Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
організаційна поведінка заочна ф.н..doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
19.04.2019
Размер:
102.91 Кб
Скачать
  1. Джерелами знань про поведінку людей в організації є:

а) досвід роботи в організації (ТАК/НІ);

б) отримання інформації, що проходить через підрозділи (ТАК/НІ);

в) контакти з різними підрозділами (ТАК/НІ);

г) навчання інших та участь у навчальних групах (ТАК/НІ);

ґ) неформальне спілкування з працівниками за межами організації (ТАК/НІ).

  1. Основні складові моделі Мак-Кінсі «7S»:

а) стратегія (ТАК/НІ);

б) політика (ТАК/НІ);

в) організаційна культура (ТАК/НІ);

г) штат (ТАК/НІ);

ґ) технологія (ТАК/НІ).

9. Правильну послідовність етапів наукового методу дослідження організаційної поведінки:

 розроблення припущень щодо реальної дійсності;

 спостереження за реальною дійсністю;

 використання спостережень для пояснення взаємин.

  1. Правильну послідовність з’ясування питань, що дають змогу вибрати з конкуруючих теорій найефективнішу:

 Наскільки теорія економічна?

 Чи є теорія достатньо загальною?

 Чи узгоджується теорія зовнішньо?

 Чи логічно теорія структурована?

 Чи можливо використати теорію практично?

11. Цінності — це:

а) система відносин людини з оточуючим світом;

б) пріоритетність розвитку особистості;

в) базові переконання особистості;

г) сукупність сталих суспільно сприйнятних норм та моделей поведінки.

12. На поведінку людини в організації насамперед впливають:

а) індивідуальні характеристики;

б) ставлення до неї з боку керівника;

в) взаємовідносини з колегами.

13. Здібності — це:

а) генетично обумовлені схильності людини до будь-якої праці;

б) можливість виконувати конкретну роботу та досягати успіху в цьому;

в) уміння працювати над собою для досягнення цілей.

14. Об’єктами вивчення організаційної поведінки на індивідуальному рівні є:

а) ролі;

б) конфлікти;

в) сприйняття;

г) особистість;

ґ) опис робіт;

д) мотивація.

15. До загальних законів поведінки відносять:

а) закон зворотного зв’язку;

б) закон ентропії;

в) закон опору неповазі;

г) закон змагання;

ґ) закон послідовності розвитку.

16. До найпоширеніших відносин індивіда в організації належать:

а) навчання;

б) задоволеність працею;

в) зацікавленість роботою;

г) сприйняття;

ґ) організаційні обов’язки;

д) самовираження;

е) пошук зниження дисонансу.

17. До характерних рис особистості, які впливають на організаційну поведінку належать:

а) інтерналізм (ТАК/НІ);

б) конфліктність (ТАК/НІ);

в) орієнтація на успіх (ТАК/НІ);

г) екстерналізм (ТАК/НІ);

ґ) егоїзм (ТАК/НІ);

д) альтруїзм (ТАК/НІ);

е) авторитаризм (ТАК/НІ);

є) схильність до ризику (ТАК/НІ).

18. Правильним є таке твердження:

а) дисонанс поведінки — це суперечність між позицією індивіда та діяльністю організації, до якої він належить (ТАК/НІ);

б) позицію індивіда в процесі діяльності обумовлюють цінності та ставлення (ТАК/НІ);

в) темперамент — це первинна форма вищого психічного синтезу, яка характеризує особистість (ТАК/НІ);

г) кожна людина здійснює свою діяльність та поводить себе відповідно до власного уявлення про себе (ТАК/НІ);

ґ) теорії особистості мають теоретичне значення, але на практиці реально не мають істотного значення (ТАК/НІ).

19. Відповідність категорій наведеним характеристикам.

Категорії:

Характеристики:

  1. система цінностей;

  2. цінності;

  3. ставлення.

 базові переконання;

 оцінки, що склалися відносно предметів, людей, об’єктів;

 пріоритети, що значно впливають на позицію та поведінку індивіда в органі­зації та визначають стиль його життя.

20. Авторів кожної з теорій особистості.

Теорії особистості:

Автори:

  1. психоаналіз;

  2. теорія розвитку особистості;

  3. теорія розвитку пізнання;

  4. теорія навчання;

  5. теорія поля.

 І. Павлов, Дж. Б. Уотсон, Б. Скіннер;

 К. Левін;

 З. Фрейд, К. Юнг, Е. Фромм;

 Ч. Х. Кулі;

 Ж. Піаже.

  1. Яка позиція у взаємодії (з точки зору трансактного аналізу) є найбажанішою в організації:

а) «батько»—«батько»;

б) «батько»—«дитина»;

в) «дорослий»—«дорослий»;

г) «дитина»—«дитина».

  1. Першим кроком захисту від маніпуляції є:

а) атака;

б) пасивне усунення;

в) усвідомлення, що вами маніпулюють;

г) контрманіпуляція.

  1. Психологічним методом впливу, що пов’язаний з емоційним напруженням, є:

а) навіювання;

б) наслідування;

в) зараження;

г) переконання.

  1. До психологічних захисних механізмів належить:

а) агресивність;

б) регресія поведінки;

в) фантазія;

г) проекція;

ґ) самозвинувачення;

д) компенсація.

  1. «Я»-концепція характеризує:

а) що людина думає про себе;

б) що людина думає про оточуючих;

в) що оточуючі думають про людину;

г) що людина думає про те, як про неї думають оточуючі.

  1. На рольову поведінку особистості в організації впливають:

а) рольові стандарти та вимоги організації;

б) індивідуальні якості людини;

в) вплив менеджера на працівника;

г) матеріальне винагородження;

ґ) ступінь засвоєння соціальної ролі.

  1. Правильним є таке твердження:

а) менеджеру необхідно бути маніпулятором (ТАК/НІ);

б) ролі — це стійкий шаблон поведінки (ТАК/НІ);

в) захисна поведінка не має істотного впливу на організаційну поведінку (ТАК/НІ);

г) виконання людиною ролі в організації насамперед залежить від управлінського впливу менеджера (ТАК/НІ);

ґ) тип особистості людини впливає на її поведінку, діяльність, стиль спілкування (ТАК/НІ);

д) маніпулятивна поведінка — це один із стилів взаємодії (ТАК/НІ).