25.Що таке гіпотеза та версія?

Гіпотеза — наукове припущення, що висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією. Також - недоведене твердження або здогад. Будь-яка гіпотеза повинна бути спростовуваною хоча б у принципі. Незаперечні припущення (наприклад, аксіоми) гіпотезами не є.

Особливістю гіпотези, як форми наукового знання є те, що вона завжди має певний ступінь імовірності, відмінний від 100%

З позиції логіки, версія - це різновид гіпотези, що представляє собою форму мислення, за допомогою якої здійснюється перехід від ймовірного знання до достовірного.

26.Дайте коротку характеристику логічним операціям доведення і спростування.

Доведення – це сукупність логічних засобів обгрунтовання істинності будь-якого судження за допомогою інших істинних і повязаних з ним суджень. Структура:

-теза(судження, істинність якого треба довести),

-аргументи-істинні судження, якими користуються при доведенні тези-вірогідні одиничні акти,визначення, аксіоми та постулати, раніше доведенні закони науки та теореми

-демонстрація-спосіб логічного звязку між тезою та аргументом, який веде до всьтановлення бажаної істини: прямим-доведення, в якому з відомих передумов за встановленими правилами безпосередньо слідує теза, тобто істинність тези безпосередньо обгрунтовується наявними аргументами; непрямим – доведення,у якому потрібно довести хибність антитези і на цій основі зробити висновок про істинність тези.

Спростування-логічна операція,спрямована на зруйнування доведення шляхом встановлення хибності або нобгрунтованості висунутої тези. Аргументами судж наз судження, за доп якихспростовується теза:

-пряме і непряме спростування тези(спростування фактами, встановленя хибності наслідків, спростування тези через доведення антитези)

-критика аргументів- доведення хибності абонеспроможності

-виявлння неспрможності демонстрації – виявлення помилок у фолрмі самого доведення

27.Проаналізуйте поняття «дискусія», «полеміка».

Дискусія – публічне обговорення проблеми з висловленням протилежних думок, їх аргументація і спростування. Розгляд питань, проблеми чи тез з різних точок зору має на меті, в решті решт, знайдення загальноприйнятого висновку чи оцінки. До позитивного завершення дискусії може привести лише змістовне знання її учасниками теми обговорення і додержання всіх законів (тотожності, заперечення, виключення третього та достатньої підстави) та правил (про поняття – їх співвідношення та операції з ними -, про судження – їх види і склад –, умовиводи та їх модуси) логічного мислення. Без володіння логічним мисленням, як і без фундаментального знання змісту теми обговорення, дискусія перетворюється в сумбурні і пусті балачки.

Полеміка– це протиборство опозиційних одна до одної сторін з метою спростувати твердження, тези, ідеї супротивної сторони і довести правоту своєї, протилежної, думки. Полеміка заздалегідь ставить собі на меті не знайти спільну думку зі своїм опонентом, як то ми можемо бути в дискусії, а довести безпідставність суджень опонента. Тут окрім слідування логікою та оперування ґрунтовними знаннями використовуються і спроба дискредитувати опонента моральними судженнями, чи безпідставними звинуваченнями в його необізнаності, чи використати софістику (судження, які лише зовні нагадують логіку, а насправді не мають з нею нічого спільного). Перемога в полеміці може дати якийсь тимчасовий ефект, але його достовірність – минуща.