
- •Навчальний посібник
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів.......................................….8
- •2 Автоматичні регулювання напруги і
- •3 Автоматичне регулювання частоти і
- •4 Автоматичне регулювання частоти і
- •5 Протиаварійна автоматика................................224
- •Автоматизація процесу знаходження
- •Використання мікропроцесорної техніки
- •Схеми автоматичного регулювання
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів
- •1.1 Призначення автоматичного регулювання
- •1.2 Синхронний генератор як регульований об'єкт
- •1.2.1 Збудники синхронних генераторів
- •1.2.2 Способи пропорційного автоматичного регулювання збудження
- •1.3 Автоматичне регулювання збудження генераторів з електромашинними збудниками
- •1.3.1 Схеми збудження і регулювання
- •1.3.2 Компаундування синхронних генераторів
- •1.3.3 Електромагнітні коректори напруги
- •1.3.4 Релейне управління збудженням
- •1.4 Автоматичне регулювання збудження генераторів з діодно-електромашинними збудниками
- •1.4.1 Виконання і дія збудників
- •1.4.2 Автоматичне регулювання збудження
- •1.4.3 Особливості регулювання збудження при безщіточному збуднику
- •1.5 Автоматичне регулювання збудження сильної дії
- •1.5.1 Призначення, особливості і алгоритм автоматичного регулювання
- •1.5.2 Виконання і дія тиристорних збудників
- •1.6. Автоматичні регулятори збудження сильної дії
- •1.6.1 Види автоматичних регуляторів
- •1.6.2 Аналогові регулятори
- •1.6.3 Цифрові регулятори
- •2 Автоматичне регулювання напругиі реактивної потужності в електроенергетичній системі
- •2.1 Задачі і способи регулювання
- •2.2. Автоматичне управління реактивною потужністю синхронних генераторів електростанцій.
- •2.2.1 Елементи установки статизму
- •Пристрої групового автоматичного управління збудженням генераторів
- •2.3.1 Способи здійснення
- •2.3.2 Виконання автоматичних пристроїв групового управління збудженням
- •2.4 Автоматичне регулювання реактивної потужності синхронних компенсаторів
- •2.4.1 Особливості регулювання
- •2.4.2 Регулятори збудження синхронних компенсаторів
- •2.5. Особливості автоматичного регулювання коефіцієнтів трансформації трансформаторів
- •2.6. Автоматичні регулятори коефіцієнтів трансформації
- •2.7 Автоматичні системи комплексного управління напругою і реактивною потужністю
- •3 Автоматичне регулювання частоти і активної потужності турбо - і гідроагрегатів
- •3.1 Призначення автоматичного регулювання частоти і активної потужності
- •Агрегатів на електростанціях
- •3.2 Турбіна як об'єкт регулювання частоти і потужності
- •3.3 Автоматичні регулятори частоти обертання турбін
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Гідромеханічний арчо
- •3.3.8 Регулятори частоти обертання парових турбін великої потужності
- •Турбіни великої потужності
- •Парової турбіни
- •3.3.9 Электрогідравлічні регулятори для гідравлічних турбін
- •3.3.12 Регулювання частоти і потужності агрегату автоматичним регулятором частоти обертання
- •3.4 Паралельна робота агрегатів, постачальних арчв
- •Р исунок 3.25 - Вплив зони нечутливості на розподілення навантаження
- •4 Автоматичне регулювання частоти і потужності на електростанціях і в електроенергетичних системах
- •4.1 Оптимізація розподілу навантаження між елементами еес
- •4.1.1 Характеристики теплових електростанцій
- •4.1.2 Характеристики гідроелектростанцій
- •4.1.3 Оптимальний розподіл навантаження в еес без гідроелектростанцій і без обліку втрат у мережах
- •4.1.4 Оптимальний розподіл навантаження в еес з гідроелектростанцією без обліку втрат в мережах
- •4.1.5 Розподіл навантажень між електростанціями еес при обліку втрат у мережах
- •4.2 Автоматичне регулювання частоти і потужності в еес однієї частоторегулюючою електростанцією
- •4.2.1 Автоматична система регулювання частоти і потужності за мнимостатичними характеристиками
- •4.2.2 Автоматична система регулювання частоти і потужності, що використовує інтегральну функцію відхилення частоти
- •4.3.1 Централізована асрч і м оргруес
- •Асрч і м оргрес
- •4.3.2 Децентралізована асрч і м внііе
- •4.3.3 Облік втрат у мережах при оптимальному розподілі навантаження між чрес
- •4.3.4 Комбінована асрч і м
- •4.4 Автоматичне регулювання і обмеження перетоків активної потужності по лініях високої напруги
- •4.4.1 Регулювання частоти зі статизмом по перетіканню потужності
- •4.4.2Регулювання частоти і обмінної потужності в оес
- •4.5 Автоматичне регулювання частоти і потужності в оес і єес
- •5 Протиаварійна автоматика
- •5.1 Призначення і види протиаварійної автоматики
- •5.2 Аналіз аварійних ситуацій
- •Pиcунок 5.3- Характеристика потужності електропередачі по
- •5.2.1 Надлишок потужності в передаючій частині
- •5.2.2 Дефіцит потужності в приймальній частині
- •5.2.3 Зміна складу (ослаблення) електропередачі
- •5.2.4 Ліквідація наслідків аварійних ситуацій
- •5.3 Способи дії на режим роботи еес в аварійних ситуаціях
- •5.3.1 Відключення частини генераторів
- •5.3.2 Електричне гальмування
- •5.3.2 Аварійне регулювання парових турбін
- •Турбіни при apt і аом
- •5.3.4 Форсування збудження синхронних машин
- •5.3.5 Відключення частини навантаження
- •5.3.6 Розподіл системи
- •5.3.7 Форсування подовжньої компенсації і відключення шунтуючих реакторів
- •5.4 Вимоги, що пред'являються до протиаварійної автоматики
- •5.5 Принципи дії і способи виконання пристроїв протиаварійної автоматики
- •5.5.1 Автоматика управління потужністю для збереження стійкості і спеціальна автоматика відключення навантаження
- •§ 5.3) За умовами динамічної стійкості , й одночасно аом.
- •5.5.2 Ділильна автоматика для запобігання асинхронного режиму
- •5.5.3 Автоматика припинення асинхронного режиму
- •5.5.4 Автоматика обмеження підвищення частоти і напруги
- •6 Автоматизація процесу відшукування ушкоджень на лініях електропередачі
- •6.1 Основні поняття і визначення
- •Р исунок 6.1- До пояснення способу визначення місця к. З. По параметрах аварійного режиму.
- •На лінії за схемою рис. 12.1
- •6.2 Фіксуючі прилади
- •Р исунок 6.4- До пояснення принципу дії пристрою зчитування фіксуючого приладу серії фіп
- •6.3 Антилогарифмуючий лічильник імпульсів
- •6.4 Автоматичні локаційні шукачі
- •Локаційного шукача.
- •8.1 Регулювання витрати
- •8.2 Регулювання рівня
- •8.3 Регулювання тиску
- •Література
Какую работу нужно написать?
5.2 Аналіз аварійних ситуацій
Аналіз аваріних ситуацій в ЕЕС і вибір протиаварійних заходів (способів дій) для відновлення нормального режиму роботи передує розробці технічних засобів ПА. Основу такого аналізу складають розрахунки стійкості паралельної роботи ЕЕС, які виконуються з урахуванням можливості впливу на перехідні процеси. Ці розрахунки виконуються за допомогою різних обчислювальних засобів (аналогових і цифрових ЕОМ, розрахункових моделей) при деякому спрощенні схем ЕЕС. Спрощення досягається створенням еквівалентних частин ЕЕС і необхідне тому, що в схемах найпростішої конфігурації можна найбільш наочно виявити протікання перехідного процесу, вибрати спосіб дії на нього і розміщення пристроїв ПА.
Рисунок 5.2 - Двомашинна схема ЄЕС
Аварійні ситуації, способи впливу на перехідні процеси, а також задачі, що стоять перед ПА, і функції, які ними виконуються, зручно розглянути на прикладі двомашинної схеми (рис. 5.2). Така схема може бути утворена в результаті розподілу ЕЕС на несинхронно працюючі частини (повітряні лінії ВЛЗ, ВЛ4 відділених частин ЕЕС, що показані пунктиром). Рівняння руху ЕЕС, нехтуючи втратами в лініях і властивостями самовирівнювання (асинхронним моментом генераторів і регулюючим ефектом навантаження).
(5.1)
де
—
кут зсуву фаз між ЕРС
генераторів;
—
виниклий дефіцит або надлишок (небаланс)
потужності;
—
еквівалентна постійна часу інерції
мас, що обертаються, в ЕЕС
де
— постійні часу інерції еквівалентних
агрегатів.
Значення можна визначити з виразу
(5.2)
де
—
потужності турбін першої і другої
електростанцій (TGI,
TG2);
— електричні потужності
навантаження електростанцій.
За допомогою рівнянь (5.1) і (5.2) можна проаналізувати найбільш характерні аварійні ситуації: надлишок потужності в частині передачі TG1, дефіцит потужності в приймальній частині TG2 і ослаблення передачі (відключення однієї з паралельно працюючих ділянок ліній ВЛ1, ВЛ2].
Всі три вказані випадки ілюструються двома характеристиками потужності електропередачі (рис. 5.3 і 5.4). Згідно рис. 5.3 після початкового режиму
Рис. 5.3. Рис. 5.4.
Pиcунок 5.3- Характеристика потужності електропередачі по
Рисунок 5.4- Характеристика
потужності електропередачі по
(крива 0) і режиму короткого
замикання (к. з.) (крива /) стан електропередачі
визначається посляаварійною характеристикою
(крива //), амплітуда якої
перевищує механічну потужність
агрегатів
передаючої частини в початковому режимі,
тобто забезпечуються умови статичної
стійкості післяаварійного режиму. На
рис. 5.4 показаний випадок, коли
і умови
статичної стійкості післяаварійного
режиму не дотримуються, але можуть бути
відновлені зниженням механічної
потужності
на
значення
.
Потужності
і
визначаються нормативними вимогами,
відповідно до яких запас статичної
стійкості електропередач по потужності
повинен бути не менш 20% в нормальному
режимі і 8% в короткочасному післяаварійному
режимі (до втручання персоналу).
В обох випадках виникає площа прискорення як результат надлишку кінетичної енергії роторів агрегатів станції TG1. Ця енергія, накопичена ними під час динамічного переходу (аварії), для дотримання умов динамічної стійкості повинна бути погашена. Оскільки на рис. 5.4 площа гальмування відсутня, то вона повинна бути створенаштучним зменшенням на деяке значення .