- •1.Предмет іеед. Її місце в системі наук
- •2.Теоретико-методологічні засади курсу історії економіки та економічної думки: його мета, завдання і функції
- •3.Економічні причини підйому країн Стародавнього Сходу
- •4.Економічний розвиток Стародавньої Греції
- •5.Економічний розвиток Стародавнього Риму
- •6.Причини занепаду рабовласницького способу виробництва
- •7.Основні риси та етапи еволюції феодального господарства
- •8.Форми феодального землеволодіння на прикладі Королівства франків
- •9.Феодальне місто, його ознаки та економічна роль у суспільстві Середньовіччя.
- •10.Розвиток цехової організації у часи феодалізму
- •11.Особливості внутрішньої та зовнішньої торгівлі епохи Середньовіччя
- •12.Основні фактори розкладу феодального господарства. Становлення мануфактурного виробництва
- •13.Передумови, хід та економічні наслідки Великих географічних відкриттів
- •14.Первісне нагромадження капіталу в Англії, його сутність, джерела та результати
- •15.Соціально-економічні передумови і наслідки революції у Нідерландах (1566-1609 рр.)
- •16.Промисловий переворот в Англії, його передумови та соціально-економічні наслідки
- •17.Особливості промислового перевороту у Франції
- •18. Економічний розвиток сша у хvііі - першій пол. Xiх ст.
- •19. Причини втрати Англією світової економічної першості (кін. Xiх ст.).
- •20.Економічне піднесення сша у період монополістичного капіталізму (межа xiх-хх ст.).
- •23. Економічна сутність Версальської системи. Плани ч.Дауеса і о.Юнга
- •24. Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її наслідки для сша.
- •25.Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її наслідки для Німеччини
- •26. Розвиток Японії та сша після Першої світової війни
- •27. Характеристика розвитку міжнародних економічних відносин у др. Пол. Хх ст.
- •28.Глобалізація: її сутність, ознаки і наслідки
- •29.Інтеграційні процеси в економіці. Європейський союз
- •30. Постіндустріальне суспільство. Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть
- •31.Економічні наслідки Другої світової війни.
- •32. План Маршалла, його сутність та значення для відродження повоєнної Європи.
- •33. Економічне піднесення Японії та Німеччини після Другої світової війни
- •34. Особливості економічної думки країнах Стародавнього Сходу.
- •35. Пам’ятки економічної думки Стародавньої Греції
- •36. Економічна думка Стародавнього Риму.
- •37. Економічна думка Середньовіччя
- •38. Меркантилізм: історичні передумови виникнення і загальна характеристика.
- •39. Основні етапи розвитку та історичне значення меркантилізму
- •40. Передумови виникнення класичної політичної економії, її загальна характеристика та методологічні принципи.
- •41. Зародження класичної політичної економії в Англії
- •42. Розвиток класичної політичної економії у Франції. Школа фізіократів. Економічні таблиці ф.Кене
- •43. Теоретична система Адама Сміта
- •44.Історичні умови виникнення та загальна характеристика соціалістичних економічних ідей
- •45. Економічна думка раннього та пізнього соціалізму
- •46.Теорія марксизму
- •47.Передумови виникнення та особливості маржиналізму.
- •48. Австрійська школа: розробка теорії граничної корисності.
- •49. Англійській Маржиналізм (Кембріджська школа).
- •50. Американська школа маржиналізму: граничний аналіз факторів виробництва.
- •51. Лозанська школа і математичні концепції економічної рівноваги.
- •52. Формування системи національної політичної економії в Німеччині(ф. Ліст)
- •53. “Стара” історична школа у Німеччині
- •54. “Нова” історична школа
- •55. Соціально-економічні передумови виникнення кейсіанства
- •56 Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •57. Неокейсіанські теорії економічного зростання
35. Пам’ятки економічної думки Стародавньої Греції
У добу загострення суперечностей і початку кризи рабовласницького сус-ва (4ст до н.е.) ек.думка старод. Греції сягає разквіту.
Ксенофонт (430-355/354 до н.е.) головним твором був “Домострой”. Дано характеристику рабовласницького гос-ва. визнавав рабство природним і правомірним, виступав за колективні форми рабоволодіння, давав поради щодо поліпшення організації гос-ва і підвищення продуктивності рабської праці. Для цього треба використовувати матеріальні стимули і різноманітні засоби “морального” впливу на рабів. Він розумів протилежність між розумовою та фізичною працею, тому вважав, що фізична – рабам, а людям вільним – управління та нагляд. Був прихильником натурального гос-ва. Сільське гос-во – це найважливіша галузь ек. одним із перших зрозумів важливість поділу праці, визнавши потребу в спеціалізації виробників на виготовлення певних предметів. Його заслуга –постановка питання про подвійне використання блага, як споживної цінності та як мінової. Поняття “цінність” він уживає у 2 значеннях: як споживна вартість “цінність є чимось добрим” залежить від корисності речей, вміння ними користуватись; водночас цінність розглядається, як здатність речівмінюватися на ін. річ, тобто, як мінова цінність. Отже посуті йдеться про 2 властивості товару. Не заперечує значення грошей, визнавав функціонування їх лише як скарбу і засобу обігу.
Платон (428/427-348/347 ло н.е.) основні твори посвячени проблемам держави -“Держава”, ”Закони”. У праці “Держава” виклав свою концепцію ідеальної держави. Держава, що складається з багатих і бідних -це по суті 2 держави: держава багатих і держава бідних. існує суперечність між потребами людей і можливостями їх задоволення. Розв’язання цієї суперечності він бачить в утворенні міста (об’єднання людей, в якому існує поділ праці). Саме поділ праці є основним принципом побудови держави та її прир основою. Поділяв усе вільне населення в ідеальній держ. на 3 стани: філософи (керують держ.), воїни, землероби та ремісники і торговці (господарська діяльність). Влада поділяється на політ. і ек-ну. Вважав, що ек. влада має підпорядковуватись політиці. Визнає торгівлю. Гроші потрібні для обміну, тому мають виконувати функцію засобу обігу та міри вартості. До функції грошей, як скарбу, засобу нагромадження ставився негативно, противник продажу товарів у кредит.
Арістотель(384-322 до н.е.) праці - “Політика”, ”Нікомахова етика”. Створив проект “найліпшої держави”. Соціальною основою цієї держави мають бути громадяни, які володіють власністю середньою, але достатньою. Найбільш привілейованою громадянами є політичні діячі та філософи. Уся земля поділяється на 2 частини (державна та приватна). Провідною галуззю є землеробство. Він розрізняв 2 типи багатства: багатство, як сукупність споживчих вартостей (природне истинне багатство) і багатство, як накопичення грошей. Заслугою є аналіз зародження і розвитку торгівлі, історичного процесу переходу однієї форми торгівлі в іншу.
Наукові досягнення довньогрецьких авторів зв’язані зі спробами теоретичного осмислення таких ек. процесів, як поділ праці, обмін, товар, гроші, прагненням зрозуміти закони госп. життя.