1. Багаторазовість використання даних: одні й ті самі дані можуть використовуватися для розв'язування різних задач.

2. Економія витрат на створення й ведення ІЗ: організації ІЗ у вигляді БД характеризується нижчою вартістю на створенні і меншими витратами на внесення змін в БД, оскільки зміни на фізичному рівні не потребують внесення змін до прикладних програм.

3. Зменшення надмірності даних. Необхідність розв'язуванні нових задач забезпечується здебільшого за рахунок існуючих файлів у БД, а не шляхом створення нових файлів. Дублювання даних у БД потрібне лише для забезпечення оперативності пошуку даних і організації зв'язку між файлами БД. Таке дублювання не є надмірним.

4. Швидкість обробки не передбачених запитів до системи. Для обробки таких запитів найчастіше не вимагається створення нової програми мовами програмування, оскільки ці процедури виконуються за допомогою спеціальних мовних засобів (мови запитів і мови генерації звітів), які входять до складу СУБД.

5. Простота і зручність внесення змін за рахунок єдиної системи ведення БД, яка підтримується засобами СУБД.

6. Логічна та фізична незалежність даних від прикладних програм.

13. Поняття і класифікація абд

АБД - це система інформаційних, математичних, програмних, мовних, організаційних і технічних засобів, які необхідні для інтегрованого нагромадження, зберігання, ведення, актуалізації, пошуку і видачі даних.

Організація баз даних автоматизованої інформаційної системи

Для задоволення інформаційних потреб усіх користувачів в АІС існує банк даних (БнД) — один з основних компонентів інформаційного забезпечення ІС, який ще називають системою БД, що не змінює смислове навантаження цього поняття.

До БнД входять такі складові: обчислювальна система (сукупність апаратного або технічного та програмного забезпечення); БД; СУБД; словник даних (метаданих); група адміністратора БД. Структуру БнД показано на схемі 13.

БнД

Схема 13. Структура БнД

Інформаційним ядром цієї системи є база даних.

База даних — динамічна модель, яка відображає семантику ПС та інформаційні запити кінцевих користувачів ІС.

На всіх етапах життєвого циклу БД складається з двох компонентів: структури та даних. На різних рівнях абстракції опису БД її структура зображується по-різному, як показано на схемі 14.

Схема 14. Складові БД

На концептуальному інфологічному рівні структура БД ефективно відображається у вигляді ЕR-діаграми — діаграми "Entity — Relationship" ("Сутність — зв'язок"), запропонованої у 1976 р. П. Ченом; на концептуальному даталогічному рівні вона є або ієрархічною, або мережною, або реляційною, або об'єктно-орієнтованою, або об'єктно-реляційною, або багатовимірною, або гібридною моделлю даних. На фізичному рівні структура БД — це структура файлів даних і допоміжних файлів.

Самі файли даних також складаються з двох компонентів: структури та даних. Структура файла в реляційній моделі (схема 15)— це ім'я, тип поля, його довжина, точність (для числових полів).

Структура ідеальної БД має бути чіткою, ясною і прозорою. БД має бути вільною від баластної інформації:

дублювання даних, синонімів, омонімів, груп даних, що повторюються, обчислювальних елементів.

Елементи даних, які обчислюються, не можуть зберігатися тільки в разі транзакційної або операційної БД, яка, на відміну від аналітичної, не містить агрегатів даних. Оскільки транзакційна БД є обов'язковим елементом будь-якої ІС та здебільшого реляційною, у подальшому матеріал орієнтовано на цю категорію БД.

БД повинна містити мінімальну кількість елементів даних, які несуть максимум інформації про стан ПС. Елементи БД мають бути організовані оптимальним способом, тобто таким чином, щоб забезпечити сталість БД у розумінні семантичної цілісності опису стану ПС при маніпулюванні даними або несуперечливості даних, прийнятної швидкості пошуку елементів даних, надійності зберігання, узгодженості, безпеки, відкритості структури для поповнення та модифікації

.

Розробленням структури БД на всіх етапах займається системний аналітик, який забезпечує БД усіма необхідними властивостями.

Дані — це компонент БД, яким маніпулює користувач ІС, актуалізуючи БД.

Дані сучасних БД поділяються на:

— алфавітно-цифрові (використовуються практично в усіх ІС);

— графічні образи (застосовуються в різних системах автоматизованого проектування (САПР));

— гіпертекстові, гіпермедійні, мультимедійні (використовуються в ІС на основі технологій Іnternet;/Intranet/Ехtгаnеt);

— просторові або картографічні (застосовуються в геоінформаційних системах);

— ряди даних (як правило, хронологічні ряди, що використовуються у багатовимірних БД, які становлять основу сховищ даних).

Сучасні СУБД є засобами розроблення прикладних програмних продуктів, оскільки вони дають змогу не тільки забезпечити БД, що проектується, необхідними властивостями, які задають на етапі фізичного проектування, а й розробити потрібні програмні продукти за допомогою засобів автоматизації проектування (засобів генерації меню, екранних форм, звітів та інших компонентів ПЗ). Нині найбільшою популярністю користуються СУБД реляційного типу.

Словник метаданих сам по собі є БД, що містить дані про дані, тобто інформацію про саму БД, і є інструментом адміністратора БД. У словнику корисно мати такі дані: ім'я, тип, довжину, точність, допустимі значення кожного елемента даних; назви файлів даних і допоміжних файлів, що забезпечують доступ до даних; адреси цих файлів, кількість записів, які зберігаються (мають формуватися автоматично при роботі з даними); дати реєстрації змін у структурах даних (теж мають формуватися автоматично); дані про адміністраторів, які керують файлами, та іншу інформацію.

Система управління БД разом з обчислювальною системою та словником БД є інструментальним засобом розроблення та супроводу БД.

Адміністратор БД — особа або група осіб, які відповідають за загальне керування БД. До обов'язків адміністратора БД належать:

• визначення інформаційного змісту БД,

• структури зберігання та стратегії доступу,

• взаємодія з користувачами,

• визначення контролю повноважень і процедур перевірки вірогідності даних,

• стратегії відновлення даних,

• керування ефективністю БД

АБД можна класифікувати за різними ознаками.

1. За призначенням АБД бувають:

   • інформаційно-пошукові;

   • спеціалізовані за окремими галузями науки та техніки;

   • банки даних для автоматизації задач організаційно-економічного управління;

   • банки даних для систем автоматизації наукових досліджень і виробничих випробувань;

   • банки даних для систем автоматизованого проектування.

2. За архітектурою обчислювального середовища АБД бувають централізовані і розподілені.

3. За видом інформації, що зберігається розрізняють

• банки даних

• банки документів

• банки знань.