17. Поняття, принципи державного ладу України. Механізм та основні функції Української держави.

Державний лад являє собою організацію (будівництво) і ді­яльність держави.

Конституційним, офіційним та легітимним можна вважати той державний лад, який передбачається і закріплюється Кон­ституцією та реально існує. Державний лад є складовою консти­туційного ладу.

Особливостями сучасного державного ладу України є:

1. перехідний, змішаний характер, зумовлений тим, що після проголошення незалежності України відбулися зрушення прак­тично в усіх сферах державного життя, але в жодній з них оста­точно не сформувалися нові суспільні відносини;

2. державний лад спрямований на утвердження в Україні національної держави. Так, відповідно до ст. 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також роз­виткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України; відпо­відно до ст. 12 Конституції України Україна дбає про задово­лення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави;

3. у галузі державотворення Україна найбільше переймає досвід європейських країн;

4. з моменту проголошення незалежності Україна стала важ­ливим суб'єктом міжнародного життя, впливаючи на нього та за­знаючи відповідного впливу з боку інших його суб'єктів.

Конституція України передбачає такі основні принципи дер­жавного ладу:

1. суверенності і незалежності держави;

2. демократизму держави;

3. соціальної держави;

4. правової держави;

5. унітарності держави;

6. республіканської форми правління.

Систему органів державної влади за Конституцією України утворюють:

• орган законодавчої влади — Верховна Рада України;

• Глава держави — Президент України;

• органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України, міні­стерства та інші центральні органи виконавчої влади, місце­ві державні адміністрації);

• органи судової влади (Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції);

інші органи держави

18. Поняття, сутність, основні принципи та система суспільного ладу України

Суспільний лад — це організація і діяльність суспільства, пе­редбачені та гарантовані Конституцією та законами України.

Поряд із державним ладом суспільний лад є складовою кон­ституційного ладу кожної країни

сучасний суспільний лад України характеризуєть­ся як перехідний до утвердження громадянського суспільства, змішаний.

Не кожне суспільство можна назвати громадянським. Гро­мадянське суспільство — це спільність вільних і рівноправних людей, кожному з яких держава забезпечує юридичні можливос­ті бути власником і брати активну та всебічну участь у політич­ному житті.

Втручання держави у регулювання суспільних відносин по­винно бути мінімальним і спрямованим лише на гарантування та захист основ суспільного ладу, тому конституційно-право*

За змістом суспільний лад є певною системою суспільних відносин — політичних, економічних, соціальних, духовних (куль­турних) тощо. Основу цих відносин становлять політична, еко­номічна, соціальна і духовна (культурна) системи суспільства. Пріоритетним елементом системи суспільного ладу є політична система суспільства. В Україні за Конституцією її утворюють: Український народ; Українська держава; політичні партії; тери­торіальні громади; органи місцевого самоврядування.

За формою суспільний лад становить сукупність форм без­посереднього народовладдя, державного правління і держав­ного устрою, діяльності політичних партій і громадських орга­нізацій.

Основними принципами суспільного ладу, відповідно до Кон­ституції України, є:

1. принцип суверенітету Українського народу (ст. 5 Консти­туції України);

1. принцип демократизму (ст. 5);

2. принцип політичного, економічного та ідеологічного плю­ралізму (багатоманітності) суспільного життя (ст. 15);

2. принцип конституційності та законності (ст. 19);

3. принцип гуманізму (ст. 3);

6) принцип гарантованості суспільного ладу (ст. 17). Право встановлювати і змінювати суспільний лад належить

Українському народові і не може бути узурповане державою чи її суб'єктами¹.