Тема № . ВЛАДА І ЗАСОБИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ
План
1. Поняття та типи влади. 2. Основи влади.
Розпорядження як засіб реалізації влади.
Делегування прав і обов'язків підлеглим.
5. Колективне управління.
1. Поняття та типи влади
Поняття "влада" означає здібність тієї чи іншої людини впливати на оточення з метою підкорити його своїй волі. Керівнику вона дозволяє розпоряджатися діями підлеглих, спрямовувати їх в русло інтересів організації, спонукати більш ефективно працювати, запобігати виникнечию конфліктів.
В той же час, за спрямованістю влада може бути не тільки позитивною, творчою, але і народжувати руйнуючі дії. Так, керівник, який дотримується старих поглядів і побоюється нововведень, які можуть викликати коливання його позиції, часто застосовують усю свою владу для того, щоб перешкодити новому, навіть, якщо це вигідно для організації.
Така практика характеризується як зловживання владою, що має прояв у маніпулюванні людьми шляхом усунення від відповідальності, "тиску" на підлеглих, організації інтриг та ін. Небезпека подібних дій тим більша, чим вища концентрація влади в руках однієї особи.
В той же час, треба мати на увазі, що ніколи не існувало і не може існувати реальної абсолютної влади. Всі ми насправді залежимо від інших людей і від обставин (ступінь такої залежності і визначає в кінцевому рахунку об'єм влади). Неможливість управляти одночасно всім напряму є основною причиною труднощів керівника, якому для досягнення своїх цілей часто доводиться балансувати владою (як людині на канаті з жердиною).
Успіх керівника, наприклад, визначається не тільки його особистими якостями, але і багато в чому тим, як будуть працювати підлеглі. Без сумлінного виконання ними своїх обов'язків, повсякденної допомоги і підтримки він не значитиме нічого.
Вміння балансувати владою в організації передбачає знання її джерел, політичної структури колективу (тобто, співвідношення інтересів окремих людей і груп), взаємозв'язків між співробітниками, соціальних ролей, які
вони відіграють, а також розуміння стратегії І тактики, за допомогою яких отримується і утримується влада.
Влада буває формальною і реальною.
Формальна влада - це влада посади, яка обумовлена офіційним місцем особи в структурі управління організацією, і яка вимірюється або кількістю підлеглих, або обсягом матеріальних ресурсів, якими дана особа може без узгодження з іншими розпоряджатись.
Реальна влада - це влада як посади, так і впливу авторитету. Вона обумовлена місцем людини не тільки в офіційній, але і в неофіційній системі відносин, і вимірюється або кількістю людей, які добровільно готові підкоритись даній особі, або ступенем залежності її від оточення.
Межі формальної і реальної влади співпадають не завжди. Часто їх володарі є різними особами, які навіть протистоять один одному, і це є позитивним моментом, бо чим більше влади зосереджено в руках окремої людини, тим вища ціна помилок і зловживань.
2. Основи влади
Існує декілька основ влади: примушення, власність на ресурси; добровільна підлеглість.
1) Влада, яка основана на примушенні, коли підлеглість виникає в результаті остраху, що відмова виконати вимоги того, в чиїх руках знаходиться влада, викличе різного роду несприятливі наслідки.
Влада, яка основана на законному примушенні, називається адміністративною, і в даному випадку головне, щоб діяльність і відповідні вимоги керівників офіційно регламентувались.
Знаходячись під впливом остраху, люди свідомо або несвідомо дозволяють володіти собою, але на практиці, особливо, в сучасних умовах, така влада є малоефективною. Це обумовлено двома обставинами:
по-перше, острах примушує підкорятись тільки в межах "зони контролю" (де людину можна впіймати);
по-друге, і це найголовніше, острах не створює у людей зацікавленості в результатах роботи, не пропонує дієвих стимулів до праці (це було доказано ще в часи рабовласництва).
2) Другою основою влади є власність на ресурси в самому широкому розумінні слова, які одна особа має, а інша - ні, але їх потребує і змушена підкорятись. Мова йде про наступні ресурси:
1) матеріальні, в тому числі і грошові ресурси (однак вони
можуть кількісно і якісно не співпадати з потребами, тому, як основа влади є обмеженими);
зв'язок з впливовими особами, в руках яких знаходяться необхідні блага (частіше мова йде про помічників і секретарів значних керівників. До думки яких останні прислуховуються внаслідок особистої довіри);
інформація - особи, які володіють реальною і портою інформацією, мають змогу диктувати свою волю іншим (в сучасних умовах цей ресурс є дорогим і дозволяє в значній мірі здійснювати владу над іншими);
знання і вміння (компетентність) - особи, які їх мають, здатні вказати оточуючим шляхи вирішення тих або інших проблем, досягнення поставлених цілей та ін. (але є серйозний недолік: в наш час знання швидко застарівають і потребують постійного оновлення, що не завжди можна своєчасно здійснити).
3) Третьою основою влади є добровільна підлеглість
одних осіб іншим. Причинами такої підлеглості можуть бути: традиція, особиста харизма, переконаність і співробітництво.
Традиція підкорятись посадовій особі передається людьми із покоління в покоління (яскравим прикладом є монархічна влада).
Особиста харизма - це привабливість для оточуючих певних рис людини або її в цілому. Заради того можливості отримати похвалу, бути схожою на неї, знаходитись поряд з нею та ін. люди готові безумовно виконувати всі її вимоги. Харизматичні особи забезпечують слабохарактерним людям підтримку, надають необхідну впевненість в собі, але така лада неміцна, оскільки основується, в першу чергу, на емоціях, які, як відомо, досить непостійні.
Переконаність у необхідності підкорятись і виконувати вимоги відповідної особи, вважаються найбільш міцною основою влади (робить непотрібним зовнішній контроль і стимулювання; як свідчить історія, заради своїх переконань люди добровільно багато чим жертвували, навіть власним життям).
Переконаність дуже повільно формується і залежить від багатьох суб'єктивних обставин, таких як морально-психологічний клімат в організації, її спеціалізації, ступеню взаємної довіри підлеглих і керівників, їх культурного і освітнього рівня ,спільності їх цілей та ін.
По мірі того, як здібності виконавця наближаються до здібностей керівника, формується така основа влади, як їх співробітництво у справі спільного вирішення задач і активної участі в цьому процесі підлеглих.
Людина, яка починає співробітничати з іншими, фактично бере на себе обов'язки стосовно своєї поведінки, яка повинна відповідати існуючим нормам. Вона сама вирішує проблеми і робить це з ентузіазмом.
Міцність влади керівника в сучасних організаціях залежить від багатьох обставин, але в цілому має тенденцію до послаблення. Обумовлено це наступними основними причинами.
1) значне скорочення розриву у рівні освіти і кваліфікації між керівниками і підлеглими (на сьогодні підлеглі навіть переконують керівників у багатьох відносинах). За керівником залишаються лише формальні переваги стосовно займаної посади, організаторські здібності або особистий авторитет.
основу організації складають вузькі спеціалісти з високим професіоналізмом і унікальною кваліфікацією (замість колишніх універсальних робітників ,яких можна було б замінити у будь-який момент). Таких фахівців не можна втрачати і не можна керувати ними, використовуючи переважно адміністративні методи.
мобільність робітників, їх широкі зовнішні зв'язки, легкість доступу до інформації - все це полегшує пошук роботи І робить їх менш залежними від адміністрації фахівців високого рівня.
перехід до професійного комплектування збройних сил, поява можливості служби за контрактом, зниження ролі церкви і релігійних традицій у минулому нашої країни, призвели до послаблення традицій слухняності.
Всі ці причини суттєво послабляють владу керівників над підлеглими, вона змінює форми прояву, стає більш гнучкою, а в ряді випадків і керівників.
ВИСНОВКИ:
Влада - це здібність підкоряти інших людей своїй волі з метою впливу на них, що змінює їх поведінку у потрібний для організації напрямок, збуджує більш активно працювати.
ТИПИ ВЛАДИ:
формальна, обумовлена посадовими повноваженнями суб'єкту; вимірюється кількістю осіб, які офіційно зобов'язані виконувати його вимоги, або розміром ресурсів, якими він має право самостійно розпоряджатися.
реальна, обумовлена реальним положенням особи в організації і вимірюється кількістю людей, які готові добровільно підкорятись.
ОСНОВИ ВЛАДИ:
примушення (фізичне або основане на законі).
власність на ресурси (матеріальні, інформаційні, знання і вміння, зв'язки).
3) добровільна підлеглість (на основі традиції, харизматичної особистості, переконаності; на основі співробітництва).
ФАКТОРИ, ЩО ПОСЛАБЛЮЮТЬ ВЛАДУ СУЧАСНИХ КЕРІВНИКІВ:
Високий рівень освіти і кваліфікації виконавців.
Унікальність їх професійних здібностей і якостей.
Висока інформативність і мобільність.
4. Загальне послаблення традиції підлеглих.