13. Місцеві податки і збори.

Основним законодавчим актом про місцеві податки і збори з 1 січня 2011 року є Податковий Кодекс України. Він визначає види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок їх обчислення.

Згідно податкового Кодексудо місцевих податків належать:

1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

2. єдиний податок.

До місцевих зборів належать:

1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

2. збір за місця для паркування транспортних засобів;

3. туристичний збір.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості. Якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку

Єдиний податок — місцевий податок, що стягується в Україні з підприємств і фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування.

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності відмінний від плати за торговий патент, яка була встановлена Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" . Ставки збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, встановлюються сільськими, селищними та міськими радами з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року.

Збір за місця для паркування транспортних засобів. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка, згідно з рішенням відповідної місцевої ради, спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, окрім земельних ділянок, відведених під будівництво гаражів інвалідам. У рішенні місцевої ради зазначаються місцезнаходження ділянки, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів.

Туристичний збір - це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до.місцевого.бюджету. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію, на якій діє рішення відповідної місцевої ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування у зазначений строк.

14. Стан місцевого оподаткування в Україні та шляхи його вдосконалення.

На сьогоднішній день в Україні постала проблема щодо фінансового забезпечення регіонального та місцевого самоврядування. Місцеві податки та збори, що є основою дохідної бази місцевих бюджетів, поки що не виконують функції щодо надання їм фінансової автономії. Але зарубіжний досвід європейських та інших країн свідчить про те, що удосконалення потребує структура та механізм дії місцевих податків.

Згідно Податкового Кодексу України, кількість місцевих податків та зборів зменшились - з чотирнадцяти місцевих податків та зборів залишилися чотири [4, ст. 10]. Загалом місцеві податки і збори необхідні для того, щоб місцеві органи влади мали можливість надавати послуги, рівень яких відповідає обсягу сплачених податків. Тому, що кошти, які зібрані на місцях використовуються більш ефективно й заощадливо, ніж виділені центральним урядом. Тобто діє спрощена структура завдяки скасуванню дванадцяти місцевих податків і зборів: ринкового збору; комунального податку; податку з реклами; дев'яти інших місцевих податків і зборів.

Фактично залишаються три «старих» збори: за провадження деяких видів підприємницької діяльності; за місця для паркування транспортних засобів та єдиний податок. Та вводяться «нові»: податок на нерухоме майно, крім податку на земельні ділянки та туристичний збір

Основними напрямами податкової політики у сфері місцевого оподаткування є:

- забезпечення реалізації основних принципів податкової і бюджетної політики, спрямованої на створення міцної фінансово-економічної бази;

- створення стабільної законодавчої бази оподаткування, з метою збільшення податкових надходжень до бюджетів місцевого самоврядування;

- удосконалення структури податкових органів;

- активізація роботи з підвищення правової культури населення;

- посилення державного контролю за додержанням чинного законодавства щодо оподаткування, справляння передбачених законом місцевих податків і зборів.

Отже, удосконалення системи місцевих податків і зборів, зростання їхньої фіскальної ролі як фундаментального напряму зміцнення місцевих бюджетів сприятиме підвищенню ефективності регіональної фіскальної політики, стимулюватиме соціально-економічний розвиток регіонів і держави в цілому.