- •Лекція №1. Предмет і задачі аналітичної хімії. Хімічний аналіз. Методи якісного аналізу
- •Вимоги щодо аналітичного контролю:
- •Залежно від способу проведення аналізу розрізняють:
- •Залежно від кількості взятої для аналізу речовини розрізняють:
- •Крапельний аналіз і мікрокристалоскопічний методи аналізу
- •Способи вираження чутливості:
- •Вимоги до якісних реакцій:
- •Лабораторний посуд, металічне обладнання
- •Скляний тонкостінний посуд:
- •Посуд із товстостінного скла:
- •Вимірювальний посуд (товстостінний скляний посуд):
- •Металічне обладнання
- •Лекція №2. Закон дії мас як теоретична основа аналітичної хімії
- •Вплив температури на стан рівноваги
- •Вплив тиску на стан рівноваги
- •Застосування принципу Ле Шательє
- •Застосування закону дії мас до різних типів хімічних реакцій
- •Лекція №3. Розчини. Кількісний склад розчинів
- •Лекція №4. Рівноваги в гомогенних системах
- •Визначення рНх за допомогою калібрувального графіка:
- •Індикаторний метод
- •Спосіб Міхаеліса
- •Лекція №5. Буферні розчини. Рівноваги у розчинах солей, що гідролізують
- •Буферні розчини
- •В хімічному аналізі і мікробіологічних дослідженнях:
- •Роль буферних систем
- •Використання реакцій гідролізу в якісному аналізі:
- •Кількісні характеристики гідролізу
- •Лекція №6. Рівновага в гетерогенній системі
- •Умови утворення і випадання осаду
- •Вплив електролітів на розчинність осадів
- •Розчинність осадів залежить від:
- •Лекція №7. Системи якісного аналізу катіонів
- •Переваги кислотно – лужної класифікації катіонів:
- •Основні етапи якісного аналізу
- •Лекція №8. Катіони і аналітичної групи. Аналіз суміші катіонів
- •Загальна характеристика катіонів і аналітичної групи
- •Біохімічна роль катіонів і аналітичної групи
- •Лекція № 9. Катіони іі аналітичної групи. Аналіз суміші катіонів
- •Загальна характеристика катіонів іі аналітичної групи
- •Біохімічна роль катіонів іі аналітичної групи
- •Дія групового реактиву на катіони іі аналітичної групи
- •Лекція №10. Катіони ііі аналітичної групи. Аналіз суміші катіонів
- •Загальна характеристика катіонів ііі аналітичної групи
- •Біохімічна роль катіонів ііі аналітичної групи
- •Дія групового реактиву
- •Аналіз суміші катіонів ііі аналітичної групи
- •Лекція №11. Катіони іv аналітичної групи. Аналіз суміші катіонів
- •Загальна характеристика катіонів іv аналітичної групи
- •Біохімічна роль катіонів іv аналітичної групи
- •Лекція №12. Аніони і-ііі аналітичних груп
- •Лекція №13. Кількісний аналіз. Методи кількісного аналізу
- •Методи кількісного аналізу використовують для:
- •Погрішності в кількісному аналізі:
- •Класифікація хімічних методів кількісного аналізу
- •Лекція №14. Гравіметричний (ваговий) метод аналізу
- •Операції вагового (гравіметричного) аналізу
- •І. Відбір середньої проби
- •Іі. Зважування та розчинення наважки
- •Ііі. Осадження
- •Іv. Фільтрування (відокремлення осаду від маточного розчину)
- •V. Висушування та прожарювання
- •VI. Зважування
- •VII. Обчислення результатів аналізу Лекція № 15. Титриметричний (об’ємний) метод аналізу. Метод нейтралізації
- •Способи виготовлення розчинів в титриметричному аналізі
- •За способом виконання операцій титрування:
- •Вимірювальний посуд в титриметрії
- •Етапи титриметричного (об’ємного) аналізу і. Приготування стандартних і робочих розчинів реагентів
- •Іі. Встановлення точної концентрації робочого розчину титруванням по вихідній речовині
- •Ііі. Титриметричне визначення досліджуваної речовини
- •Метод нейтралізації (кислотно-основного титрування)
- •Класифікація методів об’ємного аналізу (залежно від типу хімічної реакції)
- •Вимоги до індикаторів кислотно-основного титрування:
- •Умови титрування:
- •Вимоги до індикаторів у окисно-відновному титруванні
- •Шляхи збільшення швидкості окисно-відновної реакції
- •Індикатори методу окислення-відновлення (для фіксації точки еквівалентності):
- •Окислення kMnO4 в різних середовищах
- •Застосування методу перманганатометрії:
- •Хімічні показники якості води. Окиснюваність води
- •Етапи перманганатометричного визначення
- •Хімізм процесу:
- •Умови проведення йодометричних визначень
- •Лекція № 17. Метод осадження
- •Методи осадження
- •Хімізм методу Мора:
- •Умови проведення визначення за методом Мора:
- •Титрування необхідно проводити в нейтральному середовищі.
- •Лекція № 18. Метод комплексонометрії
- •Застосування методу комплексонометрії:
- •Лекція №19. Фізико-хімічні методи аналізу. Фотометричний метод аналізу
- •Місце фхма серед хімічних та фізичних методів дослідження
- •Роль фізико-хімічних методів аналізу для сертифікації продукції
- •Етапи колориметричного (фотоелектроколориметричного) визначення
- •Методи візуальної колориметрії
- •Метод розведення
- •Апаратура фотометричного методу
- •Лекція №20. Хроматографічний аналіз
- •Хроматографічний аналіз складається:
- •За способом проведення:
- •Види хроматографії
- •За механізмом розподілу речовин між фазами:
- •Прийоми розділення речовин в колонках
- •Лекція № 21. Рефрактометричний метод аналізу
- •Рефрактометр
- •Оптична схема рефрактометра
- •Лекція № 22. Люмінесцентний аналіз
- •Переваги люмінесцентного аналізу:
- •Закономірності люмінесценції
- •Основні вузли:
- •Застосування люмінесценції
- •В неорганічному аналізі
- •В контролі якості продукції харчування
- •Лекція № 23. Електрохімічні методи аналізу
- •Електрохімічні методи аналізу
- •Електрогравіметрія (електроваговий аналіз)
- •Безпосереднє вимірювання електрохімічних властивостей досліджуваної речовини
- •Об’ємні електрохімічні методи
- •Іонометрія
- •Технічна характеристика рН-метра рН-340
- •Лекція № 24. Метрологічні основи аналітичної хімії. Статистична обробка результатів аналізу
- •Спосіб зовнішніх стандартів
- •Визначення грубих промахів. Q-тест
- •Алгоритм виконання q-тесту:
- •Розв’язок:
- •Обчислення середнього арифметичного.
- •Обчислення стандартного відхилення.
- •Обчислення середньоквадратичної помилки середнього.
- •Обчислення погрішності результатів вимірювань.
- •Кінцевий результат вимірювань.
- •Обчислення відносної помилки.
- •Розв’язок:
Лабораторний посуд, металічне обладнання
Посуд загального призначення – посуд, що постійно наявний в лабораторії, для проведення більшості робіт – пробірки, лійки (прості та ділильні), хімічні стакани, плоскодонні колби, кристалізатори, конічні колби, колби Бунзена.
Посуд спеціального призначення – використовується для проведення певних операцій (апарат Кіппа – для одержання газів, склянки Тищенко – для висушування газів, пікнометр – для визначення густини, алонжі, промивалки, крапельниці).
Мірний посуд – мірні циліндри, колби, мензурки, піпетки, бюретки.
Основні вимоги щодо лабораторних виробів із скла:
хімічна стійкість до води, кислот, лугів;
термічна стійкість. Мірою термічної стійкості є максимальна різниця температур, яку може витримати скло без руйнування. Наприклад, кварцове скло інертно до дії більшості хімічних реагентів. Органічні та мінеральні кислоти (крім плавикової та ортофосфорної) не впливають на нього.
Хімічний посуд поділяють на: скляний, фарфоровий, пластмасовий, металевий.
Скляний тонкостінний посуд:
Пробірки – циліндричні посудини різних розмірів із закругленим дном. Розрізняють прості, градуйовані, гостродонні пробірки (мал.1.1). Використовують для проведення реакцій в розчинах у тому числі в напівмікрометоді. Для розміщення пробірок використовують штативи.
Стакани хімічні – тонкостінні циліндри різної ємності з термостійкого та хімічно стійкого скла. (мал.1.2.) Використовують для розчинення аналітичних проб, збирання фільтратів, осаджування речовин з розчинів та випарювання.
Колби: плоскодонні, круглодонні, конічні зі шліфами та без шліфу на горлі.
Конічні колби Ерленмейєра (мал.1.3, а) використовують під час фільтрування, для збирання і упарювання фільтратів, для титрування в об’ємному аналізі;
Плоскодонні колби використовують для зберігання та нагрівання розчинів (через азбестовані сітки).
Посуд із товстостінного скла:
Лійки: ділильні, крапельні та конічні.
Конічні (звичайні) лійки використовують для переливання рідин в іншу посудину, фільтрування, пересипання твердих речовин. Виготовляються під кутом 60 та зрізаним довгим кінцем. Хімічні лійки випускають різних форм, розмірів та типів (мал. 1.4).
Ділильні лійки (мал.1.5, а, б) використовують для відокремлення рідин, практично нерозчинних одна в одній (вода і ефір).
Крапельні лійки (мал.1.5, в) відрізняються від ділильних тим, що мають менший об’єм і більш довгий кінець. Їх використовують якщо необхідно добавляти реактив у реакційну суміш малими порціями. Перед початком роботи шліф скляного крану необхідно змастити гліцерином або вазеліном.
Бюкси (стаканчики з пришліфованими кришками). Використовують для зважування летких або гігроскопічних речовин (мал.1.6).
Колби Бунзена ‑ товстостінні конічні скляні колби з відводом для приєднання водоструйного насосу (мал.1.3, б). У горло колби вміщують спеціальну фарфорову лійку Бюхнера зі вставленим в неї фільтром (мал. 1.7). Лійка Бюхнера має в основі спеціальну перетинку з отворами. Лійку Бюхнера використовують тільки з колбою Бунзена для фільтрування під вакуумом.
Круглодонні колби (мал.1.8, 1.9), колби Вюрца використовують для нагрівання на голому полум’ї (мал.1.10), для перегонки рідин. Двох-і трьохгорлі колби використовують, при необхідності додавання до реакційної суміші в процесі перегонки речовини або для приєднання додаткового обладнання.
Ексикатор (мал.1.11, а) використовують для повільного охолодження та зберігання гігроскопічних речовин. Закривають кришкою з притертими краями до верхньої частини циліндру. У середину ексикатора вміщують осушувач та фарфорову вкладку, на яку ставлять посудину з речовиною, що охолоджують. Вакуум-ексикатори (мал.1.11, б) у кришці мають кран для з’єднання з вакуумним насосом.
Холодильники прямі (Лібіха), зворотні (кулькові та змійовикові) (мал.1.12) використовують для охолодження та конденсації парів при проведенні перегонки (ректифікації). Зворотні холодильники встановлюють тільки у вертикальному положенні.