато публікацій по кримінальних справах мають характер судової хроніки, сенсаційних повідомлень і подій. Виходячи із цього, слідчий повинен мати самостійні принципи діяльності. Система принципів дозволяє найбільше повно й всебічно розкрити основні властивості розглянутої діяльності, її якісну сторону, установити соціальну обумовленість і цінність кожного із принципів, їхній взаємозв’язок і загальну спрямованість. У дану систему входять наступні керівні принципи:
законність;
публічність; рівність громадян перед законом незалежно від походження, соціального й майнового положення, расової й національної приналежності;
національна мова розслідування;
недоторканість особи, житла, особистого життя, таємниці листування, телефонних переговорів і телеграфних повідомлень;
всесторонность, повнота й об’єктивність дослідження обставин справи;
забезпечення прав і законних інтересів учасників попереднього наслідку;
презумпція невинності;
швидкість виробництва попереднього наслідку;
процесуальна самостійність і відповідальність слідчого;
залучення громадськості до участі в розкритті й розслідуванні злочинів
Таким чином, психологічні особливості слідчого як особистості накладають відбиток і відіграє первісну роль у практиці слідчої роботи
Слідча робота ставиться до тих видам діяльності, успіх і навіть видатні досягнення, у яких більше пов’язані із загальним високим розвитком особистості, чим зі спеціальними здатностями.
