- •Предмет та система юридичної психології.
- •Завдання, які вирішує юридична психологія.
- •Методи юридичної психології та її характеристика.
- •Історія розвитку юридичної психології в Україні та за її межами.
- •Особливості використання звань з юридичної психології у професійній діяльності правознавця та менеджера з безпеки підприємництва.
- •Підприємець як об'єкт психологічного аналізу та суб'єкт правовідносин.
- •Психолого-правові умови забезпечення безпеки бізнесу та здійснення успішного підприємництва.
- •Психологія правознавчої діяльності.
- •1. Правова соціалізація
- •2. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості
- •3. Психологічні умови дієвості правових норм
- •Зміст професіограм слідчого, судді, адвоката, нотаріуса, менеджера з безпеки підприємництва (за вибіром студента).
- •Психологія взаємовідносин підприємця з правознавцями.
- •Соціально-психологічна характеристика особи у юридичній психології.
- •1 2. Психологічний аналіз особи злочину.
- •Психологія організації злочинних угрупувань.
- •Психологічні основи тероризму.
- •Психологія розвитку тіньової економіки.
- •Типологія особи злочинців.
- •Психологічна структура злочину.
- •Психологічні особливості вивчення особи, яка підозрюється у скоєнні злочину.
- •Девіантна поведінка та її особливості.
- •Психологічна характеристико злочинної субкультури та її вплив на культуру підприємництва.
- •Основи психотехніки у діяльності правознавця.
- •Психотехніка використання невербальних засобів.
- •Психотехніка мислення.
- •Психотехніка спілкування у правознавчій діяльності.
- •25.Особливості встановлений психологічного контакту та довірчих відносин. 25.Особливості встановлення психологічного контакту та довірчих відносин.
- •Методи психологічного впливу в правознавчої діяльності.
- •Психотехніка професійного спостереження у професійній діяльності юриста.
- •Психологічний портрет та особливості його створення.
- •Психологічні особливості діагностики брехні, приховування причетності й обставин.
- •Загальна характеристика психологічних особливостей слідчої діяльності.
- •Психологія обстеження місця події.
- •Психологія затримання.
- •Психологічні особливості здійснення обшуку.
- •Психологія допиту.
- •35.Психологія очної ставки
- •36.Психологія розпізнавання.
- •Психологія слідчого експерименту.
- •Психологія взаємодії працівників комерційних служб безпеки з представниками правоохоронних органів під час розслідування злочинів.
- •Психологічний зміст судової діяльності.
- •Психологічні особливості організації судового слідства.
- •Психологія промови прокурора, адвоката, підсудного.
- •Психологія винесення вироку.
- •Судово-психологічна експертиза: цілі та задачі.
- •Методики проведення судово-психологічної експертизи.
- •Судово-психологічна експертиза емоційних станів.
- •Експертиза соціально-психологічних особливостей членів злочинного угрупування.
- •Експертиза здатності свідчити.
- •Предмет і задачі виправно-трудової психології.
- •Динаміка особистості позбавленого полі та виховний процес.
- •Психологія поведінки засудженого.
- •Психологія позбавленого волі, задачі та фактори ресоціалізації.
- •Особливості використання практичної юридичної психології у діяльності менеджерів з безпеки підприємництва.
- •Психологія особистої безпеки
- •Психологічні особливості взаємодії оперативно-розшукової та слідчої діяльності.
- •Психологія оперативно-розшукової діяльності.
- •Психологія приватної детективної діяльності.
- •65.Психологія праці адвоката.
Предмет та система юридичної психології.
Предмет науки нерозривно пов'язаний з об'єктом, вони мають схожі риси. Основна структурна відмінність предмета від об'єкта полягає в тім, що в предмет входять лише головні, найбільш істотні властивості й ознаки. Об'єкт - це виділена частина об'єктивної реальності, яку можна усвідомити як існуючу матеріально або ідеально. Предмет - це пізнавана, досліджена й досліджувана частина об'єкта.
Дослідження предмета юридичної психології представляється необхідним почати із предмета обший психології. А.Н. Леонтьев у визначенні предмета психології виходив з її емпіричної основи - явища відбиття дійсності. Предметом психології, по А.Н. Леонтьеву, виступають породження, функціонування й будова психічного відбиття реальності, що опосередковує життя індивідів, або відбиття реальності в процесах діяльності індивідів. А.Р, Лурія предметом психології вважав психічну діяльність людини, її закони.
Однак визначення предмета галузевих психологічних наук виниклих і розвиваються на стиках з іншими науками, неможливо без обліку предметів цих наук. Наприклад, при визначенні предмета юридичної психології необхідно враховувати й предмет юриспруденції.
Предмет юридичної психології - явище комплексне, тобто мається на увазі комплексність не тільки процесу або технології пізнання в цій сфері, але й самого предмета пізнання.
А.Р. Ратинів у перших своїх роботах указував, що предметом судової психології виступають психічні явища, пов'язані з участю в карному виробництві, закономірності людської психіки. При здійсненні виробництва в справі й виконанні різних функцій у карному процесі предметом правової психології є психологічні закономірності суспільних відносин урегульованих правом. У роботах останнього часу А.Р. Ратинів як предмет юридичної психології виділяє психічні явища, механізми, закономірності, пов'язані з виникненням, зміною, виконанням, порушенням і застосуванням права.
Прикладні галузі психологічної науки, до якої ставиться і юридична психологія (у термінології А.В. Дулова - судова психологія), покликані конкретизувати, поглиблювати загальні закономірності психологічної науки стосовно до певних видів діяльності людини. Предметом судової психології, на думку цього автора, є особливості розвитку й прояву психічних закономірностей, пов'язаних із процесом діяльності по здійсненню правосуддя.
Третій теоретик в області юридичної психології - В.Л. Васильєв думає, що предмет юридичної психології становлять психічні закономірності діяльності й особистості людини в області правовий відносин.
Ми вважаємо, що предмет юридичної психології - це не сума предметів психології і юриспруденції, тобто не психічні явища, процеси, стани плюс державно-правові явища, не окремі фрагменти дійсності в психологічному офарбленні, а психологія державно-правових явищ як цілісність, у якій не можна механічно відокремити психологічне від юридичного, а можливо лише виділення психологічної і юридичної підсистем, що перебувають у русі, розвитку, безперервному зв'язку. У цю своєрідну сукупність включаються або в перспективі включаться психологія особистості в праві, психологія правового поводження, психологія діяльності юридичних органів і повноважних осіб, наділених правами й обов'язками, особистість юриста й ін.
системи юридичної психології, у якій послідовно аналізуються психологічні закономірності в сфері право слухняного поводження й у сфері соціальної патології.
У Загальній частині юридичної психології викладаються предмет, історія, система, принципи, методи й зв'язок її з іншими науковими дисциплінами, а також основи загальної й соціальної психології.
Особлива частина юридичної психології, що часто називають судовою психологією, складається з наступних розділів: правова психологія, кримінальна психологія, психологія потерпілого, психологія правопорушень неповнолітніх, психологія попереднього розслідування, психологія судового процесу, судово-психологічна експертиза й виправна (пенітенціарна) психологія.
Слід зазначити, що поряд з розвитком кримінальної психології, психології правопорушення, а також психології потерпілого, психології попереднього розслідування й інших проблем, що входять у структуру Особливої частини юридичної психології, за останні роки в нашій країні одержали розвиток дослідження психології юридичної праці, зокрема окремих її сторін, профессіограмм юридичних професій, професійного відбору й професійної орієнтації в області юриспруденції.
На закінчення нам слід зазначити, що для оптимізації правоохоронної діяльності необхідні: з одного боку, докладний опис всіх сторін цієї складної професійної діяльності, особистісних якостей і навичок, і з іншого боку - науково обґрунтовані рекомендації про відповідність конкретної людської особистості об'єктивним вимогам, пропонованим до професії юристів по методиці підбора й розміщення юридичних кадрів.