22. Інвестиційна фаза проектування та їх характеристика.

Інвестиційна фаза впровадження проекту включає широкий спектр консультаційних і проектних робіт в сфері управління проектом, а саме: встановлення правової, фінансової і організаційної основ для здійснення проекту; придбання і передача технологій включає основні проектні роботи;детальне проектне опрацювавання і укладення контрактів включає участь у тендерах. Оцінку попозицій і проведення технологій;придбаня землі, проведення будів робіт,встановлення обладнання;перед виробничий маркетинг – набір і навчання персоналу) Правова, фін. І організ. Підгот реалізації проекту включає підготовку і укладення договорів з усіма учасниками проекту, зокрема укладення кредитних угод, призначення керівника проекту.

Придбання технологій та проектне обґрунтування проекту передбачає проведення детальних проектно – конструкторських робіт. В інвестиційній фазі особливо важливо одержати широкі пропозиції по товарах і послугах для проекту від великої кількості виконавців. З цією метою проводяться тендерні торги. Вони є способом закупки товарів, розміщення замовлень і видачі підрядів, який передбачає залучення до відповідного встановлення терміну пропозиції від декількох постачальників і підрядників і укладання контракту з тим пропозиція якого є найбільш вигідною за комерційними і технічними умовами.

Комерційна частина пропозиції оцінюється за цінами порядком розрахунку умов фінансування. При позитивних результатах торгів між замовником і претендентом підписується контракт.

Передвиробничий маркетинг охоплює етапи формування збутової мережі, формування стратегічного збуту, організація реклами, набір і навчання персоналу проводиться одночасно з етапом будівництва.

Здача в експлуатацію і пуск підприємства пов»язує фазу будівництва із експлуатаційною фазою.У передінвестиційній фазі якість і надійність проекту є важливіші ніж фактор часу.

23. Підготовка і проведення тендерних торгів.

В інвестиційній фазі особливо важливо одержати широкі пропозиції по товарах і послугах для проекту від великої кількості виконавців. З цією метою проводяться тендерні торги. Вони є способом закупки товарів, розміщення замовлень і видачі підрядів, який передбачає залучення до відповідного встановлення терміну пропозиції від декількох постачальників і підрядників і укладання контракту з тим пропозиція якого є найбільш вигідною за комерційними і технічними умовами.

Предметами торгів можуть бути: (будівництво під ключ;виконання комплексів будів. І монтажних робіт та окремих їх видів; виконання комплексів пусконалагоджувальних робіт; Техніко – економічна обґрунтованість проекту; проектування; управління проектом; поставка обладнання)В залежності від способу проведення торги можуть бути( Відкритими: залучаються всі претенденти без обмеження – це постачальники стандартного обладнання, невеликі обсяги підрядних робіт; відкритими з попередньою кваліфікацією учасників; закритими – за запрошеннями, - складне спеціальне обладнання; одиничні – з організацією вибраною замовником, але зі збереженою процедурою торгів)Основними учасниками торгів є замовник, організатор торгів, тендерний комітет, і претенденти. Тендерний комітет формується із представників замовлення і експертів, його функції входять охоплення тендерних торгів, підготовка тендерної документації. Для участі в торгах претендент представляє свої пропозиції у вигляді заповнення тендерної документації або самостійно складається формуляр. Пропозиція приймається в двох конвертах, в одному з яких міститься заявка на участь у торгах і платіжні документи передбаченими умовами тендеру. У другому конверті міститься пропозиція, яка включає відомості про претендента і і саму пропозицію, яка традиційно складається з технічної і комерційної частини. Комерційна частина пропозиції оцінюється за цінами порядком розрахунку умов фінансування. При позитивних результатах торгів між замовником і претендентом підписується контракт.

24. Експлуатаційна фаза проекту та її характеристика. Оцінка проекту після його завершення.В експ. Фазі можлива реалізація проектів реабілітації і розширення підприємства. Причиною реабілітації є невдале техніко – економічне обґрунтування проекту. Процес реабілітації передбачає наступні стадії (1.стадія попереднього діагностування, аналіз економіки і промислового сектору.2. стадія діагностування – визначення сталих сторін проекту , можливостей і способів реабілітації. 3. короткострокові заходи з реабілітації – не вимагає значних затрат.4 стадія – оцінка проектів реабілітації і збільшення фінансування, схвалення інвесторами. 5. стадія – сама реабілітація. Повинна здійснюватися на основі детально розробленого техніко – економічного обґрунтування, яке повинне оцінювати діапазон і вартість запропонованих робіт в порівняні з очікуваними вигодами протягом життя проекту. В стадії експлуатації важливо оцінити уроки проекту здійснивши завершальну його оцінку після 2- 3 років експлуатації. Така оцінка виявляє причини успіху або невдач і є свого роду звітним матеріалом. Зав. Оцінка має дати відповіді на такі питання. (1. чи були вихідні цілі проекту чітко визначенні.2. чи правильним був вибір технічних рішень і способів матеріально – технічного постачання. 3. чи правильно було оцінено соц – економ та екологічні умови. 4. чи правильно було визначено групу користувачів результату проекту і чи ефективним виявилось обслуговування цієї групи. 5. чи досягнуто було істотного прогресу у зміцнені створених проектом організацій. 6. чи мали місце значні перевитрати коштів і якшо так то з якої причини. 7. чи було досягнуто запланованих норм.) Завершальна оцінка є особливо корисною для планування наступних проектів.

25. Оцінка витрат і вигод від проекту, їх приріст на оцінка. Оцінюючи проект слід брати до уваги всі витрати і вигоди проекту, але не можна їх враховувати двічі. Визначення вигід і витрат слід проводити у розрізі кожного року проекту. Для відображення вигід і витрат у грошовому вимірі необхідно (1. встановити якісний склад вигід і витрат, які виникли в результаті матеріальних впливів проекту. 2. вимірювання в грошов. одиниці зазначених вигод і витрат. 3. визначення реальні і майбутні грошові показники , які характерезують вигоди і витрати проекту. 4. порівнювати потоки вигід і витрат на основі критеріїв приймання для даного проекту.) Витрати проекту умовно можна поділит на операційні, інвестиційні і фінансові. Операційні ( податки, прямі матеріальні витрати на виробництво продукції., витрати на з\п по категоріях персоналу., накладні) Інвестиційні витрати проекту включають витрати на придбання будівель, земельних ділянок , устаткування. Інвестиційні витр діляться на: ( перед виробничі, інвестиційні, збільшення чистого боротного капіталу). До фінансових витрат відносять виплачуваний відсоток, витрати по позиках. При визначені вигод і витрат проекту необхідно дотрматия наступних умов.: ( при здійсненні проекту діючим підприємством необхідно оцінювати не стільки витрати за проектом, скільки зміну витрат на діючому підприєм. .2. при визначенні вигід і витрат значення мають не тільки їх суми, а й момент виникнення, тобто розподіл у часі. Це умова пов’язана з концепцією вартості грошей. 3. При аналізі не враховуються безповоротні витрати. Безповоротні витрати – це витрати зроблені у минулому, які не можуть бути відшкодовані, прийняття чи не прийняття даного проекту. 4. обов’язково слід враховувати альтернативні витрати.)

26. Витрати та вигоди в проектному аналізі, явні та неявні. Граничні величини.Аналіз вигод і витрат є основною для прийняття рішень, щодо проекту. Однією з особливостей проектного аналізу є те, що необхідно враховувати всі наслідки проекту. З визначенням і кількісним виразом деяких вигод і витрат не виникає ніяких складнощів. Це так звані явні вигоди і витрати. Тобто вигоди і витрати що документально підтвердженні. Неявні вигоди і витрати – це є вигоди і витрати , які не є прямим наслідком проекту. Їх часто не можна виразити у кількісній форсі. До неявних витрат відносять вигоди , які міг би отримати підприємець від використання окремих чинників виробництва – альтернативні витрати. Неявні вигоди – неодержанні доходи від найкращого альтернативного використання активу внаслідок відбувся неявний грошовий прилив . Мають враховуватися при зміні іміджу фірми або при зміні інших видів нематеріальних активів.

Порівняння додаткових вигод з додатковими витратами на практиці втілилось в концепцію граничних величин або маржиналізмом. Граничні маржинальні витрати – це приріст витрат на виробництво додаткової одиниці продукції, який дорівнює приросту загальних витрат, поділяється на зміну обсягу виробництва.

Збільшення обсягу виробництва є доцільним до тих пір доки граничні витрати є меншими або дорівнюють граничним вигодам. Під граничними вигодами розуміють граничну (Макс. Варт продажу) , яка дорівнює або більше граничних витрат.