27. Поняття, соціальні функції і види виборів.

 вибори процедура формування державного органу, представниць­кого органу місцевого самоврядування або наділення повнова­женнями посадової особи, що здійснюється шляхом голосуван-пи уповноважених осіб за умови, що на кожний представлений і .т. і їм чином мандат можуть претендувати в установленому по­рядку два і більше кандидата.

Вибори виконують такі соціальні функції:

1. легітимізація влади;

2. реалізація народного і національного суверенітету

забезпечення стабільності, поступовості та наступності

влади;

селекція політичних керівників з огляду на їх попередню політичну діяльність;

5) формування і вираження суспільної думки

види виборів:

1) за способом волевиявлення виборців:

прямі (безпосередні) вибори, коли питання про обрання ви­рішують громадяни-виборці;

непрямі вибори, коли питання про обрання вирішують об­рані громадянами особи — виборщики

за територіальною ознакою:

загальнонаціональні (загальнодержавні) вибори, які прово­дяться на території всієї держави (в Україні це вибори до Вер­ховної Ради України, вибори Президента України);

місцеві (регіональні, локальні, комунальні, адміністративні, кантональні) вибори — ті, що проводяться на території певної адміністративно-територіальної одиниці або регіону (в Украї­ні — це вибори Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, об­ласних, Київської та Севастопольської міських рад та сільських, селищних, міських голів);

3. за об'єктом вибори класифікують на вибори до парламен­ту, вибори глави держави, вибори місцевих представницьких органів;

4. за часом проведення:

чергові вибори, які проводяться у зв'язку із закінченням ви­значеного Конституцією України строку повноважень вибор­ного органу або посадової особи

позачергові вибори. Позачергові вибори народних депутатів України призначаються Президентом України з підстав і в по­ри дку, встановлених Конституцією України

повторні вибори (не плутати з повторним голосуванням). II Україні повторними можуть бути лише вибори Президента ^Країни та місцеві вибори.

28. Поняття і принципи виборчого права.

Поняття «виборче право» вживається у двох значеннях:

об'єктивне виборче право — це система правових норм, що регулюють суспільні відносини, пов'язані з виборами органів держави та місцевого самоврядування. Це інститут конститу­ційного права. Однак він включає окремі норми інших галузей права (зокрема, трудового, цивільного, адміністративного, кри­мінального, процесуального);

суб'єктивне виборче право — це гарантована громадянину державою можливість брати участь у виборах державних ор­ганів і органів місцевого самоврядування. Воно являє собою комплекс конкретних прав особи, серед яких особливо слід ви­ділити:

активне виборче право (загальне виборче право), тобто пра­во обирати;

пасивне виборче право, тобто право обиратися у виборні ор­гани держави або місцевого самоврядування, що передбачає право висувати свою кандидатуру або давати згоду на її ви­сування.

Принципи суб'єктивного виборчого права — це ті умови, визнання і реалізації виборчого права, дотримання яких на ви­борах робить ці вибори дійсним народним волевиявленням²

Принцип рівності виборчого права передбачає, що громадя-іііі України беруть участь у виборах на рівних засадах.

Принцип прямого виборчого права означає, що громадяни України обирають депутатів безпосередньо шляхом голосування.

Принцип таємного голосування передбачає заборону конт-I к і /і к) за волевиявленням виборців.

Принцип особистого голосування, який безпосередньо не пе­редбачено Конституцією України, але включено до всіх вибор­чих законів, означає, що кожен виборець голосує на виборах осо-бисто. Голосування за інших осіб чи передача виборцем права Голосу будь-якій особі забороняється.