2. Коли капітальні вкладення хоча б по одному з варіантів намічається здійснювати в кілька термінів, а також коли залежність перемінних експлуатаційних витрат від часу не відноситься до прямолінійної.

У цьому випадку при порівнянні варіантів необхідно приводити витрати більш пізніх років до сучасного моменту шляхом множення їх на коефіцієнт приведення.

Цей коефіцієнт відображає зменшення значимості витрат, чинених не в початковий момент, а в наступні роки, і визначається по формулі

де E_нп = 0,08 – норматив для приведення різночасних витрат;

t - число років, що передують розглядаємому року, рахуючи від року, до якого приводяться витрати.

На коефіцієнт приведення збільшуються як капітальні витрати, так і експлуатаційні витрати наступних років. Значення коефіцієнтів для приведення витрат майбутніх років на початок базисного року наведені в табл. 19.1.

Таблиця 19.1

Число років	kпр	Число років	kпр	Число років	kпр	Число років	kпр
1	0,926	6	0,630	11	0,429	16	0,292
2	0,857	7	0,583	12	0,397	17	0,270
3	0,794	8	0,540	13	0,368	18	0,250
4	0,735	9	0,500	14	0,340	19	0,232
5	0,681	10	0,463	15	0,315	20	0,215

Якщо на останній розрахунковий термін, на який є економічні дані про вантажообіг, усі порівнювані варіанти будуть мати рівну потужність і однакове технічне оснащення, то цей термін може бути прийнятий як кінцевий рік розрахункового періоду підсумовування витрат. Приведені витрати по кожнім варіанті

(19.3)

де t_p - період, за який враховуються витрати, t_p  Т_н

t_l - початковий рік підрахунку експлуатаційних витрат (після здачі в експлуатацію 1-ї черги чи 1-го етапу розвитку), однаковий для усіх варіантів.

Найкращим вважається варіант, що дає найменшу величину сумарних витрат, приведених до початкового року.

Якщо експлуатаційні витрати по порівнюваних варіантах перебудови роздільного пункту істотно відрізняються, то у формулі (19.3) значення t_p заміняється більшим періодом підсумовування витрат t_c, тривалість якого рекомендується приймати рівним 20 рокам (при Е_н = 0,10). У розрахунках експлуатаційних витрат для перспективного періоду (t_c - t_p) років можна припустити, що вони залишаться постійними на рівні останнього року розрахункового періоду t_p.

19.3. Якісні і натуральні показники, що враховуються при порівнянні варіантів

Для найбільш повної характеристики порівнюваних варіантів і остаточного вибору оптимального, крім розрахунку вартісних показників, необхідно всебічно проаналізувати особливості варіантів і дати зіставлення по достоїнствах і недолікам, а також по якісних і натуральних показниках.

До числа таких показників відносяться:

1. продуктивність праці, що може бути виражена економією в чисельності працівників чи кількістю перероблених вагонів чи тонн на одного працівника станції; для пасажирських станцій - кількістю відправлених пасажирів чи поїздів на одного працівника станції;

2. забезпечення вимог безпеки руху й охорони праці;

3. ступінь зручності обслуговування пасажирів, що характеризується відстанню підходу до поїздів, висотою спусків і підйомів для переходів у різних рівнях, ув'язкою з міським транспортом, швидкістю пересування в межах вузла;

4. рівень механізації й автоматизації й умови, що сприяють підвищенню безпеки руху поїздів, маневрової роботи і проходу пасажирів, безпеки обслуговуючого персоналу (електрична централізація стрілок і сигналів, механізація й автоматизація процесу сортування вагонів і ін.);

5. резерви в пропускній і перероблювальній спроможності станції, число перетинань поїзних маршрутів і завантаження точок перетинання;

6. ступінь використання існуючих пристроїв;

7. компактне розташування пристроїв станції в цілому й особливо її горловин, найменше заняття міських територій і сільськогосподарських земель;

8. зручність під'їздів з міста до вантажних районів;

9. умови виконання і терміни будівельних робіт;

10. потреба в дефіцитних матеріалах;

11. дотримання містобудівних, протипожежних і санітарно-технічних вимог по спеціальних нормах;

12. урахування можливості подальшого розвитку.

Особливо важливо враховувати якісні і натуральні показники при порівнянні таких варіантів, що по приведених витратах мало розрізняються чи навіть вважаються рівноцінними. До останніх відносяться варіанти, що розрізняються по приведених витратах у межах до 5-10 % (при підрахунку з однаковою точністю).