16. Основи психотехніки у діяльності правознавця.

Психотехніка юриста включає: психологічні засоби, способи та прийоми їх використання (мовлення, голос, невербальні засоби, мислення, поведінка);

психотехніку мови (повсякденної, виступів перед громадянами, судової, переконання і доказування); психотехніку спілкування (спостереження за

співбесідником, встановлення психологічного контакту, отримання повідомлень громадян); психотехніку дій (психологічних і “чисто” юридичних — слідчих, оперативно-розшукових, адміністративно-попереджувальних та інших).

16. Психотехніка використання невербальних засобів.

Ефективність привселюдного виступу визначається не тільки за допомогою слова, а й невербальних засобів, що посилюють думку того, хто говорить.Психотехніка використання мовленневих та невербальних засобів передбачає прийом мовленневого багатства та культури, коли одне просте слово, один вдалий епітет інколи можуть сказати більше, ніж довгі переконання.; Прийом використання всіх мовленневих засобів, коли кожна з особливостей мови юриста посилює її ефект у кожному конкретному випадку; прийом виразності (емоційної, лексичної, фонетичної, граматичної та недопущення зризу голосу).

Серед правил вико-ристання немовних засобів стисло розглянемо такі: а) правило пози зобов’язує зайняти ту позу, що відповідає наміче-ному впливу. Поза може бути владною, рішучою, шанобливою, за-грозливою, такою, що запрошує до спільного пошуку істини та ін.; б) правило жесту говорить про доцільність у необхідних випадках супроводжувати промову відповідним жестом (“січний” рух руки, рух перед грудьми стиснутої в кулак кистю, “удар” кулаком або до-лонею по повітрю, рух витягнутої вперед долонею, що сигналізує “Почекайте!” і т. д.); в) правило міміки, яка впливає, супроводжує мовне висловлення зміною виразу особи (виразу доброзичливості, щирості, сумніву, іро-нічності, строгості, незгоди, непримиренності та ін.). Міміка може ствердити, підсилити зміст слів і фраз, але ж вона може і послабити і навіть додати їм іншого змісту; г) правило незмінного самовладання. На будь-якого слухача зав-жди справляє сильне враження самовладання того, хто говорить, що виявляється у мовній формі, відповідних жестах, позі, міміці. Спокій-на поза, помірні жести, відкрита міміка — свідчення сили, впевнено-сті і гідності прокурора, захисника.

16. Психотехніка мислення.

Професійне мислення юриста має базуватися на виключно високій нормативній культурі, яка виражається у непохитній переконаності у непорушності, органічній єдності букви і духу закону, вірі у кінцеву непереборність ідей права і справедливості. Професійне мислення юриста включає в себе такі важливі складові елементи, як універсалізм і ерудованість. Справжнім професіоналом може стати лише людина з високим інтелектом, стійкими психологічними якостями. У процесі правової діяльності юриста розвивається професійна інтуїція, професійне мислення як єдність практичного і теоретичного розуму, що дозволяє більш раціонально, системно й доцільно вирі­шувати задачі та проблеми, які стоять перед ним.

Професійне мислення юриста за змістом визначається правом, тому його ще називають правовим мисленням.

Правове мислення здійснюється на підставі державної мови, спеціальної юридичної термінології та правових понять.¹

Реальне мислення людини, яка займається будь-якою діяльністю, це єдність психічного і логічного процесів, але, залежно від специфіки дослідження, логіка абстрагується від психологічних особливостей мислення.

Головні особливості правового мислення — системність, оперу­вання правовими термінами, які мають специфічний юридичний смисл, підпорядкування принципам права, регламентованість вимо­гами закону, логічність, тобто, обгрунтованість законами логіки.

У процесі своєї професійної діяльності юрист може мислити раціо­нально і нераціонально, логічно і алогічно, творчо і нетворчо.

Проявами і, відповідно, результатом його творчого мислення мо­жуть бути висунення нових ідей, версій, введення в юридичну науку (теорію) і практику нових понять, створення нових теорій права, нових нормативно-правових актів, необхідних для правового регулю­вання певних сфер суспільної діяльності людей. В наш час виник­нення нових видів діяльності людей зумовлює необхідність їх право­вого регулювання і, відповідно, створення певних нормативно-пра­вових актів. Наприклад, в результаті того, що все більше країн світу включається в процес дослідження космосу, виникло космічне право як сукупність міжнародноправових принципів і норм, яке встановлює правила, що їх мають дотримуватися держави у своїй діяльності в космосі. Негативний вплив людини на оточуючу природу (біосферу) "породило" екологічні проблеми, суспільне вирішення яких немож­ливо без особливих нормативно-правових актів (екологічне право).