4. Драматичні твори (“Ясні зорі”, “Степовий гість”, “Серед бурі”). Франкова оцінка драматургії б.Грінченка (“Старе й нове в сучасній українській літературі”)

Творча праця Б.Грінченка-драматурга, автора біля десяти оригінальних п'єс, збагатила репертуар українського театру. Крім того, йому належить важлива розвідка “Народний театр” (опублікована 1910 р.). Окрему тематичну групу складають драми й комедії з народного життя – “Нахмарило” (“Дядькові примхи”, 1894 – 1899), “На громадській роботі”, “На новий шлях” (1905), “Ми­ротворці”, “Неймовірний”. У них показано працю інтелігентів на користь народу в формах освітньої діяльності, організації громадських кас, спілок тверезості. Герой комедії “Нахмарило” Та­рас Вільхівський віддає сили “на добро людям”: навчає дітей грамоти, читає селянам книжки, допомагає їм викупити землю в свого дядька-поміщика. Особисте життя Тарас влаштував, одружившись із простою дівчиною Ма­рисею всупереч волі дядька.

Молодий пан Арсен Яворенко з драми “На гро­мадській роботі” теж належить до нових інтелігентів за роботою. Він працює на селі, обстоює народні інтереси. Така зосередженість драматурга на життєвих потребах ви­явлена в драмі “На новий шлях”, інтелігентні герої якої вже не обмежуються самим культурницт­вом. Продовжуючи традиції драматургії корифеїв, ці драми й комедії Б.Грінченка на тему інтелігенції й народу, попри деякий схематизм, відіграли позитивну роль у розвитку драматургії.

Драматург зумів вдало опрацювати історико-героїчну тему. Успіх йому приніс уже дебют у ній. Драма “Ясні зорі” (1894), написана, як і більшість п'єс Б.Грінченка, в 90-ті р.р., здобула першу премію літературного конкурсу в Галичині. У наступних спробах – “Степовий гість” (1897) – розкрито події весни 1648 року; “Серед бурі” (1897) – відображено події 1671 р. у м. Кальнику, що знемагає у облозі польського війська. Автор дав рідному письменству “історико-патріотичну драму вищого сталою” (І.Франко). Саме ці п'єси були найбільш репертуарними в доробку драматурга.

Драма “Степовий гість”, двічі перероблена письменником, присвячена добі Хмельниччини. Дія відбувається в господі шляхтича Золотницького, який злочинним шляхом заволодів маєтком. Раптом прибув у відлунні Хмельниччини степовий гість. Це козак Яким, син Василини, батька якого підступно вбив шлях­тич. Василина вважає сина від першого чоловіка загиблим, лиш Наталя вірить у його повернення. Психологічна напруга, гострота конфлікту і драматичність дії, майстерність і динамічність масових сцен (повстання селян у маєтку), яскраві героїко-романтичні образи Якима і його хороброї коханої Наталі, сценічно представлені народний гнів і дотеп – усе це засвідчило артистичний та­лант драматурга, зумовило сценічний успіх.

Таким чином, творчий набуток Б.Грінченка – різноплановий, багатий ідейно, доброго художнього рівня. Спадщина письменника – вияв щирого гуманізму, палкого патріотичного почуття, непересічної обдарованості витривалої працьовитості, широти “інтересів духовних” (І.Франко).