4. Валютний ринок.
Валютний ринок - ринок, на якому гроші однієї країни використовують для купівлі валюти іншої країни. Головними суб'єктами валютного ринку виступають великі транснаціональні банки, що мають розгалужену мережу філій. Інші суб'єкти: - Підприємці, які купують і продають валюту для забезпечення своєї комерційної діяльності. - Інвестори, які вкладають свій чи позичений капітал у валютні цінності з метою отримання процентного доходу. - Спекулянти, які постійно купують-продають валюту задля одержання доходу від різниці в її курсі; професійними спекулянтами є валютні дилери. Ними можуть бути юридичні та фізичні особи; Роль тих чи інших валют на ринку визначається їх місцем у світогосподарських зв'язках. Велика частина операцій припадає на долари США, англійські фунти стерлінги, а також євро. Основна частина валютних операцій проводиться в безготівковій формі, тобтопо поточних і строкових рахунках і тільки незначна частина ринку припадає на торгівлю монетами і обмін готівкових грошей. Територіально валютні ринки прив'язані до великих банківських і валютно-біржових центрів. Щоденні обороти світового валютного ринку перевищують декілька трильйонів доларів США і швидко збільшуються, що свідчить про величезні розмахи валютних потоків на світовому ринку. Для валютних ринків характерні такі основні види операцій: Операції «спот» передбачають негайну постановку валюти за курсом, зафіксованим в угоді. Операції «форвард» - це угоди, в яких сторони домовляються про постановку певної суми валюти через домовлений термін за узгодженим на момент операції курсом. Операція «аутрайт» означає, що продавець зобов'язаний продати, а покупець - купити валюту в установлений строк за зафіксованим наперед курсом. Операція «опціон», коли клієнт сплачує банку невелику премію й одержує право купити валюту в будь-який день встановленого угодою періоду за зафіксованим при укладанні угоди курсу.
5.Види безробіття.
Безробітний - це людина, яка не має роботи або певного доходу, шукає роботу і готова її виконувати. До незайнятого належить те населення, яке відмовляється від пропонованої йому роботи. Дійовим заходом проти безробіття вважається зниження заробітної плати до рівня економічної рівноваги. На сьогодні практично кожен третій працездатний у світі не має роботи взагалі або має випадковий чи сезонний заробіток. Види безробіття: - Фрикційне (звільнення з роботи у зв'язку з переходом на інше підприємництво робота н якому відповідає кваліфікації); - Структурний (Технологічні зміни у виробництві призводять до змін у попиті на робочу силу, тобто особу); - Технологічне (Впровадження нових технологій і нового обладнання, в результаті чого ручна праця витісняється машинною працею) - Циклічне (Економічна криза, що призводить до згортання виробництва і зниження попиту на роб силу) - Сезонне (Сезонні коливання обсягів випуску продукції у певних галузях сг, будівництві де протягом року попит на роботу коливається); Рівень безробіття визначають за формулою:
