16. Правопис складних прикметників Разом пишуться:

1) Складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: лісостепов_й (лісост+п), радіофіз_чний (радіо­ф%зика), самох%дний (самох%д), чорноз+мний (чорноз+м).

2) Складні прикметники, утворені словосполученням іменника та узгоджуваного з ним прикметника: загальноосв%тній (заг<льна осв%та), мовностильов_й (м>вний ст_ль), народногоспод<рський (нар>дне гос­под<рство), східнослов’#нський (сх%дні слов’#ни).

3) Складні прикметники з другою дієслівною основою: волел$б­ний, деревообр>бний, машинобудівн_й.

4) Складні прикметники, в яких першим компонентом є прислівник: важкохв>рий, загальнодерж<вний, або другою складовою частиною є дієприкметник: свіжозр\баний, нижчепідп_саний, новоут­в>рений, але: трохи вище зазн<чений, бо є пояснювальне слово.

5) Складні прикметники, в яких основне смислове навантаження передається останнім прикметником, а попередні лише уточнюють, звужують його зміст. Такі прикметники мають термінологічне значення: вузькодіал+ктне (мовне явище), грудочеревн< (перепона), лінгвостиліст_чні (особливості); також — глухонім_й, сліпоглухонім_й.

6) Складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами: триповерх>вий, п’ятир<зовий, стодвадцятип’я­тир%чний, але 125-річний.

7) Складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників: поперечношліфув<льний (апарат).

Через дефіс пишуться:

1) Складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс: в%це-презид+нтський (в%це-презид+нт), генер<л-губерн<торський (генер<л-губерн<тор), соці<л-демократ_чний (соці<л-демокр<т).

2) Складні прикметники, утворені з двох або більше прикметникових основ, що поєднані як рівноправні, коли між ними можна вставити сполучник і: навч<льно-виховн_й, наук>во-техн%чний, сус­п%льно-політ_чний, всесв%тньо-істор_чний, нар>дно-в_звольний, поста­ч<льно-збутов_й.

3) Складні прикметники з першою частиною на -ико(-іко): діал+ктико-матеріаліст_чний, іст>рико-культ\рний, мех<ніко-мате­мат_чний.

4) Складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: військ>во-морськ_й, військ>во-спорт_вний, во@нно-стратег%чний.

5) Складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають поєднання кількох кольорів, відтінки кольорів або якість з додатковим відтінком: бл<китно-с_ній, т+мно-черв>ний, бл%до-рож+вий, гіркув<то-сол>дкий, черв>но-зел+но-ж>втий, але: жов- тогар#чий, червоногар#чий (окремі кольори).

6) Складні прикметники, в яких перша частина не має прикметникового суфікса, але яка за змістом є однорідною з першою частиною: м’#со-вовнян_й, м’#со-мол>чний, крохм<ле-п<токовий.

17. Правопис та відмінювання числівників

1. Числівники п’ять, шість, д+в’ять, д+сять, один<дцять, дван<д­цять, трин<дцять, шістн<дцять, сімн<дцять, вісімн<дцять, дев’ят­н<дцять, дв<дцять, тр_дцять пишуться у кінці з м’яким знаком.

2. Складні числівники п’ятдес#т, шістдес#т, сімдес#т, вісімде­с#т, а також складні числівники п’ятс>т, шістс>т, сімс>т, вісім­с>т, дев’ятс>т пишуться без м’якого знака.

3. Числівник п’ять пишеться з апострофом та м’яким знаком; при відмінюванні в усіх непрямих відмінках він має дві форми.

4. Як числівник п’ять відмінюються числівники д+в’ять, д+сять, один<дцять, дван<дцять, трин<дцять, чотирн<дцять, п’ятн<дцять, шістн<дцять, сімн<дцять, вісімн<дцять, дев’ятн<дцять, дв<дцять, тр_дцять.

5. Складні числівники п’ятдес#т, шістдес#т, сімдес#т, вісімде­с#т при відмінюванні також мають дві форми, причому в них відмі­нюється лише друга частина. Наприклад, числівник п’ятдес#т у ро­довому відмінку має форму п’ятдесят_ і п’ятдесять>х, у да­вальному — п’ятдесят_ і п’ятдесять>м, у знахідному — п’ятде­с#т або п’ятдесять>х, в орудному — п’ятдесятьм< і п’ятдесятьо­м<, у місцевому — п’ятдесят_ і п’ятдесять>х.

6. При відмінюванні складних числівників дв%сті, тр_ста, чо­т_риста, п’ятс>т, шістс>т,

Числівник п’ятс>т в орудному відмінку має дві форми: п’ять­маст<ми і п’ятьомаст<ми.

7. У складних кількісних числівниках відмінюються усі складові частини: з чотирьохс>т шістдесят_ сем_ т_сяч шестис>т п’ятде­сят_ дев’ят_ (гривень).

8. Числівники с>рок, дев’ян>сто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення -а: сорок<, дев’ян>ста, ста.

9. Збірні числівники дв>є, об>є, тр>є в непрямих відмінках мають форми від два і оба, три: двох, двом…, об>х, об>м і т. д.

10. Збірний числівник об_два (об_дві) має в непрямих відмінках такі форми: об>х, об>м, обом<, на об>х.

11. Збірні числівники ч+тверо, п’#теро, ш+стеро, с+меро, в>сь­меро та под. в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників: чотирь>х, чотирь>м і т. д.

12. Числові назви т_сяча, мільй>н, міль#рд відмінюються як іменники.

13. Неозначено-кількісні числівники кількан<дцять, кількадес#т відмінюються як числівник п’ять: кількан<дцяти й кільканадця­ть>х, кількадесятьм< і кількадесятьом<.

14. Порядкові числівники, які закінчуються на -ий, відмінюються як прикметники твердої групи: п+рший, п+ршого, п+ршому, п+ршого, п+ршим і т. д.

15. У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово: сто дв<дцять п+рший (студент), сто дв<дцять п+р­шого (студента) і т. д.

16. Числівники півтор<, півтор_, півтор<ста не відмінюються.

18. Числівники граматично пов’язуються з іменниками. Вони або керують іменниками, або узгоджуються з ними.

1.         Числівник один узгоджується з іменниками у роді, числі й від-мінку: один комбайнер, одна година, одне село.

2.         Числівник два вживається у двох родових формах: одна форма – для чоловічого і середнього родів: два столи, два відра; жіночого роду – дві картоплини, дві медсестри.

 

3.         Числівники два, три, чотири, вступаючи у граматичні зв’язки з іменниками, вимагають від них форми називного від-мінка множини: два дуби, три корови, чотири вівці. Але вони не сполучаються з іменниками, що не підлягають лічбі (кисень, сила, міць, праця).

4.         Числівники від п’яти і далі вживаються з іменниками у формі родового відмінка множини: п’ять полів, дев’ять комбай-нів, десять ветлікарів, сто сорок шість курчат, тисяча двісті кі-лограмів.

 

5.         При неозначено-кількісних та дробових числівниках іменники вживаються у родовому відмінку множини: кілька гусенят, п’ятеро щенят, шестеро комбайнерів.

6.         При дробових числівниках іменники мають форму родового

Українська мова за професійним спрямуванням

Додатки

відмінка однини, а слово частина може не вживатись: одна сьома, три цілих і три восьмих, дві третіх площі.

7.         Числівники півтора, півтори сполучаються з іменниками у ро-довому відмінку однини: півтора дня, півтори доби.

8.         Порядкові числівники узгоджуються з іменниками в роді, чис-лі, відмінку: сьомий період, сьома година, сьоме число.