6.Якісні характеристики складання фінансових звітів.

*доречність-бухг.інформація має бути такою,щоб допомогти прийняти певне рішення.

*достовірність-бух.інформ. має бути об’єктивною і не містити жодних суттєвих похибок,які можуть призвести до прийняття помилкових рішень

*зіставність(порівнюваність)-змога користувачами вчасно виявляти зміни,які відбуваються в напрямах діяльності банку.

*дохідливість-фін.зв. повинна бути зрозумілою тим,для кого вона призначена

Також інформація повинна відповідати вимозі суттєвості.Суттєвою є та інформація,вилучення якої з фінансового звіту може призвести до прийняття помилкового або незбалансованого рішення користувачем.

7.Визначення елементів Балансу: активи; зобов’язання; капітал (обліковий).

Баланс-це звіт про фін.стан банку ,який відображає його активи,зобов’язання та власний капітал у грошовому виразі на певну дату.

Облікова формула балансу має такий вигляд:

Активи (А) = Зобов’язання (З) + Капітал (К).

Активи — це контрольовані банком ресурси, які є результатом минулих подій і від використання яких у господарській діяльності банк сподівається отримати доходи (економічну вигоду) у майбутньому.

Зобов’язання — це заборгованість банку, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів банку, що втілюють у собі економічні вигоди.

Власний капітал — це частина в активах банку, що залишається після вирахування його зобов’язань.

8.Визначення елементів Звіту про фінансові результати: доходи; витрати.

Звіт про фінансові результати надає інформацію про доходи та витрати, а також фінансовий результат від господарської діяльності банку за певний визначений (звітний) період

Доходи — це збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, що веде до зростання власного капіталу банку (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків засновників).

Витрати — це зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу банку (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу між власниками).

Облікова формула звіту про фінансові результати має вигляд:

Прибуток(збиток) = Доходи – Витрати.

9.Методика аналізу впливу господарських операцій на баланс (фінансовий стан) банку.

Типи банківських операцій залежно від їх впливу на фінансову позицію банку:

1 тип операцій.Зміни відбуваються у структурі активів.Сума сукупних А і П залишилася без змін,тобто валюта балансу не змінюється.

2 тип операцій. Зміни відбуваються у структурі пасивів. Валюта балансу не змінюється.

3 тип операцій. Зміни(збільшення) відбуваються одночасно у структурі активів і пасивів. Валюта балансу збільшується.

4тип операцій. Зміни(зменшення) відбуваються одночасно у структурі активів і пасивів. Валюта балансу зменшується

10.Визначення, правила оцінки та структура синтетичних рахунків обліку основних видів активів банку:

1.Грошові кошти.До складу цієї статті включено бухг.рах,на яких обіковується готівка в нац. та іноз. валютах,яка зберігається у банку;залишки коштів на коррах. в НБУ;на рах.обліку обов’язкових резервів та ін.рах.НБУ;коррах. та депозити «овернайт»,відкриті в інших банках.

Сутністною ознакою цих активів є те,що банки можуть їх безпосередньо використовувати для здійснення платежів за дорученням клієнтів або власних платежів, для повернення депозитів та погашення інших зобов’язань.

До еквівалентів грош.коштів належать дорожні чеки,які є у банку та депозити ,розміщені ним в інших банках з терміном погашення до 3 міс.

2.кредити надані клієнтам.Ця стаття включає активи у вигляді вимог банку до позичальників за різними видами кредитів:кредити в поточні д-ть,іпотечні,споживчі,які надано клієнтам юр.ос.-не банкам,органам держ. і місц. управління та фіз.ос.

3. строкові депозити та кредити, які розміщено в інших банках.До цієї групи активів належать короткострокові (з терміном погашення більше ніж 3 міс.) та довгострокові депозити розміщені в ін.банках,а також короткостр. та довгостр. кредити,надані ін.банкам.

4.торговельні цінні папери.До цих активі вналежать ЦП з низьким ризиком,зокрема:держ.облігації,облігації місц.позик,а також облігації,векселі та акції підприємств,що придбані та перебувають у портфелі банку.

Метою придбання даних ЦП банком є отримання прибутку від їх подальшого перепродажу в короткочасовому інтервалі.

5.цінні папери в портфелі банку на продаж.Ця стаття включає рахунки обліку вартості придбаних банком ЦП різних емітентів.Такі ЦП купуються банком з метою їх подальшого перепродажу,тобто на короткий термін.Метою їх придбання є отримання прибутку у разі курсової різниці ,яка виникає у випадку їх продажу за ціною вищою ніж ціна придбання.

6.боргові цінні папери, що утримаються до погашення;.Ця стаття включає рахунки обліку боргових ЦП різних емітентів,придбані банком з метою їх утримання до погашення й отримання за ними відсоткового доходу.

7.довгострокові фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні компанії.Ця стаття включає фінансові інвестиції банку в асоційовані і дочірні компанії або у вигляді прямих внесків у статутний капітал,або через придбання пакету акцій.Частка банку у компаніях дозволяє йому брати участь в управлінні або істотно впливати на процес управління такими компаніями.

8. основні засоби та нематеріальні активи.До ОЗ банку належать приміщення,я кому розташований банк,оладнання,офісні меблі.

9.нараховані доходи до сплати- дебіторську заборгованість клієнтів за несплаченими банку доходами за наданими кредитами та іншими послугами

10. інші активи. У складі інших активів розкривається інформація про залишки банківських та коштовних металів у розпорядженні банку;вартість майна,що перейшло у у власність банку як заставодержателя;аванси,перераховані банком за очікуваня послуги(витрати майбутніх періодів);дебіторську заборг. співробітників за внутр. опер. банку.

Найчастіше при оцінці активів використовують метод оцінювання за історичною (первісною вартістю), тобто за ціною, за якою актив був придбаний. Така ціна має підтвердження у вигляді документа. Проте актуальним лишається наближення оцінки активів до їх поточної вартості. Це досягається через застосування специфічних методів оцінювання: поточна (відновлювана) вартість, ринкова вартість активу, теперішня вартість активу, справедлива вар­тість активу.

Поточна (відновлювана) вартість — сума грошових коштів або інших форм компенсації, яку потрібно було б витратити для придбання такого самого або аналогічного активу на дату складання балансу. Така оцінка найчастіше застосовується до основних засобів.

Ринкова вартість активу — чиста вартість його придбання або реалізації на активному ринку. Її визначають двома способами: як вхідну ціну (ціна придбання) або як вихідну ціну (ціна продажу). Так, ринковою вартістю цінних паперів звичайно є сума, яку можна отримати від продажу їх на фондовому ринку.

Теперішня вартість активу — теперішня (дисконтована) вартість майбутніх чистих грошових надходжень, які очікуються від використання активу в умовах звичайної господарської діяльності.

Справедлива вартість активу — сума, за якою актив може бути обміняний в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.