Управлінські інформаційні системи
Ринок є сукупністю відносин між продавцями і покупцями. Рішення, що приймаються учасниками ринкових взаємовідносин, виражаються передусім у бажанні продавати та купувати товари (продукцію). Формою вираження цих бажань є попит і пропозиція.
Важливим господарським суб'єктом у ринковій економіці виступає підприємство як виробник товарів (продукції). Його основна функція — забезпечення пропозиції на ринку, тобто постачання на ринок необхідної кількості товарів (продукції). Узагальнюючим поняттям в ринковій економіці є фірма — типовий економічний суб'єкт, що виробляє продукцію. Економічна діяльність будь-якої фірми зводиться до прийняття рішень про те, що, як, скільки і для кого виробити продукції.
Підприємство має складну внутрішню структуру, основою якої є виробництво — складний процес, що потребує координованих зусиль багатьох осіб. Воно взаємодіє із зовнішнім середовищем. Все це породжує необхідність системи внутріфірмового управління підприємством, покликаної виробляти управлінські діяння у трьох найважливіших напрямах функціональних зв'язків.
Перший напрям пов'язаний з координацією функцій центральних служб і служб виробничих підрозділів з наукових досліджень, розроблення нової продукції, вдосконалення технологічних процесів її виготовлення. На підприємствах, де випуск нової продукції є найважливішим засобом технічної політики і відіграє першорядну роль у завоюванні позиції на ринках, організовують централізовані служби науково-дослідних та технічних розробок, інженерно-конструкторські, технологічні служби, які найтісніше пов'язані зі службою маркетингу.
Другим функціональним напрямом є планування, завдяки якому встановлюють зв'язки між центральними службами й аналогічними функціональними службами у виробничих підрозділах.
Третім, напрямом є зв'язки по лінії обліку та контролю за виконанням виробничими підрозділами поставлених перед ними завдань.
Раціоналізація управління, налагодження ефективних функціональних зв'язків, всебічне обґрунтування управлінських рішень, можуть бути досягнуті за автоматизації внутріфірмового управління підприємством. Вимоги щодо підвищення рівня організації виробництва, забезпечення координації діяльності всіх підрозділів можна виконати тільки інтегруванням усіх функцій управління в єдину внутріфірмову інтегровану автоматизовану систему (ВІАС). її основною метою є підвищення ефективності управління всіма процесами — від організаційно-економічних і технологічних до проектування виробів та технологій їх виготовлення. Завдяки цьому досягається комплексна автоматизація процесів управління.
До складу ВІАС належать різні типи автоматизованих систем:
АСНД — автоматизована система наукових і виробничих досліджень та випробувань;
САПР —система автоматизованого проектування конструкторського і технологічного призначень;
АІС — автоматизована 1C загальнофірмового управління, що охоплює основні функції управління підприємством;
АСУТП — автоматизована система управління технологічними процесами виготовлення виробів.
Види процесів, що охоплюються автоматизацією у ВІАС, наведено в табл. 35.
Внугріфірмова інтегрована автоматизована система — багаторівнева ієрархічна автоматизована система управління підприємством, в якій здійснюється узгоджена взаємодія сумісних автономних компонентів.
Таблиця 35 Процеси, що охоплюються автоматизацією у ВІАС
Види процесів |
Тип автоматизованої системи |
Рівень управління |
Дослідження |
АСНД |
Наково-дослідні та технічні розробки |
Проектування |
САПР |
Підготовка виробництва |
Організаційно-економічні |
АІС |
Підприємство |
Виробничі |
АСУТП |
Виробництво |
Система створюється як комплексна. Взаємодія її компонентів зображена на схемі 78.
АСНД призначена для здобуття, дослідження, коректування моделей, що використовуються в інших типах автоматизованих систем для проектування, прогнозування та управління. Від інших типів автоматизованих систем вона відрізняється специфікою інформації на виході, що може мати вигляд систематизованих розрахункових чи експериментальних даних або одержаних на їх основі математичних моделей об'єктів, які досліджуються, змін параметрів, що супроводжуються даними про граничні умови об'єктів й обмеження, які мають ураховуватися при складанні прогнозу розвитку чи при проектуванні об'єктів. АСНД створюється на основі ПЕОМ. В окремих випадках використовується спеціальна апаратура для з'єднання ПЕОМ з об'єктами, що досліджуються, яка забезпечує різні функції попереднього оброблення інформації, має гнучку структуру і максимальну за-мінюваність модулів.
Схема 78. Взаємодія компонентів ВІАС
У межах АСНД розв'язуються такі задачі:
— аналіз споживання продукції та постановка науково-технічної проблеми;
— пошукове і патентне дослідження;
— теоретичне й експериментальне дослідження.
АСНД мають прямі зв'язки з системами автоматизованого проектування конструктора (САПРК) та технолога (САПРТ). Вхідною інформацією в САПР використовуються дані технічного завдання, результати передпроектних досліджень, методика проектування, стандарти і каталоги. Вихідною інформацією в САПР є проміжні та остаточні дані на етапах проектування, потрібні для забезпечення робіт на подальших стадіях життєвого циклу проектування об'єкта.
Об'єктами проектування в САПР є вироби і технологічні процеси. При цьому необхідно забезпечити наскрізне конструкторсько-технологічне проектування. На відміну від традиційного поділу стадій підготовки виробництва на конструкторську та технологічну в системах наскрізного проектування цей поділ зникає завдяки інваріантному методичному і програмному забезпеченню. Це скорочує тривалість виконання проектних процедур, забезпечує одноразове введення кожного елемента інформації, тобто повністю змінює традиційну технологію проектування, поліпшуючи якість розробок і збільшуючи їхню варіантність.
У межах САПРК розв'язуються такі задачі:
— інженерне прогнозування;
— параметрична оптимізація об'єктів виробництва;
— розроблення документації за проектно-конструкторськими рішеннями;
— забезпечення виробничої та експлуатаційної технологічності конструкцій.
САПРТ забезпечує розв'язання таких задач:
— розроблення технологічних процесів виготовлення виробів;
— проектування спеціальних засобів технологічного оснащення.
У складі САПРК виділяють:
— підсистему "Розрахунок", яка реалізує розрахунок параметрів геометричних розмірів конструкцій;
— підсистему "Аналіз", що здійснює оцінювання результатів, здобутих у підсистемі "Розрахунок";
— підсистему "Документ", в якій готується комплект конструкторської документації, а за допомогою графопобудовника реалізуються різні креслення.
За допомогою САПРК формується архів функціонально повних наборів даних, що має статус основних конструкторських документів.
У складі САПРТ виділяють:
— підсистему "Норматив", яка реалізує розрахунок матеріальних, трудових нормативів і їх зберігання;
— підсистему "Процес", що здійснює складання маршрутних та операційних карт, підготовку керуючих технологічних програм, проектування нестандартного технологічного обладнання;
— підсистему "Документ", яка готує технологічні документи, орієнтовані на функціонально повний набір даних, що має статус основних технологічних документів.
Внаслідок функціонування САПРК і САПРТ формують первинну НДІ для АІС, передаючи її в підсистему УТПВ, де формується нормативно-довідковий фонд АІС.
Головним компонентом, що встановлює цілі функціонування ВІАС, е АІС. Побудова АІС ґрунтується на функціональному підході до управління підприємством, тобто на внутріфірмовій системі управління, яка передбачає виконання таких функцій менеджменту: підготовка виробництва; техніко-економічне і бізнес-планування; оперативне регулювання основної діяльності; маркетинг;
матеріально-технічне забезпечення; реалізація та збут продукції; якість продукції; БО і звітність; інвестування та фінансування; трудові ресурси; аналіз господарської діяльності; допоміжне виробництво; соціальний розвиток; контроль виконавської дисципліни. Перелік і кількість окремих функцій постійні, властиві підприємствам будь-яких типів виробництва та видів власності. Отже, їх можна розглядати як функціональні підсистеми АІС.
Об'єктами управління функціональних підсистем є різні види ресурсів, процеси виробництва, проміжна і готова продукція. За відносної стабільності складу підсистем перелік задач залежить від специфіки та типу виробництва. Повну функціональну схему АІС підприємства показано на схемі 79.
Характеристику функціональних підсистем АІС промислового підприємства наведено в табл. 36.
Об'єктами управління в АСУТП є:
— агрегати, обладнання, що складається з універсальних верстатів з числовим програмним керуванням, роботів;
— транспортна система для пересування предметів праці по робочих місцях;
— складська система для забезпечення виробництва матеріалами, інструментом, оснащенням.
АСУТП одержує інформацію від САПР і здійснює взаємний обмін інформацією з АІС.
ВІАС є якісно новим класом автоматизованих систем, що потребує високого рівня розвитку програмного, технічного, інформаційного забезпечення. Вона втілює в собі особливості інтеграції всіх процесів.
Таблиця 36 Характеристика функціональних підсистем АІС промислового підприємства
Позначення підсистеми на схемі 79 |
Найменування підсистеми |
Основна мета функціонування |
Вид керованих ресурсів |
Характер показників |
Підрозділи, що здійснюють функції управління |
01-УТПВ |
Управління технічною підготовкою виробництва |
Забезпечення виробництва необхідною нормативною документацією, підготовка випуску нових виробів |
Ресурси розвитку підприємства |
Нормативні |
Відділи головних конструктора та технолога |
02-ТЕПл |
Техніко-економічне планування |
Забезпечення досягнення планованих значень ТЕШв, розроблення бізнес-планів |
Усі види ресурсів (баланс ресурсів) |
Вартісні, натуральні (зведені) |
Планово-економічний відділ і відділ праці та заробітної плати |
03-БО |
Бухгалтерський облік |
Виявлення фактичних значень ТЕШв, відхилень їх від планових та ступінь їхньої прогресивності |
Господарські процеси та кошти |
Трудові, натуральні, вартісні |
Головна бухгалтерія |
04-ОУОВ |
Оперативне управління основним виробництвом |
Забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції, що задовольняє технічні умови, в кількості, встановленій виробничою програмою |
Продукція у процесі виробництва |
Натуральні (вартісні) |
Планово-виробничий відділ |
05-УМТП |
Управління матеріально-технічним постачанням виробництва |
Забезпечення ритмічного виробничого процесу необхідними сировиною, матеріалами, покупними комплектуючими виробами при оптимальних запасах |
Матеріальні ресурси |
Те саме |
Відділи матеріально-технічного постачання і зовнішньої комплектації та кооперації |
06-УРЗ |
Управління реалізацією готової продукції |
Своєчасне та повне забезпечення споживачів продукцією відповідно до договірних зобов'язань |
Готова продукція |
Натуральні, вартісні |
Відділ збуту |
07-УК |
Управління кадрами |
Підготовка і раціональне використання кадрів |
Трудові ресурси (кадри) |
Натуральні |
Відділ кадрів |
08-УЯ |
Управління якістю продукції |
Забезпечення параметрів продукції відповідно до технічних умов |
Продукція |
Те саме |
Відділи технічного контролю і головних конструктора та технолога |
09-УФ |
Управління фінансами |
Забезпечення і розподіл коштів, необхідних для досягнення запланованих ТЕПів |
Грошові ресурси |
Вартісні |
Фінансовий відділ |
10-АФГД |
Аналіз фінансово-господарської діяльності |
Оцінювання виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства і його підрозділів, виявлення внутрішніх резервів, прийняття рішень щодо управління ; |
Інформаційні ресурси (ТЕПи, які характеризують виробничу та фінансову діяльність) |
Натуральні, вартісні (абсолютні та відносні) |
Планово-економічний відділ, економісти цехів, бюро економічного аналізу |
11-КВД |
Контроль виконавської дисципліни |
Контроль виконання рішень |
Рішення |
|
Заводоуправління |
12-УДВ |
Управління допоміжним виробництвом |
Забезпечення основного виробництва інструментальним, ремонтним, енергетичним і транспортним обслуговуванням |
Основні засоби |
Натуральні, вартісні |
Відділи головних механіка та енергетика, інструментальний і транспортний |
13-УСР |
Управління соціальним розвитком колективу |
Забезпечення оптимального поєднання цілей підприємства й особистих цілей працівників |
Грошові засоби |
Вартісні |
Планово-економічний відділ |
14-УМД |
Управління маркетинговою діяльністю |
Аналіз попиту та пропозиції на продукцію підприємства |
Ринкові процеси |
Натуральні, вартісні |
Відділ маркетингу |
15-УІ |
Управління інвестиціями |
Визначення віддачі (прибутку) на кожну одиницю вкладених ресурсів |
Фондові засоби |
Вартісні |
Фондовий відділ |
Основною організаційною формою застосування системної обробки економічної інформації на організаційно – економічному об’єкті управління є автоматизована система управління (АСУ) різних рівнів і призначень. АСУ визначається як система “людина – машина” , яка забезпечує ефективно функціонування об’єкта управління, здійснюється з використанням засобів обчислювальної, периферійної і організаційної техніки.
Розвиток автоматизованих систем характеризується розширенням взаємозв’язків окремих систем і підсистем, які об’єднують управління технологічними процесами, оперативне управління, оперативне і поточне планування, адміністративно – господарську діяльність, проектування і випробування виробів тощо, і має тенденцію до об’єднання їх у загальну багаторівневу систему інтегрованого управління об’єктом у цілому. Такі багаторівневі ієрархічні автоматизовані системи повинні забезпечити погоджене і взаємозв’язане управління усіма видами діяльності, наприклад, промислового підприємства, у тому числі, управління основними виробничими і технологічними процесами, допоміжними і непромисловими господарствами тощо.
У виробничих об’єднаннях, на промислових підприємствах одержали застосування багаторівневі інтегровані АСУ. В залежності від особливостей виробництва, мети створення систем і складу функцій, що автоматизується багаторівнева інтегрована автоматизована система управління,наприклад виробничого об’єднання, може включати такі складові частини: автоматизовану систему організаційного управління підприємством,цехами, ділянками (АСУП), автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУ ТП) , системи автоматизованого проектування конструкторського і технологічного призначення (САПР) , системи автоматизованого управління гнучкими виробничими системами (АСУ ГВС), автоматизовані системи управління технічною підготовкою виробництва (АСУ ТПВ) , автоматизовані системи управління науковими дослідженнями (АСНД) тощо.
Зазначені системи бувають як взаємозв’язании і взаємозалежними поміж собою, так і відносно самостійними. Перший випадок можливий тоді, коли вихідна (фактична) інформація АСУ ТП, САПР, АСУ, ГВС, АСУ ТПВ використовуються в АСУП як вхідна, наприклад, для складання зведеної звітності, а вихідна (наприклад планова) інформація АСУП в цих системах використовується як вхідна.
Сучасні комплекси ПЕОМ , які використовуються у вигляді автоматизованих робочих місць (АРМ) користувачів різних рівнів і на яких здійснюється системна обробка економічної інформації, а також локальні мережі, які створюються у межах підприємства, складають технічну базу автоматизованої системи управління підприємством (АСУП).
АРМ – це робоче місце персоналу АСУП, яке обладненне засобами, що забезпечують участь людини в реалізації своїх функцій як фахівця або функцій АСУ. Класифікації АРМ відбувається за такими основними ознаками:
за функціональною направленістю – АРМ технічного і допоміжного персоналу, АРМ спеціаліста, АРМ керівника тощо;
за рівнем використання ПЕОМ – АРМ низового рівня, АРМ середнього рівня, АРМ вищого рівня;
за формою організації працівників на ПЕОМ – індивідуальні і групові, одноапаратні і багатоапаратні;
за іншими ознаками.
Для умов, при яких системна обробка інформації здійснюється не тільки комплексно але і в ритмі виробництва, а управління – цілеспрямовано і оперативно завдяки новій інформаційній (безпаперовій) технологій, найбільш перспективний і ефективний буде такий структурний підхід до побудови АСУП, при якому основу цієї системи будуть складати комплекси АРМ, що об’єднанні за ресурсозабезпечувальною ознакою (матеріальні, трудові, фінансові, а також основні засоби і готова продукція).
Такий підхід до організації системи комплексів АРМ в умовах АСУП дозволить:
забезпечити взаємозв’язок процесів збирання і обробки інформації по горизонталі (між структурними підрозділами) на кожному рівні, по кожній предметній області – ресурсозабезпечувальній підсистеми;
оперативно і всебічно забезпечити по кожній підсистемі і на усіх рівнях (по вертикалі ) рішення функціональних питань управління (нормування і реґламентація, планування, облік і контроль, звітність, ексисмічний аналіз і прийняття управлінських рішень) по усіх видах виробництва;
оперативно здійснювати інформування керівників і спеціалістів різних рівнів достовірною і повною інформацією про стан ресурсів, особливо пріоритетних в управлінні виробництвом, а також про процеси і операції, які відбуваються на підприємстві і в його структурних ланках;
вирішити проблему своєчасного автоматизованого формування достовірних результатів виробничо – господарської діяльності підприємства в цілому, а також одержання зведених фінансових показників для формування установленої звітності за різні періоди часу.
В практичному плані система комплексів АРМ на підприємстві може мати таку структуру, яка складе технічну основу оперативного і автоматизованого управління виробництвом на високому якісному рівні.
Комплекс АРМ по управлінню виробництвом, випуску і відвантаженням готової продукції включає такі основні АРМ:
ланка низового рівня – АРМ майстра виробничих операцій (воно і для збирання і обробки даних про виробіток працівників - відрядників), АРМ завідуючого складом і (або) комірника ;
ланка середнього рівня – АРМ бухгалтера, АРМ нормувальника, АРМ керівника;
ланка вищого рівня – АРМ старшого бухгалтера по зведених показниках, АРМ плановика, АРМ керівника.
Комплекс АРМ по управлінню основними засобами включає такі основні АРМ:
ланка низового рівня – АРМ майстра по устаткуванню;
ланка середнього рівня – АРМ бухгалтера, АРМ технолога, АРМ керівника;
ланка вищого рівня – АРМ плановика, АРМ керівника.
Комплекс АРМ по управлінню матеріальними ресурсами включає такі основні АРМ:
ланка низового рівня – АРМ завідуючого складу і (або) комірника;
ланка середнього рівня – АРМ бухгалтера, АРМ економіста, АРМ нормувальника, АРМ керівника;
ланка вищого рівня – АРМ старшого бухгалтера по зведених показниках, АРМ плановика, АРМ керівника.
Комплекс АРМ по управлінню трудовими ресурсами включає такі основні АРМ:
ланка низового рівня – АРМ майстра по збиранню і обробці даних про виробіток, АРМ табельника, кадровика;
ланка середнього рівня – АРМ бухгалтера, АРМ нормувальника, АРМ керівника;
ланка вищого рівня – АРМ старшого бухгалтера по зведених показниках, АРМ плановика, АРМ керівника, АРМ економіста.
Комплекс АРМ по управлінню фінансовими ресурсами включає такі основні АРМ:
ланка низового рівня – АРМ касира і банківських розрахунків;
ланка середнього рівня – АРМ бухгалтера, АРМ економіста, АРМ плановика, АРМ керівника;
ланка вищого рівня – АРМ старшого бухгалтера по зведених показниках, АРМ плановика, АРМ економіста, АРМ керівника.
Коли створюють систему комплексів АРМ різних рівнів то треба мати на увазі, що кількість ПЕОМ на тій чи іншій ланці (робочому місці) повністю залежить від обсягів інформації, що збирається на цьому АРМ, строках її обробки і періодичності видачі її користувачам. Тому допускається щоб одна ПЕОМ використовувалась декількома користувачами, але кожний з них повинен користуватись своєю дискетою.
Режим праці зазначених АРМ не однаковий. Якщо АРМ ланки низового рівня звичайно працюють у ритмі виробництва, тобто тоді, коли виконується виробничо - господарська операція і інформація про неї фіксується в ПЕОМ, то АРМ ланок старших рівнів працюють в більш “вільному” або щадящому режимі.
Інформаційне забезпечення системи комплексів АРМ передбачає організацію такої інформаційної бази, яка б реґламентувала інформаційні зв’язки, забезпечувала необхідними даними всі АРМ тощо. Розподілена база даних забезпечує таке роздроблення її на півбази, які розміщуються на окремих АРМ; простоту доступу до будь – якої підбази з урахуванням санкціонованого доступу; високу продуктивність маніпулювання даними тощо. Структура ж інформаційного забезпечення повинна забезпечувати мінімальну помірність даних, зручність організації архіву тощо.
Треба зазначити, що формування розподілених баз даних, які комплектуються умовно – постійною інформацією, в багаторівневих інтегрованих АСУ здійснюється поступово, у безперервному процесі, шляхом нагромадження даних. Наприклад, служба маркетингу визначає перелік виробів, які користуються попитом на ринку і заносить ці дані до відповідної ПЕОМ в зазначену базу даних. Конструктори, розробляючи структуру і склад цих виробів, використовують зазначену інформацію і збагачують її новою. Технологи в свою чергу використовують інформацію, яка в базі накопичена раніше, доповнюють її технологічною (в по операційному розрізі) і нормативною і т. ін. Вся ця накопичена умовна – постійна інформація потім використовується при автоматизації первинного обліку, добавляючи до неї тільки нові дані, які визначають ХТО і СКІЛЬКИ зробив (див. п. 2.1).
Таким чином, безперервність виробничого циклу (служба маркетингу – конструкторська розробка – технологічна підготовка – виробництво – облік – відвантаження виробів – розрахунки з покупцями) повністю відображається в інформаційній системі.
Програмне забезпечення АРМ складається з загального або системного, функціонального або прикладного програмного забезпечення, до якого входить також як самостійна частина математичне програмне забезпечення.
Загальне або системне програмне забезпечення включає операційну систему і прикладні програми, які розширюють її, програмні засоби діалогового режиму тощо. Цей вид забезпечення призначений для управління роботою процесора; організацій доступу до пам’яті, периферійних засобів і мережі; масивами; запуском і процесами виконання прикладних програм, у тому числі і на різних язиках (Бейсік, Паскаль тощо).
Функціональне або прикладне програмне забезпечення призначене для автоматичного рішення для функціональних задач при управлінні об’єктом, у тому числі і задач оптимізації, прогнозування, мережкового планування і управління, іметаційного моделювання тощо. Додаткові засоби програмного забезпечення характеризуються широким діапозоном застосування і масовим виробництвом. Відомі такі найбільш масові програми, які використовуються для:
система обробки текстів –SUPER STAR, WORD STAR;
системи машинної (LIZA DRAW) і ділової (LIZA GRAGH) графіки;
бази даних (d BASE III PLUS, LOTUS);
системи табличного вводу і обробки даних (VisiCalc, SUPERCALC).
Системна обробка облікової інформації на ПЕОМ може бути реалізована в операційній системі MS DOS версія 3.3 і вище. Язиками програмування є язики маніпулювання даними СУБД FoxBASE, CLIPPER та інші.
Комплекс діалогових (інтерактивних) програмних засобів, які організовані у формі діалогових систем, забезпечують “меню” (для вибрання одного з багатьох діянь), “заповнення шаблону” (для вводу форматованої інформації у вигляді таблиць), “питання – відповідь” (для цілеспрямованого пошуку рішення процеси управління) тощо.
Структурна система комплексів АРМ об’єднується у вигляді глобальних або локальних мереж, в яких мікро – ЕОМ, ПЕОМ, термінали та інші периферійні пристрої взаємозв’ язані за допомогою каналів як між собою, так і з однією або кількома середніми або великими ЕОМ. На промислових підприємствах застосовуються локальні мережі, які забезпечують об’ єднання великої кількості ПЕОМ розташованих на відстані до 2 км один від одного встановлених безпосередньо на місцях, де виникає, збирається, оброблюється і використовується інформація з метою автоматизації управління виробництва.
Топологічні структури мереж бувають таких основних типів: централізовані, децентралізовані, кільцеві, радіально – кільцеві тощо.
Для реалізації основних функцій локальних мереж (обмін даними поміж користувачами і системами, рішення функціональних задач, занесення і вибирання інформації з бази даних тощо) вони на логічному рівні включають робочу, термінальну, адміністративну, інтерфейсну і комунікаційну систему.
Робоча система повинна реалізувати інформаційні процеси, які пов’язані з організацією, зберіганням, пошуком і обчислювальною обробкою даних.
Термінальна система організує споживання інформаційних ресурсів шляхом управління роботою термінального устаткування, підготовку завдань користувачів, а також забезпечує сполучення з пунктом знаття даних з технологічного устаткування.
Адміністративна система здійснює управління процесами функціонування інформаційної обчислювальної мережі, яка включає облік роботи основних елементів мережі, накопичення статистичних даних, видачу різних довідок і звітів про роботу мережі, контроль за діагностикою несправностей мережі тощо.
Інтерфейсна система реалізує функції, які пов’язані з перетворенням процедури управління і інформації, що передається в умови взаємодій з іншими мережами або нестандартними абонентськими системами.
Комунікаційна система орієнтована на виконання функцій, які пов’ язані з забезпеченням взаємодії всіх систем, що управляють потоками даних, їх маршрутизацією і комунікацією.
Визначимо, що локальні обчислювальні мережі забезпечують більш надійну обробку інформації, ніж глобальні. В них складаються умови для наближення кінцевого користувача до засобів обчислювальної техніки і з передумова обробки інформації у момент її виникнення, що сприяє підвищенню оперативності і обгрунтованності прийняття управлінських рішень. Локальні мережі як правило об’єднують тільки однорідні ПЕОМ, мікро – ЕОМ. Вони використовують моноканал або поліканал і топологія їх будується за принципом загальної шини або кільця, які не вимагають створення центрів комунікації.
У системі комплексів АРМ підприємства, в яку ПЕОМ об’єднанні локальною мережею, принципово по іншому організуються інформаційні потоки між користувачами або процесами. Наприклад, фактична інформація про рух матеріальних цінностей на складі формується на АРМ завідуючого складу (ланка низового рівня). Потім вона автоматично (відповідно до реґламентуючої інформації керівників і фахівців різних рівнів) передається відповідним користувачам. Так, дані про надходження матеріальних цінностей на склад передаються в ритмі виробництва:
на АРМ бухгалтера матеріальних цінностей (ланка середнього рівня) для контролю за точністю і вірністю оприбуткування цих матеріалів на складі, а також для формування даних про заготівлю матеріальних цінностей (в тому числі виявлення різниці в цінах постачальників і підприємства), розрахунків з постачальниками тощо;
на АРМ економістам відділу матеріально – технічного забезпечення (ланка середнього рівня) для контролю за виконанням договірних поставок постачальниками та іншіх операцій;
на АРМ керівника відділу матеріально – технічного забезпечення (ланка середнього рівня), а в ряді випадків і на АРМ керівника (ланка вищого рівня), який відповідає за забезпеченням цим ресурсом виробництва в цілому, для прийняття рішень особливо по дєфецитній номенклатурі матеріальних цінностей;
на АРМ старшого бухгалтера (ланка вищого рівння) для зведення даних про матеріальні цінності в рвзних аспектах по підприємству в цілому.
Таким чином, використовуючи комплекси АРМ і їх мережі при застосуванні нової інформаційної технології, можна організувати системну обробку економічної інформації як на об’єкті управління в цілому, так і на його структурних ланках. Проте ПЄОМ,, об’єднані комунікаціями, можуть бути ефективно використані для обробки інформації не тільки на даному об’кті управління, але і його межами.
Концепція розподільної обробки інформації в управлінських інформаційних системах
Загальна тенденція удосконалення інформаційних систем організаторського управління-це децентралізація структури цих систем , яка ґрунтується на розподільній (децентралізованій) обробці інформації. Технічною передумовою створення систем розподільної обробки інформації є значне поширення мікропроцесорної техніки , яка характеризується низькою вартістю і малими габаритами , підвищеною надійністю , простотою в обслуговуванні та експлуатації. Це дає змогу наблизити відповідне устаткування до місць виникнення і використання інформації, розподілити його за окремими функціональними сферами діяльності.
Організаційною передумовою становлення концепції розподільної обробки інформації стали процеси децентралізації управління виробництвом і реалізацією продукції. Саме централізація управління, висока вартість і недоступність засобів обчислювальної техніки зумовили інформаційну централізацію, тобто концентрацію інформаційних ресурсів та організацію глобальної обробки даних. Цей підхід не забезпечує гнучкості управління, не дає змоги ефективно вирішувати економічні та адміністративні завдання в інтерактивному режимі. У такому режимі людина може впливати на обчислювальний процес обробки даних з урахуванням реальних обставин і викликати зворотну реакцію системи.
Принципово можливі чотири підходи до організації технології обробки даних в АСУ:
централізоване зберігання і обробка інформації за умови централізованого управління економіко-виробничими об’єктами (традиційні АСУ );
централізоване зберігання і обробка інформації за умови децентралізованих або незалежних систем управління (наприклад, обчислювальних центрів колективного використання );
розподільне зберігання та обробка інформації при централізованому управлінні;
розподільне зберігання і обробка інформації при децентралізованому управлінні.
Сучасний етап автоматизації управління характеризується стрімким розвитком систем розподільної обробки даних, що дає змогу прискорити обробку інформації за рахунок максимального наближення засобів обробки даних до місць її виникнення; ефективніше задовольнити різноманітні й мінливі інформаційні потреби управлінського персоналу, забезпечити застосування рішень до об’єктів оперативного управління; знизити розміри витрат на утримання обчислювальної системи; збільшити гнучкість і підвищити життєдіяльність систем (вихід з ладу однієї ЕОМ не приводить до відмови усієї системи ); безпосередньо брати участь виконавцям у процесі управління (у режимі діалогу ) і підвищувати їх відповідальність; поступово (модульно ) створювати обчислювальну систему за рахунок зміни периферійних технічних засобів і доповнення нових персональних ЕОМ.
Структурно розподільна обробка інформації реалізується у вигляді мереж обчислювальних машин (глобальних або локальних ).Для автоматизації управління виробничо-господарською діяльністю на об’єкті управління типу підприємство, установа, комерційна структура технологію розподільної обробки інформації доцільно реалізувати на базі локальної обчислювальної мережі, яка забезпечує об’єднання ЕОМ та інших засобів обчислювальної техніки, розміщених на відстані до 2 км один від одного.
Концепція розподільної обробки економічної інформації, яка реалізується на базі сучасних персональних ЕОМ і локальних мереж, передбачає створення автоматизованих робочих місць (АРМ ) планово-управлінського персоналу. АРМ в АСУ – це програмно-технічний комплекс, призначений для автоматизації діяльності зазначеного виду. АРМ можна застосувати при розв’язуванні комплексів задач управління в різних сферах діяльності і на різних рівнях управління.
Створені на базі персональних ЕОМ АРМ мають розвинену систему периферійного обладнання і сполучення інтерфейса з локальними обчислювальними мережами та центральною ЕОМ. За допомогою АРМ спеціаліст може автоматично обробляти тексти, надсилати і приймати повідомлення, які зберігаються в пам’яті ЕОМ, брати участь у теленарадах, організовувати і вести особисті архіви документів на машинних носіях, проводити імітаційне моделювання для вивчення поводження системи, виконувати обчислення й діставати готові результати в табличній або графічній формі.
Оскільки процес прийняття рішень у процесі управління в цілому реалізується колективом, необхідна проблема спеціалізація АРМ управлінського персоналу, яка відповідає різним управлінським ланцюгам і реалізованим функціям. Реалізація різноманітних фаз прийняття рішень (підготовка інформації для прийняття рішень, саме прийняття рішень, реалізація прийнятих рішень ) має багато спільного з різними службами об’єкта управління (облікові, планові, збутові служби ). Це дає змогу створювати гнучкі, перебудовані структури управління, підвищувати ефективність і оперативність роботи служб. Локальні мережі, на основі яких можуть функціонувати комплекси АРМ як у рамках окремих підрозділів, так і на рівні суміжних функцій, виконуваних різними підрозділами, слугують базою для взаємозв’язку окремих АРМ у системі.
Орієнтацію АРМ на кінцевого користувача, який не є спеціалістом у галузі обробки даних, можна забезпечити застосуванням в АРМ алфавітно-цифрових дисплеїв засобів вводу і обробки інформації, а також за допомогою розвиненої системи діалогових процедур, яка входить до складу програмного забезпечення АРМ і використовується для спілкування з ЕОМ мовою, зрозумілою користувачеві.
Потрібна розробка комплексу мов дуже високого рівня, які враховують специфіку об’єктів, де застосовується АРМ. Різні діалекти таких мов ураховують специфіку функцій, які використовуються окремими членами колективів підрозділів апарату управління.
Створені на базі ПЕОМ АРМ функціонально, фізично та органічно настроюються на конкретного користувача (персональне АРМ ) або групу користувачів (групове АРМ).
Задачі організаційного управління, які розв’язуються в складі АРМ, можна умовно поділити на три класи.
До 1-го класу належать повністю формалізовані задачі (господарський та фінансовий облік, підготовка виробництва), для яких можна розробити структуризовані процедури вироблення рішень. Задачі можуть розв’язуватись на ЕОМ без участі людини за заздалегідь підготовленими алгоритмами, тобто алгоритм замінює людину.
Для 2-го класу задач характерні слабко структуровані процедури вироблення рішень в умовах неповної інформації. До цього класу належать задачі поточного і оперативно-календарного планування виробництва й управління запасами.
Задачі 3-го класу потребують застосування неструктурованих процедур вироблення рішень, творчого підходу, що ґрунтується на інформованості, класифікації, таланті та інтуїції людини.
Працівників організаційного управління можна поділити на три групи: керівники (директори, головні адміністратори), спеціалісти (начальники функціональних служб, головні спеціалісти), технічні працівники (секретарки, касири, комірники).Керівники вирішують, як правило, задачі 3-го класу, рідко – 1-го. Спеціалісти розв’язують задачі 2-го класу, технічні працівники – 1-го.Згідно з характером розв’язуваних задач можна виділити три класи типових АРМ: АРМ керівника (АРМ-К), АРМ спеціаліста (АРМ-С), АРМ технічного та допоміжного персоналу (АРМ-Т).
АРМ-К може розподільну та локальну структуру. При розподільній структурі дисплей встановлюється на столі керівника, а основна функціональна структура (з додатковим дисплеєм) – у секретаря або помічника. Локальна структура АРМ-К передбачає повну функціональну замкненість, яка забезпечує автономну роботу.
Вимоги до АРМ-К:
наявність достатньо розвиненої бази даних, постійно доповнюваних оперативною інформацією;
забезпечення керівника або його помічників оперативністю пошуку необхідної інформації в базі даних і наочністю подання інформації у формі, адаптованій до психологічних характеристик людини (за умови високого рівня її інтеграції на екрані незалежно від джерела даних);
наявність діалогових програмних засобів, що забезпечують прийняття рішень з максимальною адаптацією і регулюють організаційно-адміністративну діяльність;
забезпечення оперативного зв’язку з іншими джерелами інформації (у межах організаційної структури) та з безпосередніми помічниками;
забезпечення можливості нагромадження в пам’яті АРМ досвіду роботи і раніше прийнятих рішень.
З урахуванням характеру і особливостей праці керівника програмне забезпечення АРМ-К містить підсистеми забезпечення та ділової діяльності (ПЗДД), прийняття рішень (ПЗПР), рутинних робіт (ПЗРР), комунікацій (ПЗК).
Одна з головних – підсистема ПЗДД, оскільки близько 47% робочого часу керівники перебувають у ділових контактах. До складу цієї підсистеми входить діловий пакет керівника. Головне меню пакета містить електронний записник, особистий архів, картотеку доручень. Модуль електронний записник містить, наприклад, електронний перекладний календар, куди керівник заносить щоденний особистий план (щоденник), щотижневий особистий план (щотижневик) з блоком найважливіших справ тижня й переліком найважливіших справ місяця.
При створенні АРМ-С необхідно виходити із того, що спеціаліст – це професіонал у зазначеній галузі, тому АРМ має бути таким, аби давати йому змогу проводити аналітичну роботу з документами (на це в середньому у спеціаліста витрачається 54% робочого часу), використовуючи різноманітну інформацію.
Його професійна орієнтація зумовлює вимоги до програмного і технічного забезпечення АРМ-С. Спеціалісту надається можливість працювати з персональною і центральною (установи) базами даних, вести комунікаційні діалоги з допоміжними джерелами інформації.
Для комп'ютерної підтримки творчого процесу система міс¬тить блок моделювання аналізованих процесів з урахуванням нагромадженого досвіду. Найважливіша вимога до АРМ-С — забезпечення високого рівня багатофункціональності та гнучкості системи.
Автоматизоване робоче місце спеціаліста містить системи за¬безпечення ділової та професійної діяльності, забезпечення рутинних робіт і підтримки комунікацій. Основа АРМ-С — підсистема забезпечення професійної діяльності. Вона, як правило, містить розвинену базу даних, засоби електронної обробки форм і ділової графіки, а також набір програмних засобів для прове¬дення математичних розрахунків і моделювання.
База даних АРМ-С призначена для зберігання текстової, числової та фактографічної інформації. В її основу, як правило, покладені типові бази даних ПЕОМ, які забезпечують близьку до природної мову спілкування.
Набір пакетів для математичних розрахунків і моделювання, експертні системи і бази знань використовуються в АРМ-С для підтримки рішень формалізованих і неформалізованих задач. Вони найвищою мірою забезпечують досягнення мети підвищення ефективності та якості управління, оскільки є одним із нових видів програмних засобів загального призначення.
Автоматизовані робочі місця технічних працівників призначені для працівників, які виконують технічну роботу, що потребує певних професійних навичок. Для такої категорії службовців ха¬рактерна праця з документами (68 % усього робочого часу) і те¬лефонні переговори (20 % робочого часу). Основні їх функції — ввід інформації, оформлення документів (друк, тиражування, розсилання і т. ін.), ведення картотек і архівів, обробка вхідної та ви¬хідної документації, контроль виконавчої діяльності. Ці роботи з високим ступенем ефективності можна автоматизувати, викорис¬товуючи різноманітні АРМ-Т на базі персональних ЕОМ.
В умовах використання АРМ-Т праця стає менш монотонною, а тому працівник менше стомлюється, завдяки чому можна розширити функціональний діапазон виконавців, урізноманітнити процес роботи, зробити його цікавішим і завдяки цьому в 2__з рази підвищити продуктивність праці.
Характер діяльності технічних працівників мало залежить від специфіки галузі, установи, організації. Тому можливий масовий випуск типових АРМ-Т: АРМ оператора текстових документів АРМ архіваріуса, АРМ комірника, АРМ інспектора, АРМ секретаря. Основні вимоги до програмних і технічних засобів АРМ-Т: забезпечення максимальної ергономічності і «дружності» — зручне розміщення технічних засобів, висока якість візуальної інформації, клавіатура, що дає змогу швидко вводити інформацію, простий діалог з підказками в разі хибних дій користувачів, наявність технічних засобів для друкування і тиражування документів, можливість ведення архіву.
Подальший розвиток АРМ в організаційному управлінні пов'язаний з використанням робочих станцій управління (РСУ) замість ПЕОМ. В основу концепції РСУ покладено ідеї інтегрованого «інтелектуального» інтерфейса користувача з маніпулюван¬ням даними і широким доступом до розвинених обслуговуючих підсистем. Ці властивості РСУ дають змогу використовувати їх базу для побудови персональних і групових АРМ. З огляду на те, що РСУ — універсальна система, необхідна певна функціональна спеціалізація цієї системи з трансформацією її в конкретне ділове автоматизоване робоче місце.
Такий підхід до організації системи комплексів АРМ в умовах АСУП дозволить:
забезпечити взаємозв’язок процесів збирання і обробки інформації по горизонталі (між структурними підрозділами) на кожному рівні, по кожній предметній області – ресурсозабезпечувальній підсистеми;
оперативно і всебічно забезпечити по кожній підсистемі і на усіх рівнях (по вертикалі ) рішення функціональних питань управління (нормування і реґламентація, планування, облік і контроль, звітність, ексисмічний аналіз і прийняття управлінських рішень) по усіх видах виробництва;
оперативно здійснювати інформування керівників і спеціалістів різних рівнів достовірною і повною інформацією про стан ресурсів, особливо пріоритетних в управлінні виробництвом, а також про процеси і операції, які відбуваються на підприємстві і в його структурних ланках;
вирішити проблему своєчасного автоматизованого формування достовірних результатів виробничо – господарської діяльності підприємства в цілому, а також одержання зведених фінансових показників для формування установленої звітності за різні періоди часу.
В практичному плані система комплексів АРМ на підприємстві може мати таку структуру, яка складе технічну основу оперативного і автоматизованого управління виробництвом на високому якісному рівні.
Комплекс АРМ по управлінню виробництвом, випуску і відвантаженням готової продукції включає такі основні АРМ:
ланка низового рівня – АРМ майстра виробничих операцій (воно і для збирання і обробки даних про виробіток працівників - відрядників), АРМ завідуючого складом і (або) комірника ;
ланка середнього рівня – АРМ бухгалтера, АРМ нормувальника, АРМ керівника;
ланка вищого рівня – АРМ старшого бухгалтера по зведених показниках, АРМ плановика, АРМ керівника.
Комплекс АРМ по управлінню основними засобами включає такі основні АРМ:
ланка низового рівня – АРМ майстра по устаткуванню;
ланка середнього рівня – АРМ бухгалтера, АРМ технолога, АРМ керівника;
ланка вищого рівня – АРМ плановика, АРМ керівника.
Комплекс АРМ по управлінню матеріальними ресурсами включає такі основні АРМ:
ланка низового рівня – АРМ завідуючого складу і (або) комірника;
ланка середнього рівня – АРМ бухгалтера, АРМ економіста, АРМ нормувальника, АРМ керівника;
ланка вищого рівня – АРМ старшого бухгалтера по зведених показниках, АРМ плановика, АРМ керівника.
Комплекс АРМ по управлінню трудовими ресурсами включає такі основні АРМ:
ланка низового рівня – АРМ майстра по збиранню і обробці даних про виробіток, АРМ табельника, кадровика;
ланка середнього рівня – АРМ бухгалтера, АРМ нормувальника, АРМ керівника;
ланка вищого рівня – АРМ старшого бухгалтера по зведених показниках, АРМ плановика, АРМ керівника, АРМ економіста.
Комплекс АРМ по управлінню фінансовими ресурсами включає такі основні АРМ:
ланка низового рівня – АРМ касира і банківських розрахунків;
ланка середнього рівня – АРМ бухгалтера, АРМ економіста, АРМ плановика, АРМ керівника;
ланка вищого рівня – АРМ старшого бухгалтера по зведених показниках, АРМ плановика, АРМ економіста, АРМ керівника.
Коли створюють систему комплексів АРМ різних рівнів то треба мати на увазі, що кількість ПЕОМ на тій чи іншій ланці (робочому місці) повністю залежить від обсягів інформації, що збирається на цьому АРМ, строках її обробки і періодичності видачі її користувачам. Тому допускається щоб одна ПЕОМ використовувалась декількома користувачами, але кожний з них повинен користуватись своєю дискетою.
Режим праці зазначених АРМ не однаковий. Якщо АРМ ланки низового рівня звичайно працюють у ритмі виробництва, тобто тоді, коли виконується виробничо - господарська операція і інформація про неї фіксується в ПЕОМ, то АРМ ланок старших рівнів працюють в більш “вільному” або щадящому режимі.
Інформаційне забезпечення системи комплексів АРМ передбачає організацію такої інформаційної бази, яка б реґламентувала інформаційні зв’язки, забезпечувала необхідними даними всі АРМ тощо. Розподілена база даних забезпечує таке роздроблення її на півбази, які розміщуються на окремих АРМ; простоту доступу до будь – якої підбази з урахуванням санкціонованого доступу; високу продуктивність маніпулювання даними тощо. Структура ж інформаційного забезпечення повинна забезпечувати мінімальну помірність даних, зручність організації архіву тощо.
Треба зазначити, що формування розподілених баз даних, які комплектуються умовно – постійною інформацією, в багаторівневих інтегрованих АСУ здійснюється поступово, у безперервному процесі, шляхом нагромадження даних. Наприклад, служба маркетингу визначає перелік виробів, які користуються попитом на ринку і заносить ці дані до відповідної ПЕОМ в зазначену базу даних. Конструктори, розробляючи структуру і склад цих виробів, використовують зазначену інформацію і збагачують її новою. Технологи в свою чергу використовують інформацію, яка в базі накопичена раніше, доповнюють її технологічною (в по операційному розрізі) і нормативною і т. ін. Вся ця накопичена умовна – постійна інформація потім використовується при автоматизації первинного обліку, добавляючи до неї тільки нові дані, які визначають ХТО і СКІЛЬКИ зробив (див. п. 2.1).
Таким чином, безперервність виробничого циклу (служба маркетингу – конструкторська розробка – технологічна підготовка – виробництво – облік – відвантаження виробів – розрахунки з покупцями) повністю відображається в інформаційній системі.
Програмне забезпечення АРМ складається з загального або системного, функціонального або прикладного програмного забезпечення, до якого входить також як самостійна частина математичне програмне забезпечення.
Загальне або системне програмне забезпечення включає операційну систему і прикладні програми, які розширюють її, програмні засоби діалогового режиму тощо. Цей вид забезпечення призначений для управління роботою процесора; організацій доступу до пам’яті, периферійних засобів і мережі; масивами; запуском і процесами виконання прикладних програм, у тому числі і на різних язиках (Бейсік, Паскаль тощо).
Функціональне або прикладне програмне забезпечення призначене для автоматичного рішення для функціональних задач при управлінні об’єктом, у тому числі і задач оптимізації, прогнозування, мережкового планування і управління, іметаційного моделювання тощо. Додаткові засоби програмного забезпечення характеризуються широким діапозоном застосування і масовим виробництвом. Відомі такі найбільш масові програми, які використовуються для:
система обробки текстів –SUPER STAR, WORD STAR;
системи машинної (LIZA DRAW) і ділової (LIZA GRAGH) графіки;
бази даних (d BASE III PLUS, LOTUS);
системи табличного вводу і обробки даних (VisiCalc, SUPERCALC).
Системна обробка облікової інформації на ПЕОМ може бути реалізована в операційній системі MS DOS версія 3.3 і вище. Язиками програмування є язики маніпулювання даними СУБД FoxBASE, CLIPPER та інші.
Комплекс діалогових (інтерактивних) програмних засобів, які організовані у формі діалогових систем, забезпечують “меню” (для вибрання одного з багатьох діянь), “заповнення шаблону” (для вводу форматованої інформації у вигляді таблиць), “питання – відповідь” (для цілеспрямованого пошуку рішення процеси управління) тощо.
Структурна система комплексів АРМ об’єднується у вигляді глобальних або локальних мереж, в яких мікро – ЕОМ, ПЕОМ, термінали та інші периферійні пристрої взаємозв’ язані за допомогою каналів як між собою, так і з однією або кількома середніми або великими ЕОМ. На промислових підприємствах застосовуються локальні мережі, які забезпечують об’ єднання великої кількості ПЕОМ розташованих на відстані до 2 км один від одного встановлених безпосередньо на місцях, де виникає, збирається, оброблюється і використовується інформація з метою автоматизації управління виробництва.
Топологічні структури мереж бувають таких основних типів: централізовані, децентралізовані, кільцеві, радіально – кільцеві тощо.
Для реалізації основних функцій локальних мереж (обмін даними поміж користувачами і системами, рішення функціональних задач, занесення і вибирання інформації з бази даних тощо) вони на логічному рівні включають робочу, термінальну, адміністративну, інтерфейсну і комунікаційну систему.
Робоча система повинна реалізувати інформаційні процеси, які пов’язані з організацією, зберіганням, пошуком і обчислювальною обробкою даних.
Термінальна система організує споживання інформаційних ресурсів шляхом управління роботою термінального устаткування, підготовку завдань користувачів, а також забезпечує сполучення з пунктом знаття даних з технологічного устаткування.
Адміністративна система здійснює управління процесами функціонування інформаційної обчислювальної мережі, яка включає облік роботи основних елементів мережі, накопичення статистичних даних, видачу різних довідок і звітів про роботу мережі, контроль за діагностикою несправностей мережі тощо.
Інтерфейсна система реалізує функції, які пов’язані з перетворенням процедури управління і інформації, що передається в умови взаємодій з іншими мережами або нестандартними абонентськими системами.
Комунікаційна система орієнтована на виконання функцій, які пов’ язані з забезпеченням взаємодії всіх систем, що управляють потоками даних, їх маршрутизацією і комунікацією.
Визначимо, що локальні обчислювальні мережі забезпечують більш надійну обробку інформації, ніж глобальні. В них складаються умови для наближення кінцевого користувача до засобів обчислювальної техніки і з передумова обробки інформації у момент її виникнення, що сприяє підвищенню оперативності і обгрунтованності прийняття управлінських рішень. Локальні мережі як правило об’єднують тільки однорідні ПЕОМ, мікро – ЕОМ. Вони використовують моноканал або поліканал і топологія їх будується за принципом загальної шини або кільця, які не вимагають створення центрів комунікації.
У системі комплексів АРМ підприємства, в яку ПЕОМ об’єднанні локальною мережею, принципово по іншому організуються інформаційні потоки між користувачами або процесами. Наприклад, фактична інформація про рух матеріальних цінностей на складі формується на АРМ завідуючого складу (ланка низового рівня). Потім вона автоматично (відповідно до реґламентуючої інформації керівників і фахівців різних рівнів) передається відповідним користувачам. Так, дані про надходження матеріальних цінностей на склад передаються в ритмі виробництва:
на АРМ бухгалтера матеріальних цінностей (ланка середнього рівня) для контролю за точністю і вірністю оприбуткування цих матеріалів на складі, а також для формування даних про заготівлю матеріальних цінностей (в тому числі виявлення різниці в цінах постачальників і підприємства), розрахунків з постачальниками тощо;
на АРМ економістам відділу матеріально – технічного забезпечення (ланка середнього рівня) для контролю за виконанням договірних поставок постачальниками та іншіх операцій;
на АРМ керівника відділу матеріально – технічного забезпечення (ланка середнього рівня), а в ряді випадків і на АРМ керівника (ланка вищого рівня), який відповідає за забезпеченням цим ресурсом виробництва в цілому, для прийняття рішень особливо по дєфецитній номенклатурі матеріальних цінностей;
на АРМ старшого бухгалтера (ланка вищого рівння) для зведення даних про матеріальні цінності в рвзних аспектах по підприємству в цілому.
Таким чином, використовуючи комплекси АРМ і їх мережі при застосуванні нової інформаційної технології, можна організувати системну обробку економічної інформації як на об’єкті управління в цілому, так і на його структурних ланках. Проте ПЄОМ,, об’єднані комунікаціями, можуть бути ефективно використані для обробки інформації не тільки на даному об’кті управління, але і його межами.